Справа № 826/13060/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
15 травня 2018 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Борейка Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (прийняте в порядку спрощеного провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - Відповідач), третя особа: ОСОБА_3 (далі - Третя особа) про визнання протиправною бездіяльності по прийняттю 12.10.2017 року позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2017 року; зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва прийняти позовну заяву від 12.10.2017 року у ОСОБА_2; зобов'язання Окружний адміністративний суд міста Києва утриматись від протиправних дій і не допускати протиправну бездіяльність щодо Позивача у майбутньому.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року адміністративна справа №826/13060/17 передана на розгляд Київського окружного адміністративного суду відповідно до вимог ст.22 КАС України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо неприйняття заяви ОСОБА_2 від 12.10.2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва, що частково виконана рельєфно-крапковим шрифтом;
зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва прийняти заяву ОСОБА_2 від 12.10.2017 року, що частково виконана рельєфно-крапковим шрифтом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що аркуш паперу, на якому розміщені чорні крапки (замість тексту, адреси та інших реквізитів документу), а також слова: «Окружний адміністративний суд міста Києва; позивач; відповідач; адміністративна позовна заява; 12.10.2017 року», який намагався здати ОСОБА_3 12.10.2017 року в інтересах ОСОБА_2 до канцелярії суду, неможливо ідентифікувати за реквізитами та вважати позовною заявою, а тому у Відповідача були відсутні підстави для його прийняття та реєстрації як позовну заяву. Натомість, в оскаржуваному судовому рішенні, на думку апелянта, помилково зазначено, що такий аркуш паперу є заявою ОСОБА_2 та зобов»язано Відповідача її прийняти.
Позивачем та третьою особою відзиви на апеляційну скаргу не подавався, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.10.2017 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києві намагався подати до служби діловодства суду позовну заяву, частково виконану рельєфно-крапковим тактильним шрифтом (шрифтом Брайля).
У письмовій формі на аркуші паперу зазначено такі слова та цифри: «Окружний адміністративний суд міста Києва; позивач; відповідач; адміністративна позовна заява; 12.10.2017р.», а також міститься підпис; прізвище особи, що проставила підпис не зазначено.
Окружним адміністративним судом міста Києва у прийнятті та реєстрації такої позовної заяви відмовлено. Вказана обставина Відповідачем у справі не заперечується.
Так, частиною 2 статті 15-1 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документа, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
З 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція КАС України згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Згідно з п.10 Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 18 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів.
Положеннями п.п.15 пункту 1 Перехідних положень КАС України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.
Згідно з Розділом II Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішення Ради суддів України 26.11.2010 року №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25) автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, зокрема, реєстрацію та розподіл вхідної кореспонденції, реєстрацію вихідної кореспонденції, а також внутрішніх документів суду; реєстрацію процесуальних дій та документів у судовій справі.
Наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 року №174 затверджено Інструкцію з діловодства в адміністративних судах України, яка регулює правила ведення діловодства в окружних адміністративних судах, порядок роботи з документами з моменту надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи чи архіву суду (далі - Інструкція №174).
Відповідно до п.1.2.1. розділу 1 Інструкції №174 діловодство в суді ведеться державною мовою.
За приписами п.1.2.2. розділу 1 Інструкції №174 усі документи суду складаються державною мовою. Іноземною мовою можуть складатися документи суду, які адресуються безпосередньо до міжнародної або іноземної організації, підприємства, установи чи посадової особи.
Пунктом 2.1 Розділу 2 Інструкції №174 визначено загальний порядок опрацювання (приймання, реєстрації та розподілу) саме документів.
Таким чином, зазначеними нормативними документами передбачено обов'язковість приймання та подальшої реєстрації в ЄСІТС (автоматизованій системі документообігу суду) саме документів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Так, відповідно до частини 1 статті 15 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Положеннями статті 105 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. надіслана до адміністративного суду поштою. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
За формою позовна заява є письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Текст може бути надрукований або написаний власноручно. Колір чорнила може бути будь-яким. Проте краще використовувати традиційні ділові кольори: чорний та темні відтінки синього (фіолетового).
Письмова заява подається до суду одним із таких способів: особисто позивачем; представником позивача; особою, яка звертається до суду в інтересах позивача; надсилається поштою, в т. ч. кур'єрською.
Прийняття вхідної кореспонденції (зокрема позовної заяви) від осіб, які беруть участь у справі (їх представників або кур'єрів), здійснюється за пред'явленням оригіналу документа, що посвідчує особу (документа, що підтверджує повноваження представника або належність його до організації-відправника). Такі документи повинні пред'являтися і в тому випадку, коли документи, які підтверджують повноваження представника, є в інших адміністративних справах. У разі непред'явлення таких документів або пред'явлення таких, що не оформлені відповідно до вимог КАС України, кореспонденція не приймається.
Приписами статті 160 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) визначено, що в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 167 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що поданий ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 аркуш паперу на якому міститься зображення рельєфно-крапкового тактильного шрифту (шрифту Брайля) та на якому містяться такі слова та цифри: «Окружний адміністративний суд міста Києва; позивач; відповідач; адміністративна позовна заява; 12.10.2017р.» неможливо ідентифікувати, як документ, який містить необхідні реквізити, відомості про які відповідно до вимог КАС України та Інструкції №174, повинні бути внесені в автоматизовану систему документообігу суду при прийнятті та реєстрації вхідної кореспонденції.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відсутність тексту унеможливлює ідентифікацію поданого Позивачем аркушу паперу, що в свою чергу унеможливлює реєстрацію такого звернення (листа, заяви, тощо) у спосіб, визначений законом.
Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог слід скасувати та в цій частині постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Окружного адміністративного суду міста Києва задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняття нову постанову наступного змісту.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Бужак Н.П.
Костюк Л.О.
Постанова складена в повному обсязі 21 травня 2018 року.