Справа № 640/8515/18
н/п 1-кс/640/5175/18
"18" травня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018220000000414 від 20.04.2018р. за ч.2 ст.189 КК України, -
встановив:
17 травня 2018р. до суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , про арешт належного ОСОБА_5 , вилученого 16.05.2018р. під час огляду навпроти будинку АДРЕСА_1 , а саме: грошових коштів в сумі 500 доларів США купюрами:100 доларів США KB07373780C;100 доларів США KG05066175B;100 доларів США KB85491870M;100 доларів США KB74369270I;100 доларів США KB37744593G, а також змивів з долонь рук ОСОБА_5 та контрольних зразків вати і рідини.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000414 від 20.04.2018р. за підозрою ОСОБА_6 за ч.2 ст.189 КК України, зареєстрованого за заявою ОСОБА_7 про вжиття заходів до чоловіка на ім'я ОСОБА_8 та інших невідомих йому осіб, які з квітня 2018р., погрожуючи повідомити відносно нього неправдиві відомості до правоохоронних органів, вимагають грошові кошти.
16.05.2018р. під час проведення огляду навпроти будинку АДРЕСА_1 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.
Слідчий до судового засідання не з'явилась, подала заяву, в якій клопотання підтримала, та просила його розглянути за своєї відсутності.
Власник майна ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, подав заяву, в якій порти задоволення клопотання не заперечував, просив не обмежувати його у праві користування вилученим майном та розглянути справу за своєї відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:
З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000414 від 20.04.2018р. за підозрою ОСОБА_6 за ч.2 ст.189 КК України, зареєстрованого за заявою ОСОБА_7 про вжиття заходів до чоловіка на ім'я ОСОБА_8 та інших невідомих йому осіб, які з квітня 2018р., погрожуючи повідомити відносно нього неправдиві відомості до правоохоронних органів, вимагають грошові кошти (а.с.5).
16.05.2018р. під час проведення огляду навпроти будинку АДРЕСА_1 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Таким чином, вилучене майно, належне ОСОБА_5 , може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, оскільки вилучене майно є речовими доказами та має значення для забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Втім, за замістом ст.ст. 179, 190 ЦК України майном вважається окрема річ, тобто предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Однак, вилучені змиви з долонь рук ОСОБА_5 та контрольні зразків вати і рідини не є речами у розумінні 179, 190 ЦК України.
З урахуванням викладеного, клопотання у наведеній вище частині задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, належне ОСОБА_5 , вилучене 16.05.2018р. під час огляду навпроти будинку АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) доларів США купюрами:100 доларів США KB07373780C;100 доларів США KG05066175B;100 доларів США KB85491870M;100 доларів США KB74369270I;100 доларів США KB37744593G.
У задоволенні клопотання в частині арешту змивів з долонь рук ОСОБА_5 та контрольних зразків вати і рідини - відмовити.
Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1