про відмову у роз'ясненні судового рішення
17 травня 2018 року 810/275/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши заяву Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
17 січня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2018 р. було: "1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати відмову Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 06.10.2017 року протиправною.
3. Зобов'язати Фастівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 06.10.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження за період: з 27.04.1986 по 28.04.1986, в розмірі 1180,06 крб.: 2 дні х 30 календарних днів з урахуванням уже проведених виплат.
4. В решті позовних вимог - відмовити. ".
10 травня 2018 р. до суду надійшла заява відповідача про роз'яснення рішення суду від 3 березня 2018 р. (вх. № 8224/18).
Вказана заява обґрунтована тим, що "рішення є не зовсім зрозумілим в резолютивній частині стосовно того, який саме розмір заробітної плати необхідно враховувати для перерахунку пенсії, а саме: сума -1180, 06 крб., як зазначено довідці № 6810/109/1004/1/00/17 від 28 вересня 2017 р., яку надав ОСОБА_1, чи сума 1180, 06 крб. ділиться на два дні і множиться на тридцять календарних днів".
При вирішенні вказаної заяви, судом встановлено таке.
Як убачається з п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 р. № 7, "За правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.
Це питання розглядається тільки судом, який ухвалив судове рішення. Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду. Тому суди повинні враховувати, що є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого суддею одноособово, судом у колегіальному складі. Так само є неприпустимим роз'яснення судового рішення, ухваленого судом у колегіальному складі, суддею одноособово.
Водночас суди повинні враховувати, що у разі неможливості розгляду заяви про роз'яснення судового рішення суддею або одним із суддів (закінчення терміну повноважень тощо) колегії суддів суду, яка ухвалила судове рішення, до розгляду заяви залучається інший суддя цього суду, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 КАС України.
За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас судам необхідно враховувати, що не допускається подання заяви про роз'яснення судового рішення, яке вже виконано або закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина друга статті 170 КАС України). У такому разі суддя одноособово ухвалою заяву про роз'яснення судового рішення залишає без розгляду.
Роз'яснення судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, певним строком не обмежене."
Отже, названою Постановою Пленуму визначено порядок розгляду справ щодо роз'яснення судового рішення у редакції КАС України, яка діяла до 15 грудня 2017 р.
Водночас, чинний КАС України (в редакції від 7 січня 2018 р.) містить аналогічну норму, а саме - ст. 254 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно вимог ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як убачається ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Із зазначеної процесуальної норми слідує, що судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно є незрозумілим та за таким звернулось визначене коло осіб.
Таким чином, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалено, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Як вбачається з наявних матеріалі заяви про роз'яснення судового рішення, заявник не наводить обґрунтування незрозумілості рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2018 р. в адміністративній справі № 810/275/18 і фактично просить суд роз'яснити спосіб виконання судового рішення.
При цьому, чинним КАС України не передбачено роз'яснення судового рішення щодо способу його виконання.
Розглянувши заяву позивача, суддя дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає. Судове рішення є чітким і зрозумілим і не потребує додаткового роз'яснення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1. У задоволенні заяви Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. ..
Суддя Виноградова О.І.