17 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6318/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: П'янової Я.В. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018р. ( суддя Заічко О.В., повний текст складено 09.02.2018 р., м. Харків) по справі № 820/6318/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" про накладення арешту на кошти,-
14.12.2017 р. Головне управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" (далі по тексту - ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех", відповідач), в якому просило суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" (код ЄДРПОУ:37461045) відкритих в банківських установах.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 р. у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області ( 61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково - виробниче підприємства “Укрінтех” ( 61064, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37461045) про накладення арешту на кошти - відмовлено.
ГУ ДФС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 р. по справі №820/6318/17, прийнявши по справі нове судове рішення, яким задовольнити позов ГУ ДФС у Харківській області у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 КАС України є підставою для його скасування та прийняття нового судового рішення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 10.10.2017 р. ГУ ДФС у Харківській області було видано наказ № 5516, яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Науково - виробниче підприємства “Укрінтех” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо господарських правовідносин з ТОВ "Компані ПЛАЗМА" за липень 2016 року, за жовтень та листопад 2015 року та ТОВ "Пейсмен" за вересень 2015 року. Документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Науково - виробниче підприємства “Укрінтех” наказано провести з 10.10.2017 р. тривалістю 5 робочих днів.
Вказаний наказ контролюючим органом було видано на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) з огляду на ненадання ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех", у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити ГУ ДФС у Харківської області.
Посадовій особі контролюючого органу було виписано направлення на перевірку № 7923 від 10.10.2017 року та останньою 10.10.2017 р. було здійснено вихід на адресу ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" для проведення перевірки.
У свою чергу, ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" було відмовлено у допуску уповноваженої особи контролюючого органу до перевірки, про що нею було складено відповідний акт від 10.10.2017 р. № 3570/20-40-14-11-11.
Вказана відмова, в силу приписів ст.94 ПК України, стала підставою видання 14.12.2017 р. заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області рішення №27873/10/20-40-14-11-18 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким було вирішено:
1. застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "НВП Укрінтех" за адресою: 61064, АДРЕСА_2;
2. надіслати рішення з вимогою тимчасового зупинення відчуження майна ТОВ "НВП Укрінтех" .
У свою чергу, ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех", не погодившись з наказом ГУ ДФС у Харківській області від 10.10.2017 р. № 5516, подало 13.10.2017 р. до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву про його скасування та оскарження відповідних дій посадовця контролюючого органу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 року було відкрито провадження у справі №820/4803/17 за позовом ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" до ГУ ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевіркою ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач не звертався до Харківського окружного адміністративного суду в порядку ст. 183-3 КАС України ( в редакції, яка була чинна до 15.12.2017 року) та в порядку ст. 283 нині чинної редакції КАС України з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "НВП Укрінтех", застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 14.12.2017 р. № 27873/10/20-40-14-11-18.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 р. по справі № 820/4803/17 адміністративний позов ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" до ГУ ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевіркою ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу було задоволено частково, а саме: було скасовано наказ ГУ ДФС України у Харківській області № 5516 від 10.10.2017 р., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 р. вказане рішення залишено без змін).
Позивач, вважаючи наявність підстав для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" (код ЄДРПОУ:37461045) відкритих в банківських установах, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності обґрунтованих підстав для арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача відкритих в банківських установах.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до приписів п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що арешт майна може бути застосований за наявністю хоча б однієї з визначених статтею 94 ПК України обставин.
Як вбачаться з матеріалів справи, підставою для винесення рішення та накладення адміністративного арешту майна позивачем було зазначено відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього документальної перевірки.
Пунктом 81.2 ст. 81 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Щодо ухвалення позивачем по справі, в результаті недопуску до проведення перевірки його посадових осіб , рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пунктів 94.4 - 94.6 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Колегія суддів зауважує, що приписами вищевказаної статті поняття "умовного арешту майна" визначено як обмеження реалізації платника податків прав власності на відповідне майно.
Крім того, аналіз приписів цієї ж статті вказує на те, що накладенню умовного арешту майна передує обов'язок попереднього отримання відповідного дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.
У свою чергу, відповідний дозвіл на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном видається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу тільки за наявності висновку податкового керуючого, який буде свідчити та підтвердить, що здійснення платником податків окремої операції не зможе призвести до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до матеріалів справи, 14.12.2017 р. заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області було прийнято рішення № 27873/10/20-40-14-11-18 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким було вирішено:
1. застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех" за адресою: 61064, АДРЕСА_2;
2. надіслати рішення з вимогою тимчасового зупинення відчуження майна ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех".
Разом з тим, матеріали даної справи не містять відповідних копій дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном, разом з відповідним висновком податкового керуючого, що здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення, лише на підставі яких, в силу положень ст. 94 ПК України, посадові особи мають право застосовувати умовний адміністративний арешт майна платника податків.
Також, в силу приписів п.94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Колегія суддів зазначає, що позивач по даній справі не звертався до Харківського окружного адміністративного суду в порядку ст. 183-3 КАС України ( в редакції до 15.12.2017 р.) та в порядку ст. 283 чинної редакції КАС України з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Науково виробниче підприємство "Укрінтех", застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 14.12.2017 р. №27873/10/20-40-14-11-18, доказів протилежного не було надано контролюючим органом.
Натомість ГУ ДФС в Харківській області звернулось з позовом у загальному порядку, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування скорочених строків розгляду, передбачених ст. 183-3 КАС України ( в редакції до 15.12.2017 року) та в порядку ст. 283 чинної редакції КАС України, а тому було застосовано загальні процесуальні строки, передбачені КАС України.
Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 р. було відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено підготовче засідання на 16.01.2018 р. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 р. було відкладено підготовче засідання на 30.01.2018 р. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року було відкладено підготовче засідання на 08.02.2018 р. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті невідкладно після закінчення підготовчого провадження.
Отже, розгляд даної справи здійснювався вже після спливу 96 годин на підтвердження обґрунтованості накладення арешту.
Колегія суддів зауважує, що на час розгляду даної справи в суді першої інстанції, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача фактично припинило свою дію, у зв'язку із спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим.
Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).
Згідно з п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Однак, колегія суддів зазначає, що арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно. Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем по справі не було надано доказів вжиття заходів щодо встановлення майна позивача, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.
Таким чином, враховуючи викладене, а також беручи, те що строк, передбачений п.94.10 статті 94 ПК України, не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, а також, враховуючи, що всупереч ст. 94 ПК України, позивачем не було надано до суду першої інстанції відповідних копій дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном, разом з відповідним висновком податкового керуючого, що здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення, лише на підставі яких, в силу положень ст. 94 ПК України, посадові особи мають право застосовувати умовний адміністративний арешт майна платника податків, а також, з огляду на факт ненадання доказів вжиття заходів щодо встановлення майна позивача, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, за таких обставин, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відсутні підстави для арешту коштів, які перебувають на рахунках позивача.
Крім того, позивач, в силу положень ПК України наділений правом звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків у разі відсутності в останнього майна, достатнього для погашення податкового боргу. Водночас, така недостатність повинна бути встановлена не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги, відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПКУ, оскільки саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього джерел для погашення податкового боргу.
Позивачем не надано доказів наявності за позивачем податкового боргу, про що є відповідна податкова вимога, та настали строки, унормовані п.95.2 ст. 95 ПК України. Крім того, позовні вимоги обґрунтовані іншими обставинами, а саме: наявністю рішення про застосування адміністративного арешту.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 по справі № 820/6318/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст постанови виготовлено 22.05.2018 року.