18 травня 2018 року № 810/1174/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (м. Київ, пл. Л.Українки, 1), у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оформлене протоколом від 22.11.2017 №36, у частині відмови ОСОБА_1 у видачі довідки «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках»;
- зобов'язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження (м. Чорнобиль) з 06.05.1986 по 09.05.1986.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надав Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках документи, що дозволяють однозначно ідентифікувати розмір отриманої ним заробітної плати за роботу в м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З урахуванням викладеного вважає, що рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
У судове засідання, призначене на 17.04.2018, учасники справи не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від позивача 17.04.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання, у якому він просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, клопотань щодо відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника до суду не надходило.
Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою з інвалідністю ІІ групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 1 серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
Матеріалами справи підтверджується, що у період аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 працював водієм поливального авто у виробничому управлінні підприємств зеленого будівництва «Київзеленбуд» та в період з 06.05.1986 по 09.05.1986 був відряджений до міста Чорнобиль для участі у заходах по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Судом встановлено, що у жовтні 2017 року позивач звернувся до Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках з заявою про видачу довідки про заробітну плату.
Рішенням Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оформленим протоколом від 20.11.2017 №36, у видачі довідки було відмовлено у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують роботу у зоні небезпеки та її оплату.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює питання розгляду письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках є постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках», якою затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках (далі - Типове положення про комісії).
Відповідно до пункту 1 Типового положення про комісії, розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій.
Згідно з пунктом 8 Типового положення про комісії, регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.
До заяви додаються копії:
- перереєстрованого посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та вкладки до посвідчення (з пред'явленням оригіналів);
- архівної довідки про відсутність документів щодо оплати праці за ліквідованим підприємством, установою, організацією;
- особового рахунка, розрахунково-платіжної відомості, табуляграми з планом рахунків (розшифрованими кодами) або довідки підприємства про фактично виплачену у 1986-1990 роках заробітну плату в зоні відчуження, у тому числі за її складовими, із зазначенням суми та дати виплати (за наявності);
- довідки про періоди несення служби (виконання робіт), виданої військовою частиною (підприємством) або Галузевим державним архівом Міноборони, довідки Галузевого державного архіву CБУ, довідки інших архівних установ та архівів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, Міністерства оборони Російської Федерації, витягу із журналу обліку виїздів у зону відчуження, в яких зазначаються дні виїзду на об'єкти (в населені пункти) зони відчуження;
- документа, що підтверджує факт виконання робіт у зонах небезпеки зони відчуження, на об'єктах, місцевостях (населених пунктах) у 1986-1990 роках, визначених рішеннями Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (за наявності);
- колективного договору або положення про оплату праці, що були чинними на підприємстві, в установі чи організації у відповідний період, інших документів про умови та режим роботи підприємства та заявника (із зазначенням змін, підсумованого обліку робочого часу та облікового періоду - місяць, квартал тощо), наказів по підприємству, інших документів заявника; табеля обліку робочого часу заявника в зоні відчуження або шляхового листа (за наявності), що засвідчені печаткою (у разі наявності) підприємства, у складі якого виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якому зазначено час, фактично відпрацьований у зоні відчуження заявником.
Копії документів, які подаються заявником, засвідчуються в установленому порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких зберігаються оригінали таких документів.
Копія перереєстрованого посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та вкладки до посвідчення засвідчення не потребує.
Голова регіональної комісії в день надходження письмової заяви забезпечує надсилання до державного реєстратора запиту щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підприємство, установу, організацію, з якого було відряджено (призвано на військові збори) заявника.
Пунктом 9 Типового положення про комісії передбачено, що за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату. За бажанням заявника його може бути запрошено на засідання регіональної комісії.
Рішення регіональної комісії оформляється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами.
Таким чином, Типовим положенням про комісії передбачений вичерпний перелік документів, для визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, позивачем були надані такі документи: 1) наказ Виробничого управління підприємств зеленого будівництва «Київзеленбуд» від 06.05.1986 №24-КМ; 2) список видачі на руки посвідчень про перебування на ЧАЕС; 3) розрахунковий листок за травень 1986; 4) подорожній лист вантажного автомобіля №029061; 5) довідку Виробничого управління підприємств зеленого будівництва «Київзеленбуд» від 09.10.1992 №14 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження; 6) табель обліку робочого часу з відомостями про нарахування заробітної плати.
З наданих позивачем на розгляд комісії документів судом встановлено, що наказом Виробничого управління підприємств зеленого будівництва «Київзеленбуд» від 06.05.1986 №24-КМ на підставі наказу начальника ЦО м. Києва від 30.04.1986 №51 ОСОБА_1 було відряджено до м. Чорнобиль для виконання у період з 06.05.1986 по 09.05.1986 робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 14).
Списком видачі на руки посвідчень про перебування на ЧАЕС (а.с. 15), маршрутним листом №029061, табелем обліку робочого часу (а.с. 33-35) підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у м. Чорнобиль у період з 06.05.1986 по 09.05.1986 та кількість відпрацьованих у ці дні годин.
Як вбачається з розрахункового листка за травень 1986 року, ОСОБА_1 було виплачено 108,83 крб. (а.с. 16). Аналогічні відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за роботу у відрядженні містяться у довідці Виробничого управління підприємств зеленого будівництва «Київзеленбуд» від 09.10.1992 №14, відповідно до якої за роботу у зоні відчуження у м. Чорнобиль у період з 06.05.1986 по 09.05.1986 згідно відомостей від 11.06.1086 №150, від 11.08.1986 №203 ОСОБА_1 виплачена заробітна плата у розмірі 108,83 крб. (а.с. 19).
Аналіз наведених документів свідчить, що позивачем надані вичерпні документи, які дозволяють однозначно ідентифікувати період участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, фактично відпрацьовані години та фактичний розмір заробітної плати, отриманий за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За таких обставин суд вважає, що відповідач мав документи, достатні для визначення розміру заробітної плати, одержаної ОСОБА_1 за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Відтак відмова відповідача у видачі довідки про розмір заробітної плати, що мотивована посиланням на відсутність документів, що підтверджують роботу у зоні небезпеки та її оплату, є необґрунтованою.
Щодо викладеної в оскаржуваному рішенні рекомендації надати розшифровку кодів по нарахуванню заробітної плати по підприємству за 1986 рік, а також інформацію щодо установи, яка засвідчила печаткою на зворотному боці маршрутний лист №029061, суд зазначає наступне.
Як вбачається з листа Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 08.12.2017 №551, розшифровка шифрів по нарахуванню заробітної плати на державне зберігання до архівного відділу Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації не надходила.
У свою чергу подання інформації щодо установи, яка засвідчила печаткою на зворотному боці маршрутний лист, переліком документів, встановленим пунктом 8 Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, не передбачено.
Одночасно з цим суд зазначає, що виходячи з призначення, завдань і повноважень Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, саме до компетенції і обов'язків відповідача належить з'ясування з поданих документів розміру заробітної плати, отриманої особами, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і цей обов'язок не може бути перекладений на заявника.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Типового положення про комісії, до складу регіональної комісії входять спеціалісти з питань праці, правового забезпечення, контролю за призначенням пенсій та інших підрозділів Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, обласних, міських головних управлінь праці та соціального захисту населення, представники органів Пенсійного фонду України, Укрдержархіву і всеукраїнських громадських організацій (за згодою), які мають місцеві осередки в усіх регіонах.
Відповідно до пункту 7 Типового положення про комісії, регіональна комісія має право:
- отримувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
- залучати до участі у своїй роботі представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів, фахівців відповідного напряму (за згодою).
Таким чином встановивши, що надані позивачем документи не містять усієї інформації, яка необхідна для визначення даних про заробітну плату, Комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках зобов'язана була вжити вичерпних заходів для отримання інформації та відомостей, яких, на її думку, не вистачає.
Доказів реалізації відповідачем своїх повноважень щодо отримання інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань, залучення у разі необхідності експертів/фахівців для вирішення питання щодо визначення даних про заробітну плату ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
У частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку, що оспорюване рішення визначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям не відповідає, позаяк прийняте без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оформлене протоколом від 22.11.2017 №36, у частині відмови ОСОБА_1 у видачі довідки «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках».
Зобов'язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (місцезнаходження: 01196, м. Київ, пл. Л.Українки, 1) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) довідку про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження (м. Чорнобиль) з 06.05.1986 по 09.05.1986.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення суду - 18.05.2018.
Суддя Панченко Н.Д.