21 травня 2018 року
м. Київ
справа №816/909/17
адміністративне провадження №К/9901/50427/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на додаткову ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №816/909/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торгова фірма «Валекс-Снаб» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство «Торгова фірма «Валекс-Снаб» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2017, позовні вимоги - задоволено.
Одночасно, представником позивача було заявлено клопотання про компенсацію витрат на правову допомогу.
Додатковою ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 постановлено стягнути на користь Приватного підприємства «Торгова фірма «Валекс-Снаб» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області судові витрати у розмірі 341,33грн.
Не погоджуючись з додатковою ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 07.05.2018 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження додаткової ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №816/909/17, суд виходить з наступного.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.
Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (редакція від 03.10.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Враховуючи викладене, КАС України зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Згідно частини другої статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення додаткової ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що додаткова ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст вказаного судового рішення виготовлено в повному обсязі 24.11.2017, а відтак, з урахуванням положень підпункту 14 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, статей 103, 212 КАС України в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII, останнім днем строку касаційного оскарження є 14.12.2017, в той час, як касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 07.05.2018, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що 20.11.2017 у відкритому судовому засіданні за відсутності представників відповідача було постановлено додаткову ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили з моменту виготовлення повного тексу рішення, а саме: 24.11.2017.
Разом з тим, відповідач зазначає, що зі змістом оскаржуваного судового рішення податковий орган міг ознайомитися лише 18.12.2018 після надходження повного тексту додаткової ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 засобами поштового зв'язку на адресу останнього, а тому, на думку відповідача, граничний строк на подання касаційної скарги був з датою 09.01.2018.
Вперше Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області подало касаційну скаргу у справі №816/909/17 до суду касаційної інстанції в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження, а саме: 09.01.2018.
Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2017 вказану касаційну скаргу було повернуто відповідачу з підстав, визначених пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана заявником до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.
Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області вдруге 28.02.2018 подало касаційну скаргу у справі №816/909/17 до Верховного Суду з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018 Головному управлінню Державної фіскальної служби у Полтавській області було відмовлено у поновленні строку на касаційне оскарження додаткової ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №816/909/17 та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткову ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №816/909/17, у зв'язку з тим, що підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнано судом неповажними.
Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області втретє 07.05.2018 подало касаційну скаргу у справі №816/909/17 до Верховного Суду із значним пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.
Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку зводяться до того, що оскільки вперше касаційну скаргу по даній справі було подано в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження, а приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного оскарження.
Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Повернення касаційної скарги (з підстав її підписання особою, яка не підтвердила свої повноваження) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.
Посилання відповідача на дотримання ним процесуального строку касаційного оскарження судового рішення при первинному зверненні до суду касаційної інстанції є помилковими з огляду на наведені вище приписи частини другої статті 212 КАС України в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VІІІ, яка пов'язує початок перебігу строку подання касаційної скарги з моментом набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з моментом складення рішення в повному обсязі, а тому отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції 18.12.2017 не може бути підставою для несвоєчасного подання касаційної скарги.
Також, суд зазначає, що податковим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції вперше.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.
У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на додаткову ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №816/909/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торгова фірма «Валекс-Снаб» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду