Справа № 344/4683/17Головуючий у 1-й інстанції Островський Л.Є.
Провадження № 22-ц/789/535/18 Доповідач - Дикун С.І.
Категорія - 45
15 травня 2018 року м. Тернопіль
Апеляційний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - Дикун С.І.
суддів - Парандюк Т. С., Сташків Б. І.,
з участю секретаря - Коваль О.І.
з участю сторін - представника позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 344/4683/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2018 року, повний текст рішення складено 21 лютого 2018 року, ухваленого суддею Островським Л.Є., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Вовчинецької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним рішення сесії сільської ради, Державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, зобов'язання не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою та демонтувати металеві стовпчики, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Вовчинецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зобов'язання не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою,
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Вовчинецької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконними рішення 20 сесії 5 демократичного скликання Вовчинецької сільської Ради від 05.12.2008 року про приватизацію ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1835га по АДРЕСА_1 та виданого їй Державного акту про право власності на земельну ділянку в розмірі 0,1835га серії НОМЕР_2 від 23.07.2009 року кадастровий номер НОМЕР_1 і скасування його державної реєстрації, та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а також демонтувати металеві стовпчики на її земельній ділянці.
У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Вовчинецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення 10 сесії Вовчинецької сільської ради від 16.12.1999 року, скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.01.2011року на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,3579га в АДРЕСА_1, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_3 за ОСОБА_1 та виключення відповідного запису із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов'язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкод в користуванні власною земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним рішення 20 сесії 5 демократичного скликання Вовчинецької сільської Ради від 05.12.2008 року про приватизацію (передачу у власність) ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1835 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
Визнано незаконним Державний акт серії НОМЕР_2, виданий ОСОБА_3 23.07.2009 року про право власності на земельну ділянку розміром 0,1835га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 кадастровий номер НОМЕР_1. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,1835га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні належною їй земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 в частині площі 0,0026га, згідно плану(схеми) земельної ділянки по АДРЕСА_1, виготовленого ТзОВ «Гектар НОМЕР_5» та демонтувати забетоновані металеві стовпчики на цій частині земельної ділянки.
Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою і, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 15 лютого 2018 року та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що подружжя ОСОБА_18 були належними землекористувачами та межівниками на час надання земельної ділняки у власність ОСОБА_5 у грудні 1999 року та видачі Державного Акту 28.01.2000 року. Однак, ОСОБА_6 (власник будинку по АДРЕСА_1) не зазначений у акті ОСОБА_7 як межівник, тобто ОСОБА_5 приватизувала земельну ділянку без погодження її меж із суміжним землекористувачем, всупереч ст.ст.118,198 Земельного Кодексу України. Наголошує, що станом на грудень 2008 року ОСОБА_5 було достеменно відомо, що ОСОБА_3 приватизувала земельну ділянку біля свого будинковолодіння в тому числі і земельну ділянку під металевим гаражем, що на той час вже була у її власності на підставі державного акта від 28 січня 2000 року. ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_1 своїм твердженням у позовній заяві (абзац 2 стор.2) визнала відкрите правомірне користування спірною частиною земельної ділянки ОСОБА_3 протягом 30 років, звідки випливає звернення до суду ОСОБА_1 за захистом своїх прав поза межами строку позовної давності, встановленого законом для даних правовідносин.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_8 апеляційної скарги не визнала. Рішення суду вважає таким, що відповідає нормам закону та обставинам справи. Мотивує відзив тим, що ОСОБА_3 було безпідставно передано у власність земельну ділянку площею 0,1835 га, коли за даними погосподарського обліку за господарством ОСОБА_6 (чоловіка ОСОБА_3) по АДРЕСА_1 с.Вовчинець обліковувалась земельна ділянка площею 0,15 га і дані про надання додаткової земельної ділянки - відсутні. Спірною земельною ділянкою ОСОБА_3 відкрито не користувалась, ця частина ділянки є відкритим заїздом, тоді як земельна ділянка для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 є обгородженою, і лише у березні 2017 року ОСОБА_3 забетонувала металеві стовпчики під паркан на спірній земельній ділянці і саме з цього часу ОСОБА_8 дізналась про порушення своїх прав.
Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 заперечила апеляційну скаргу, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
ОСОБА_3, Вовчинецька сільська рада, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, будучи завчасно належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причини своєї неявки суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали. Враховуючи наведене та вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнає неявку учасників справи в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши учасницю судового розгляду, доповідь головуючого-судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір, суд керувався тим, що права ОСОБА_1 у сфері земельних правовідносин були порушені та підлягають відновленню шляхом визнання незаконним рішення сесії Вовчинецької сільської ради від 05.12.2008 року, Державного акту про право власності на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_3 та скасування його державної реєстрації, зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою та демонтувати металеві стовпчики, встановлені нею на земельній ділянці ОСОБА_1, а також, що прав ОСОБА_3 у земельних правовідносинах відповідачами за зустрічним позовом не порушено.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Згідно зі ст.12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відповідно до ч.1.ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Як свідчить ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частина 1 статті 78 ЗК України визначає, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст.103 ЗК України за змістом добросусідства, власники та користувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання відповідно до їх цільового призначення при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчинені дії, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.
Відповідно до ст.107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Судом установлено, що у власності та фактичному користуванні позивачки ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,3579 га по АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. 14.01.2011 року, реєстрація видачі якого у Спадковому реєстрі проведена за реєстраційним номером 49378374.
Земельну ділянку ОСОБА_1 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5, якій земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_5, виданого Вовчинецькою сільською Радою 28.01.2000 року на підставі рішення 10 сесії Вовчинецької сільської Ради від 16.12.1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №615, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4.
Правомірність користування та передачі у власність земельної ділянки площею 0,3579 га ОСОБА_11 підтверджується довідкою Вовчинецької сільської ради від 24.04.2017 року про те, що за господарством у АДРЕСА_1 обліковувалась земельна ділянка площею 0,3579 га (0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,1079 га - для ведення особистого селянського господарства) та архівним витягом з рішення 10 сесії Вовчинецької сільської Ради від 16.12.1999 року.
Суміжними землекористувачами на плані меж земельної ділянки в Державному акті ОСОБА_5 зазначено від Б до В земельна ділянка ОСОБА_12, від Д до А земельна ділянка ОСОБА_4
Про перехід права власності на цю земельну ділянку до ОСОБА_1 на Державному акті про право приватної власності на землю Серії НОМЕР_5 від 28.01.2000 року на ім'я ОСОБА_5, зроблено дві штампові відмітки, зокрема, нотаріусом - про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 за реєстровим №2-43 та Управлінням Держкомзему у м.Івано-Франківську - про реєстрацію у Поземельній книзі 09.03.11р. за реєстровим №2610190501:09:002:0284:3:002.
Відповідно до Витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру Серії ААА№387728 від 14.10.2010р. та довідки Управління Держкомзему у м.Івано-Франківську від 13.08.2010р. за №04-03-13/392, виданих ОСОБА_1 для оформлення спадщини, відсутні обмеження прав власності на землю та використання земельної ділянки площею 0,3579га, розташованої в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5, державний акт на право власності на землю серія НОМЕР_5, реєстраційний № 615, виданий 28.01.2000 року.
Також судом встановлено, що у власності відповідачки ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка площею 0,1835га для будівництва житлового будинку,господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 в селі Вовчинець на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданого Вовчинецькою сільською Радою 23.07.2009 року на підставі рішення 20 сесії Вовчинецької сільської Ради від 05.12.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010929400100, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.
Суміжним землекористувачем на плані меж земельної ділянки Державного акту ОСОБА_3 під літерою А зазначена земельна ділянка ОСОБА_5
Відповідно до акту від 07.04.2008 року про встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування гр.ОСОБА_3 у с.Вовчинець по АДРЕСА_1, складеного інженером-геодезистом Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації Федоркевич Л. у присутності представника міського відділу земельних ресурсів Поліщук О. та суміжних землекористувачів, проведено встановлення на місці меж земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради по АДРЕСА_1. В даному акті зазначено, що суміжними землекористувачами при встановленні зовнішніх меж землекористування ніяких претензій не виявлено. Однак, як вбачається із підписів, проставлених на зазначеному акті, підпис суміжника ОСОБА_5 візуально збігається із підписом голови Вовчинецької сільської ради Назар М., звідки можна зробити висновок про фактичне непогодження меж та площі земельної ділянки суміжником ОСОБА_5, про що ОСОБА_3 зазначає у своїй заяві (а.с.50).
Як вбачається з Акту комісії від 29.03.2017 року, затвердженого сільським головою та посвідченого печаткою Вовчинецької сільської Ради, по результатах розгляду заяви з приводу встановлення металевих стовпців навпроти воріт ОСОБА_1, та документації, що посвідчує право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 комісія встановила, що в 2009 році ОСОБА_3 приватизувала присадибну земельну ділянку з порушенням меж, не погодивши їх з суміжним землекористувачем. Під час виготовлення технічної документації із землеустрою була допущена помилка, а саме: землю під гаражем (розміром 3,43м на 5,70м - на Державному акті ОСОБА_1) було відведено ОСОБА_3 Комісія рекомендувала суміжним землекористувачам дотримуватися правил добросусідства, ОСОБА_3 забезпечити доступ ОСОБА_1 до її власної земельної ділянки, у випадку недосягнення згоди - звертатися за вирішенням спору до суду.
З відповіді Вовчинецької сільської Ради від 13.06.2017 року за №02.2-13/206 та долученого до неї копії рішення Вовчинецької сільської Ради від 05.12.2008року вбачається, що передача у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1835га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в с.Вовчинець по АДРЕСА_1 розглядалось без згоди суміжного землекористувача ОСОБА_5
З Плану (Схеми) земельної ділянки виготовленої ТзОВ «ГЕКТАР ІФ», де відображено межі земельної ділянки площею 0,3579га по АДРЕСА_1 та межі земельної ділянки площею 0,1835га по АДРЕСА_1, с.Вовчинець, вбачається, що площі (0,0014+0,0012=0,0026га) земельних ділянок розташовані в межах земельних ділянок по АДРЕСА_1, з чого вбачається накладання земельних ділянок в частині площі 0,0026га.
Судом встановлено та під час розгляду справи відповідачкою не заперечувалось того, що на спірній частині земельної ділянки нею встановлено металеві стовпчики, у зв'язку з чим існують та чиняться перешкоди позивачці у використанні належною їй земельною ділянкою в частині площі 0,0026га, що встановлено обмірами ТзОВ «ГЕКТАР ІФ».
Апеляційний суд не може прийняти до уваги твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_5 приватизувала земельну ділянку без погодження її меж із суміжним землекористувачем ОСОБА_6 (власником будинку по АДРЕСА_1), оскільки сам по собі даний аргумент правового значення не має. Судом установлено, за господарством матері позивачки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 обліковувалась земельна ділянка площею 0,3579 га (0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,1079 га - для ведення особистого селянського господарства) та котра і була передана у приватну власність відповідно до рішення 10 сесії Вовчинецької сільської Ради від 16.12.1999 року і на котру виготовлений кадастровий номер як на спадкове майно у 2011 році. Разом з тим, згідно з даними погосподарських книг с.Вовчинець 1974-1976 року починаючи з 01.06.1975 року за господарством чоловіка відповідачки - ОСОБА_6 обліковувалась земельна ділянка 0,15 га. Будь-які дані про надання інших земельних ділянок чи їх долучення до господарства відсутні, однак спірним рішенням Вовчинецької сільської Ради від 05.12.2008 року ОСОБА_3 була безпідставно передана у власність земельна ділянка площею 0,1835 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Зазначені обставини були визнані відповідачем - Вовчинецькою сільською радою.
Окрім того, із матеріалів справи вбачається, що за даними погосподарського обліку Вовчинецької сільської ради за 1967-1970 роки належним землекористувачем земельної ділянки площею 0,40 га. по АДРЕСА_2 був свекор ОСОБА_3 - ОСОБА_17 в склад сім'ї якого входили ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_6(син), ОСОБА_3 (невістка) - відповідач за первісним позовом. Після смерті ОСОБА_17 у ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцем його майна та землекористувачем була його дружина ОСОБА_4, котра погодила межі матері ОСОБА_1 ОСОБА_5 у грудні 1999 року.
Безпідставними вважає апеляційний суд аргументи апеляційної скарги про пропущення ОСОБА_1 позовної давності, оскільки судом установлено і сторонами не заперечувалось, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізналась у березні 2017 року. Спірна земельна ділянка є відкритим заїздом до господарства позивачки ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_3 нею ніколи не користувалась, вона є неогородженою, на відміну від решти земельної ділянки по АДРЕСА_1. І тільки у березні 2017 року, коли ОСОБА_3 установила металеві стовпчики на її земельній ділянці, позивач ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав і звернулась до сільської ради щодо вирішення конфлікту, а із відповіді сільської ради від 30 березня 2017 року - дізналась про приватизацію ОСОБА_3 земельної ділянки на підставі рішення ради від 05.12.2008 року.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний
суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 21 травня 2018 року.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун