Іменем України
18 травня 2018 року
Київ
справа №554/1527/17
адміністративне провадження №К/9901/38904/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 03.04.2017 (головуючий суддя - Антонов С.В.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (головуючий суддя - Лях О.П., судді - Яковенко М.М., Старосуд М.І.)
у справі 554/1527/17
за позовом ОСОБА_2
до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №16/0027/2017/пн від 10.02.2017 за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час розгляду справи та винесення постанови 10.02.2017 строки для накладення адміністративного стягнення, передбачені частиною першою статті 38 КУпАП закінчилися, а отже провадження у справі про адміністративне правопорушення не повинно було бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП. Позивач вважає, що вказане процесуальне порушення строків накладення адміністративного стягнення є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 16/0027/2017/пн від 10.02.2017.
Октябрський районний суд м. Полтави постановою від 03.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, адміністративний позов задовольнив: постанову начальника Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 10.02.2017 №16/0027/2017/пн про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП скасував, а провадження у справі закрив у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому, в обґрунтування касаційної скарги зазначив, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови строки для накладення адміністративного стягнення ще не закінчилися, оскільки саме з датою оформлення акта ревізії як документа, в якому викладаються результати ревізії, починається відлік строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
15.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017), передано до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працює на посаді начальника планово-економічного відділу Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
У період з 13.09.2016 по 06.12.2016 (з перервою з 28.09.2016 по 07.10.2012; з 17.10.2016 по 04.11.2016; з 17.11.2016 по 18.11.2016; з 24.11.2016 по 25.11.2016 та з 30.11.2016 по 05.12.2016 для проведення зустрічних звірок) відповідач провів перевірку фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за період з 01.07.2012 по 01.09.2016, за результатами якої склав акт від 13.12.2016 № 05-21/9.
Згідно з висновком акта перевірки виявлено, що підприємство вело бухгалтерський облік з порушенням встановленого порядку в періодах з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з 01.01.2016 по 01.09.2016, що полягало у здійсненні витрат на благодійну допомогу за відсутності запланованих видатків у фінансовому плані на відповідний період, що призвело до порушення п. 3 ст. 89, п. 2 ст. 75 Господарського кодексу України; а також вимог Колективного договору, затвердженого Постановою конференції трудового колективу ДП «Полтавський облавтодор» від 24.12.2014, ст. 5 ЗУ «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 №3356-ХІІ, в частині обов'язковості виконання умов колективних договорів та угод. Внаслідок допущених порушень підприємством нанесено збитки на загальну суму 85500,00 грн. (у тому числі 39 000,00 грн. у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та 46 500,00 грн. у період з 01.01.2016 по 01.09.2016).
Відповідно до посадової інструкції, начальник планово-економічного відділу ОСОБА_2 є відповідальною особою за формування фінансового плану облавтодору та контролю за його виконанням, підготовку проекту колективного договору і контролю за виконанням прийнятих зобов'язань, забезпеченням складання квартальної та річної фінансової звітності. Крім того, позивачем здійснено підпис аналізів окремих статей фінансового плану на відповідні періоди, планові показники яких в подальшому увійшли до фінансових планів підприємства на 2012-2016 роки.
08.02.2017 відносно начальника планово-економічного відділу ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 16/0011/2017/пр за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.
10.02.2017 начальник Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Салогуб І.І. прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення № 16/0027/2017/пн, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 408,00 грн.
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності стало ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності підприємства, а саме у звіті про фінансові результати форми № 2 за 2016 рік завищено рядок 2180 «Інші операційні витрати» на 46 500,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Так, відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Таким чином, за приписами статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що посилання відповідача на триваючий характер вчиненого позивачем правопорушення та обчислення двомісячного строку для притягнення до адміністративної відповідальності з дати оформлення акта ревізії є необґрунтованими, у зв'язку з чим зазначає наступне.
Як вбачається з оскаржуваної постанови №16/0027/2017/пн від 10.02.2017, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-2 КУпАП, що виразилось у внесенні недостовірних даних до фінансової звітності підприємства, а саме завищення у Звіті про фінансові результати форми № 2 за 2016 рік даних в рядку 2180 «Інші операційні витрати» на 46 500,00 грн.
Так, вказаний звіт, при складанні якого позивачем допущено порушення, оформлений за 3 квартали 2016 року станом на 01.10.2016 і з огляду на положення пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 Порядку, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а органові державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18, п.49.19 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України).
За даних обставин склад вчиненого позивачем адміністративного правопорушення є закінченим в момент подання Звіту про фінансові результати, воно формально є скоєним і не є триваючим, а тому строк притягнення до відповідальності складає два місяці з дня вчинення правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи на час проведення перевірки, такий звіт вже був поданий, тому строк для притягнення до адміністративної відповідальності позивача є пропущеним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено після спливу строку, встановленого частиною першою статті 38 КУпАП, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованим та підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення станом на 10.02.2017 підлягало закриттю.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишити без задоволення, постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 03.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова