справа№813/1245/18
16 травня 2018 року зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-
02.04.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 місце проживання: 79026, м.Львів, вул.Остроградських, 20/59 до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, в якому позивач просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.01.2018 №0022441310.
Ухвалою від 10.04.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач своєчасно сплатила суму єдиного податку за 2017 рік, проте, в одній з квитанцій помилково вказала неправильний ідентифікаційний код. Вказані кошти зараховані в дохід бюджету. Тому, висновки відповідача щодо порушення позивачем строків сплати єдиного податку є безпідставними.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яке полягає в порушенні строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку. Тому, до позивача правомірно застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 79026, м.Львів, вул.Остроградських, 20/59
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України відповідач провів камеральну перевірку своєчасності сплати податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої склав Акт «Про результати перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань до бюджету» від 24.01.2018 №000999/13-01-13-10/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.295.1 ст.295 ПК України, яке полягає в порушенні строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку.
На підставі вказаного Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.01.2018 №0022441310, яким визначено позивачу штраф за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 1600грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 вказаного Кодексу.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Положення про єдиний казначейський рахунок затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122.
Відповідно до п.2.1 вказаного Положення єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Позивач є платником другої групи єдиного податку.
Суд встановив, що позивач сплатила податкове зобов'язання за платежем єдиний податок за 2017 рік, що підтверджується квитанціями про оплату на суму 640грн. від 18.12.2017, від 15.11.2017, від 19.09.2017, від 17.08.2017, від 17.10.2017. В одній з вказаних квитанцій, а саме в квитанції від 17.08.2017 №0.0.8297487731.1 неправильно вказаний ідентифікаційний код платника, а саме зазначено НОМЕР_2 замість НОМЕР_1.
Згідно з відповіддю управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області від 13.02.2018 №02-42/34 кошти за квитанцією від 17.08.2017 №0.0.8297487731.1 зараховані в дохід бюджету за ККДБ «Єдиний податок з фізичних осіб».
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач своєчасно сплатила суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб, зокрема, на суму 640грн. відповідно до квитанції від 17.08.2017 №0.0.8297487731.1. Вказані кошти зараховані до бюджету з відповідним призначенням платежу, що підтверджується листом управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області від 13.02.2018 №02-42/34.
Суд зазначає, що неправильне зазначення позивачем свого ідентифікаційного коду не вплинуло на строки, розмір та призначення сплати грошового зобов'язання. Тому, відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за 2017 рік та безпідставно застосував до позивача штрафні санкції за таке порушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 24.01.2018 №0022441310 є протиправним, а тому, його необхідно скасувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 704,08грн.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 24.01.2018 №0022441310.
Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 79026, м.Львів, вул.Остроградських, 20/59 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири)грн. 80 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 21.05.2018.
Суддя А.Г.Гулик