Рішення від 18.05.2018 по справі 622/1145/17

справа №622/1145/17

провадження №2/619/763/18

Заочне рішення

іменем України

18 травня 2018 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №622/1145/17

ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

вимоги позивача: про стягнення суми.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 1500грн, моральну шкоду в розмірі 20000,00грн, посилаючись на те, що 03.03.2016 відповідач наніс йому тілесні ушкодження, в результаті чого йому спричинено середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. У зв'язку з хворобою на придбання лікарських препаратів позивачем витрачено 1500,00грн, але чеки не збереглися. Згідно вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 05.05.2016 ОСОБА_2 був засуджений за ч.1 ст.122 КК України за указані вище події до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік. Злочинними діями відповідача була завдана моральна шкода, яка виразилася у спричиненні фізичного болю та душевних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, переніс нервово-психічний стрес.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути за його відсутності.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 28.03.2018 справа прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.04.2018 яке відкладено у зв'язку з неявкою позивача на 18.05.2018.

Ухвалою суду від 18.05.2018 постановлено ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

03.03.2016 о 01год.20хв. ОСОБА_2 знаходився в приміщенні терміналу «Б» приміських кас на ст. Харків-пасажирський Південного вокзалу м. Харкова за адресою: м. Харків пл. Привокзальна, 1, де на грунті зненацька виниклих особистих неприязних відносин, переслідуючи мету нанесення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 05.05.2016 ОСОБА_2 був засуджений за ч.1 ст.122 КК України за указані вище події до покарання у виді обмеження волі строком на один рік (а.с.4-5).

Частиною 1 ст.1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до положень частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною першою статті 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як передбачено ч.3 ст.12, ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження придбання лікарських препаратів та лікування на загальну суму 1500,00грн, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок вчинення злочину ОСОБА_2 йому була спричинена моральна шкода, яку оцінює в 20000,00грн та обґрунтовував тим, що йому завдано фізичного болю та душевних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, переніс нервово-психічний стрес.

Відповідно до пункту 1 частини 2, частин першої, 4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (частина перша статті 1168 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що неправомірними діями ОСОБА_2 позивачу було завдано моральні страждання, пов'язані з отриманням тілесних ушкоджень середньої тяжкості, та, з урахуванням вимог розумності і справедливості, погоджується з визначеним позивачу розміром відшкодування моральної шкоди у сумі 20000,00грн.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 Олександрвича задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000,00грн. (двадцять тисяч гривень).

В іншій частині позву відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі в сумі 704,80грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Апеляційному суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім'я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя І. М. Нечипоренко

Попередній документ
74111473
Наступний документ
74111475
Інформація про рішення:
№ рішення: 74111474
№ справи: 622/1145/17
Дата рішення: 18.05.2018
Дата публікації: 24.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дергачівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину