21 травня 2018 року справа № 810/1229/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
19 березня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "СЕТТІ" (далі - позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2018 р. було відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Стверджує, що на вимогу відповідача після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” від 13 червня 2017 р. №567 (далі - наказ № 567). Проте, останні не були взяті відповідачем до уваги та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с. 2-13).
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив (вхідний від 11 травня 2018 р. № 8378), в якому у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.
Від представників сторін надійшли клопотання до суду про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
3 березня 2008 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37-38).
27 грудня 2017 р. позивачем було виписано податкову накладну № 2 на загальну суму 3 600 000 грн 00 коп., з яких ПДВ - 600 000 грн 00 коп. (а.с. 14).
Названа податкова накладна була направлена відповідачу для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
27 грудня 2017 р. відповідач через автоматизовану систему “Єдине вікно подання електронних документів” направив позивачу квитанцію № 1, якою повідомив, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 77.31.10. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п."в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13 червня 2017 р. №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу (а.с. 15-16).
15 січня 2018 р. позивач надіслав до Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реалізації здійснення операцій по повідомленим ПН/РК № 1 та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по поданій податковій накладній.
22 січня 2018 р. відповідач рішенням комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 566111/35799397 (далі - рішення № 566111/35799397) про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 27 грудня 2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 35).
У зв'язку з тим, що позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані ПК України, Постановою Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” від 29 березня 2017 р. №190 (далі - Постанова №190), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядком роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 566 (далі - наказ № 566), Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії або наказ № 567).
ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з вимогами пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Згідно з вимогами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Як убачається з п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).
Відповідно до вимог п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з вимогами п.12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
Аналогічні норми містить п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.п. 201.16.1. п.201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом всебічно, повно та об'єктивно з'ясовано та досліджено фактичні обставини справи, які свідчать про таке.
1 липня 2016 р. між позивачем (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «СЕТАГРО» (орендар) було укладено договір № 3 (далі - договір № 3) (а.с. 19-21).
Згідно з п. 1.1 названого договору орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду основні засоби, перелік яких визначений у додатках до цього Договору (надалі - Майно), на умовах передбачених цим договором (а.с.19).
На підтвердження реальності виконання умов договору № 3 було складено:
- акт № 1 про приймання-передачі об'єктів оренди до Договору № 3 від 1 липня 2016 р. (а.с. 22-27);
- додаток № 2 до договору № 3 від 1 липня 2016 р. щодо узгодження орендної плати (а.с. 28);
- додаток № 4 до договору № 3 від 1 липня 2016 р. щодо узгодження орендної плати (а.с. 29);
- документ довільної форми від 15 січня 2018 р. № 2 (а.с. 30);
- виписку по рахунках № 26007506045000 з 27 грудня 2017 р. по 27 грудня 2017 р. (а.с. 31);
- документ довільної форми № 1 від 15 січня 2018 р. (а.с. 32);
- журнал-ордер і відомість по рахунку № 361 розрахунки з вітчизняними покупцями за 4 Квартал 2017 р. (а.с. 33);
- документ довільної форми № 3 від 15 січня 2018 р. (а.с. 34).
Оплата згідно даного договору здійснена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, що підтверджується виписку по рахунках № 26007506045000 з 27 грудня 2017 р. по 27 грудня 2017 р. на суму 3 600 000 грн 00 коп. (а.с. 22).
За результатами здійснення вказаної операції позивачем виписана податкова накладна № 2 від 27 грудня 2017 р. на загальну суму 3 600 000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 600 000 грн 00 коп. (а.с. 14).
У подальшому вказана податкова накладна була відповідачу для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Як вже зазначалося, 1 грудня 2017 р. відповідач через автоматизовану систему “Єдине вікно подання електронних документів” направив позивачу квитанцію №1, якою повідомив, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 наказу № 567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 77.31.10. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п."в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу (а.с. 15-16).
15 січня 2018 р. позивач надіслав до Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомлення № 1 щодо подачі документів про підтвердження реалізації здійснення операцій по повідомленим ПН/РК та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по поданій податковій накладній копії: договору № 3 від 1 липня 2016 р. (а.с. 19-21); акт № 1 про приймання-передачі об'єктів оренди до Договору № 3 від 1 липня 2016 р. (а.с. 22-27); додаток № 2 до договору № 3 від 1 липня 2016 р. щодо узгодження орендної плати (а.с. 28); додаток № 4 до договору № 3 від 1 липня 2016 р. щодо узгодження орендної плати (а.с. 29); документ довільної форми від 15 січня 2018 р. № 2 (а.с. 30); виписку по рахунках № 26007506045000 з 27 грудня 2017 р. по 27 грудня 2017 р. (а.с. 31); документ довільної форми № 1 від 15 січня 2018 р. (а.с. 32); журнал-ордер і відомість по рахунку № 361 розрахунки з вітчизняними покупцями за 4 Квартал 2017 р. (а.с. 33); документ довільної форми № 3 від 15 січня 2018 р.(а.с. 34).
22 січня 2018 р. комісією відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 566111/35799397 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27 грудня 2017 р. № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - рішення № 566111/35799397)(а.с. 325-36).
Відповідно до висновку, який міститься у рішенні № 566111/35799397, воно було прийняте на підставі: - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
При вирішенні справи судом враховано таке.
Як убачається зі змісту квитанції № 1, відповідачем було сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 1 критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом № 567.
Проте, контролюючим органом порушено норми п.п.201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції № 1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Так, п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється відповідачем за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Отже, відповідач був зобов'язаний у квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567.
Визначення у квитанції №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі № 567 “Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.
Так, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Аналіз наведених норм свідчить можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Крім того, зі змісту квитанції № 1 убачається, що відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. “в” п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
Отже, у квитанції № 1 відповідачем не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом № 567 (п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).
Стосовно формулювання відповідачем у квитанції № 1 вимоги надання “та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу” (тобто наказу № 567), слід зазначити, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.
Так, наказ № 567 містить у собі п. 4 наступного змісту: “ОСОБА_1 фіскальній службі України: до 25 червня 2017 р. здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки”.
Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить п. 4 наступного змісту: “Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою”.
Разом з тим, вичерпний перелік документів наказу № 567 взагалі не містить пункту 4.
Таким чином, враховуючи позицію відповідача щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно було чітко зазначати, що п.4 віднесено до Критеріїв оцінки ризиків наказу № 567.
Відповідно до вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” п.п. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з вимогами п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику .
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 ПК України.
Як убачається з абз. 1 Постанови № 190, комісія відповідача приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п.п. “в” п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПУ України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з вимогами абз. 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.п 201.16 п.201 ст. 201 цього Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що саме остання обставина зазначена комісією відповідача як підстава для його прийняття.
Така підстава для відмови в реєстрації податкової накладної за своєю суттю є складною, оскільки містить у своєму складі два можливі критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.
При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрів України містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави для відмови. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній Комісія ДФС України повинна встановити конкретну обставину із двох наведених, або ж зазначити про існування двох підстав без використання сполучника "або".
Суд зазначає, що під недостатністю наданих платником податків документів для прийняття комісією відповідача рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених Переліком № 567.
Така підстава для прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, потребує викладення Комісією у такому рішенні мотивів його прийняття з посиланням на факти, які безумовно свідчать про недостовірність наданих платником податків документів.
Відповідно з вимогами п. 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом № 566, комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 розділу V ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.
Згідно з вимогами п. 18 цього Порядку комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).
Як убачається п. 5.1 Регламенту комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом ДФС від 26 червня 2017 року №450, матеріали, що виносяться на розгляд цієї комісії, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до відповідача.
Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення відповідача, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Водночас, в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи з наданих позивачем, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних; комісією відповідача не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Оскаржуваним рішенням комісією відповідача було відмовлено в реєстрації податкової накладної з підстави надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, було лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з Переліком № 567 не надано; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови у реєстрації.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Проте, оскаржуване рішення об'єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.
Суд зазначає, що всі вказані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Отже, відповідність обсягу реалізованого позивачем товару підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які, як зазначено вище, за допомогою сервісу "Електронний кабінет платника" були надіслані позивачем ОСОБА_1 фіскальній службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначених податкових накладних.
Разом з тим, Комісією ДФС України, незважаючи на вказане повідомлення позивача та додані до нього документи, що підтверджують факти, викладені у повідомленні, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без уточнення підстав неврахування наданих позивачем документів.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що:
- оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено:
- господарська операція, за результатами якої позивачем видана податкова накладна № 1 носить реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином первинно-бухгалтерськими документами;
- на дату здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів та послуг за наданими первинно-бухгалтерськими документами;
- зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 27 грудня 2017 р. № 2.
Суд також зазначає, що рішення № 566111/35799397 є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що рішення № 566111/35799397 прийняте не у спосіб визначений законом. Відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас судом не можуть бути прийняті до уваги викладені у відзиві посилання відповідача на те, що позивачем не було подано копій первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, оскільки воно спростовується змістом поданих позивачем до відповідача документів.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, безпосередньо досліджених судом доказів та правової позиції суду вищої інстанції, суд дійшов висновку, що позовні заяви підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого останнім зроблено не було.
Так, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність копій первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, оскільки воно спростовується наданими позивачем доказами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3524 грн. 00 коп. (платіжні доручення від 5 березня 2018 р. № 1911 та від 29 березня 2018 р. № 1928 , а.с. 2, 56).
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255, 382 КАС України, суд,
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22 січня 2018 р. № 566111/35799397 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27 грудня 2017 р. № 2.
Зобов'язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27 грудня 2017 р. № 2.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сетті" (код ЄДРПОУ 35799397, місцезнаходження: 09634, Київська обл., Рокитнянсбкий район, с. Синява, вул. Шевченка, 101) судові витрати у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Виноградова О.І.