Іменем України
10 травня 2018 року
м. Київ
справа № 464/7590/16-а
адміністративне провадження № К/9901/17941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 464/7590/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі судді Онишкевич Т. В.) від 06 лютого 2017 року, встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, в якому просила:
- визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати, починаючи з 13 вересня 2016 оку, пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врахувавши в спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років - період роботи з 01 вересня 2006 оку по 12 вересня 2016 року на посаді «керівник фізичного виховання».
2. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2016 року позов задоволено.
3. 25 листопада 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова надіслано апеляційну скаргу на вказану постанову.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору; надано термін для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
5. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
6. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, справу направити для продовження розгляду до Львівського апеляційного адміністративного суду.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 464/7590/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2018 року вказану касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
11. Станом на 10 травня 2018 року заперечень або відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Апеляційний суд, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги на підставі ст. 108 КАС України (у редакції, що діяла на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції), виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали від 06 грудня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху та не усуненням недоліків, а саме ненаданням документу про сплату судового збору.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір (у редакції до 01 вересня 2016 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджет Пенсійного фонду України на 2015 - 2016 роки кошти на сплату судового збору передбачені не були;
- Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова не мав можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»;
- Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року № 1774-19, яким внесено зміни у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи;
- судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду усіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
15. Статтею 187 КАС України (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено необхідність додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.
16. Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України (в редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
17. За приписами п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
18. Суд дійшов висновку, що у зв'язку з невиконанням Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова у встановлений судом строк вимог ухвали від 06 грудня 2016 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги, а саме щодо сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував приписи п. 1 ч. 3 ст.108 КАС України (у редакції, що діяла на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції) та повернув апеляційну скаргу заявнику, оскільки норми Закону України «Про судовий збір» в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги звільнення органів Пенсійного фонду України від сплати судового збору не передбачали. Подана у грудні 2016 року апеляційна скарга підлягала оплаті судовим збором і невиконання вказаних вимог було належною підставою для залишення апеляційної скарги без руху та подальшого її повернення. Крім того, посилання на обмежене фінансування державного органу не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору.
19. Також підлягають відхиленню доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо звільнення з 01 січня 2017 року Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору з посиланням на набрання чинності Законом України від 06 грудня 2016 року №VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідач апеляційну скаргу на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2016 року подав 13 жовтня 2016 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII.
20. Отже, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та є безпідставними, оскільки позивач пільгами по сплаті судового збору на час звернення до суду з апеляційною скаргою наділений не був, документ про сплату судового збору при подачі апеляційної скарги не надав і вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав. Отже, судом апеляційної інстанції надавалась можливість усунути недоліки апеляційної скарги, що спростовує твердження скаржника про обмеження доступу до суду.
21. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
22. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 464/7590/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя Н. В. Коваленко
Суддя В. М. Кравчук