Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/2373/2018
17 травня 2018 року місто Київ
справа № 755/9723/17
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року про відкриття провадження у справі, постановлену під головуванням судді Чех Н.А., у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спільна Справа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам за утримання будинку, споруд та прибудинкових територій,-
У червні 2017 року ОСББ «Спільна справа» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованістьпо внескам за утримання будинку, споруд та прибудинкових територій у розмірі 5735,22 грн., заборгованість по сплаті разового внеску у сумі 206,40 грн., заборгованість по сплаті цільового внеску на придбання розширювальних баківу розмірі 157,12 грн., суму інфляційний нарахувань у розмірі 446,43 грн.та трьох процентів річних у розмірі 104 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду та закрити провадження у справі, посилаючись на порушенням норм процесуального права в частині недотримання правил підсудності.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що відповідно до територіального розподілу районів АДРЕСА_1 знаходиться в Дарницькому районіміста Києва, у зв'язку з чим дана справа підсудна Дарницькому районному суду містаКиєва.
В поданому на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відзиві позивач ОСББ «Спільна справа» проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Вказував, що згідно з змістом додатку до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року №34/899 «Про затвердження офіційного довідника «Вулиці міста Києва» АДРЕСА_1 відносить до Дніпровського району міста Києва.
У порядку п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
Представники позивачау судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили ухвалу суду першої інстанції у справі залишити без змін.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.
Згідно з ч.9 ст.128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
У зв'язку з поверненням конверта з судовою повісткою, яка була направлена на адресу відповідача ОСОБА_1 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», 16 травня 2018 року відповідача мобільним зв'язком за номером, зазначеним нею у апеляційній скарзі, було повідомлено про призначення судового засідання на 17 травня 2018 року о 13.20 год. в приміщенні Апеляційного суду міста Києва.
При цьому дані про хід апеляційного провадження є доступними для відповідача як при безпосередньому зверненні до суду так і через мережу інтернет.
А тому, колегія суддів вважає за можливерозглядати справу у відсутності відповідача відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відкриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції підставно виходив з того, що спір підсудний Дніпровському районному суду міста Києва.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Позивач ОСББ «Спільна справа» звертаючись з даним позовом до Дніпровського районного суду міста Києва посилався на положення ч.9 ст.110 ЦПК України у редакції кодексу 2004 року, обґрунтовуючи тим, що йому не відоме місце реєстрації проживання або перебування відповідача, а тому позов до такого відповідача пред'являється в суд за місцезнаходженням майна відповідача, а саме: квартири АДРЕСА_1.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року №3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України (у редакції кодексу, який був чинний на час постановлення оскаржуваної ухвали) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованими у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Згідно з ч.9 ст.110 ЦПК України у редакції кодексу 2004 року позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Частиною 1 ст.122 ЦПК України у редакції кодексу 2004 року визначено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 вказаної статті у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі п.4 ч. 3 ст.121 цього Кодексу.
У встановленому законом порядку, суд першої інстанції звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві, з проханням надати інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1
З відповіді наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві від 04 липня 2017 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дніпровського району міста Києва.
Відповідно до роз'яснень, які викладені у п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст.109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (ст.110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч.14 ст.110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Відповідно до додатку до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року №34/899 «Про затвердження офіційного довідника «Вулиці міста Києва» АДРЕСА_1 відноситься до Дніпровського району міста Києва.
Посилання апелянта на те, що відповідно до територіального розподілу районів АДРЕСА_1 знаходиться в Дарницькому районіміста Києва, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі відкрито з дотриманням правил підсудності, тобто судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 21 травня 2018 року.
Головуючий
Судді