Справа № 823/5242/15
21 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Грицака Ігоря Юліановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ КБ «Стандарт», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Відповідач, Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнко Ю.П., не погоджуючись із вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року апелянт отримав 24 квітня 2018 року.
04 травня 2018 року апелянт через відділення поштового зв'язку подав, а суд 07 травня 2018 року отримав заяву скаржника про усунення недоліків, до якої було додано документи про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що скаржник первинно подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції з дотриманням строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі 1071,84 грн., на виконання якої апелянтом було подано заяву про усунення недоліків, до якої було додано платіжне доручення про сплату судового збору на суму 97,44 грн., тобто не у повній сумі, що підлягала сплаті та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, якою було повернуто первинну апеляційну скаргу відповідача, у касаційному порядку не оскаржувалась.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
При цьому, не виконання скаржником в повному обсязі вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, не є підставою для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.
Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам ст.296 КАС України,та її повернення, у зв'язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Отже, наведені апелянтом у заяві про поновлення процесуального строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Посилання апелянта в заяві на те, що ним отримано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду про повернення позовної заяви 05 березня 2018 року та подання повторно апеляційної скарги 28 березня 2018 року суд не вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Враховуючи, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року була отримана апелянтом 18 грудня 2017 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.149), а апеляційну скаргу подано лише 28 березня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича про поновлення строку - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Грицака Ігоря Юліановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ КБ «Стандарт», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді В.О. Аліменко
А.Ю.Кучма