18 травня 2018 року № 810/1215/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Київська область, Яготинський район, с. Панфили, вул. Гагаріна, 1) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0005754001.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства у сфері обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивач стверджує, що у своїй господарській діяльності здійснює реалізацію виключно тих алкогольних напоїв, що позначені марками акцизного податку.
Водночас відсутність марки акцизного податку на пляшці коньяку «Закарпатський», що було встановлено у ході перевірки, обумовлено тим, що у кафе, де здійснювалась перевірка, відбувається реалізація алкогольних напоїв на розлив, що передбачає відкриття пляшок з пошкодженням та/або повним зняттям акцизних марок встановленого зразка.
При цьому позивач звертає увагу суду, що чинним законодавством не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання зберігати пошкоджені марки акцизного податку у місцях реалізації алкогольних напоїв на розлив або забезпечувати збереження їх залишків на відповідних пляшках.
Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення ґрунтується на встановлених у ході фактичної перевірки обставинах продажу суб'єктом господарювання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
У судове засідання, призначене на 17.04.2018, учасники справи не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від позивача 17.04.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання, у якому він просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та яке містить інформацію, що відповідач за таких обставин не заперечує щодо здійснення розгляду справи у письмовому провадженні.
Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 23.06.2000 як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №560868 (а.с. 7).
28 квітня 2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області позивачеві видана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АА №019488 (а.с. 8).
10 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Панфили, вул. Гагаріна, буд. 1-А.
Результати перевірки оформлені актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 11.08.2017 №401/10-86-40/НОМЕР_1 (а.с. 9-12), у якому відображений висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
Як вбачається з описової частини акта перевірки, виявлене порушення статті 11 вказаного закону контролюючий орган пов'язує з виявленням у ході перевірки кафе пляшки коньяку «Закарпатський» Ужгородського коньячного заводу, місткістю 0,5 л, міцністю 40% об., що маркована пошкодженою маркою акцизного податку, у зв'язку з чим неможливо встановити реквізити марки, наявність яких передбачена вимогами абзацу 7 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.
Розглянувши матеріали перевірки, оформлені актом від 11.08.2017 №401/10-86-40/НОМЕР_1, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0005754001, яким на позивача на підставі абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Досліджуючи фактичні обставини, з якими контролюючий орган пов'язує встановлене порушення, судом встановлено, що пляшка коньяку «Закарпатський» Ужгородського коньячного заводу, місткістю 0,5 л, міцністю 40% об. на момент перевірки зберігалась у приміщенні кафе, яке належить ФОП ОСОБА_1, у відкоркованому вигляді у зв'язку з реалізацією її вмісту порціями (на розлив).
Наведені обставини визнаються сторонами.
Учасниками справи також не заперечується той факт, що пляшка коньяку «Закарпатський» Ужгородського коньячного заводу містить залишки марки акцизного податку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно із пунктом 226.2 статті 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).
Пунктом 20 Положення №1251 (тут і далі - у редакції, чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідно до пунктів 21-22 Положення №1251, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.
У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Отже, усі алкогольні напої маркуються марками акцизного податку у такий спосіб, щоб під час відкупорювання (розкривання) марки акцизного податку розривались (пошкоджувались).
Пунктом 20 Положення №1251 передбачено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:
- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;
- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);
- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;
- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Відповідно до пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає перелік правопорушень у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів є Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно із статтею 17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону.
Аналіз викладених положень чинного законодавства свідчить, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (цілої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм. Натомість у разі реалізації у закладах ресторанного господарства алкогольних напоїв на розлив збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі не вимагається.
Зауваження представника відповідача з приводу того, що реалізація алкогольних напоїв на розлив можлива лише з пляшок, що містять залишки розірваної при відкритті марки акцизного податку у обсязі, що дозволяє повністю встановити всі її реквізити, суд оцінює критично.
Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 №1251, не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що у силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку, відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
Суд наголошує, що виходячи з вимог Податкового кодексу України та згаданої постанови КМУ від 27.12.2010 №1251, виробники зобов'язані наносити марки акцизного податку на тару, в якій реалізуються алкогольні напої, у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалась (пошкоджувалась).
При цьому суд зазначає, що в залежності від виду, форми тари та інших об'єктивних чинників, розрив (пошкодження) марки акцизного податку при відкупорені тари відбувається у різних місцях та у різний спосіб, що не завжди дозволяє встановити її повні реквізити.
У контексті викладеного суд також зауважує, що у деяких алкогольних напоях наклеювання марки здійснюється не безпосередньо на пляшку, а на захисний чи декоративний кожух з поліетилену, фольги тощо, який знаходиться на горловині пляшки та зривається при відкритті пляшки, що, у деяких випадках, взагалі унеможливлює збереження залишків марки акцизного податку на тарі або в обсязі, про який зазначає відповідач.
Враховуючи, що реалізація пляшки коньяку «Закарпатський» Ужгородського коньячного заводу здійснювалась позивачем на розлив (порціями), а також беручи до уваги, що позивачем були надані первинні документи, що підтверджують походження алкогольного напою, наявність на відповідній тарі залишків марки акцизного податку підтверджується матеріалами перевірки та не заперечується відповідачем, висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку встановленого зразка, є необгрунтованим.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 №0005754001 є протиправним та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.09.2017 №0005754001.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання 07750, Київська область, Яготинський район, с. Панфили, вул. Гагаріна, буд.1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення суду - 18.05.2018.
Суддя Панченко Н.Д.