Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2018 р.Справа № 922/1200/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву ФОП Коваля А.М. про відстрочення виконання рішення суду (вх. №10144 від 19.04.2018) по справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Бондаренко Валентини Андріївни (АДРЕСА_1)
до Фізичної особи-підприємця Коваля Андрія Михайловича (АДРЕСА_2)
про стягнення 13.114,35 грн.
за участю представників:
стягувача - Субота А.А.;
боржника (заявника) - Калякін С.А.
19.04.2018 ФОП Коваль А.М. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про відстрочення виконання рішення суду (вх. №10144) в якій просить суд відстрочити виконання рішення Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.20187 у справі №922/1200/17 до 27.02.2019. Присутній у судовому засіданні представник боржника (заявника) подану заяву підтримує в повному обсязі.
Представник стягувача в судовому засіданні 17.05.2018 проти задоволення поданої заяви заперечує та просить суд відмовити в її задоволені. Також просить суд стягнути з боржника (заявника) судові витрати, пов'язані з розглядом цієї заяви в розмірі 1.500,00 грн.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява про відстрочення виконання рішення, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника (заявника), суд установив наступне.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №922/1200/17 ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2018 у справі №922/1200/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ФОП Коваля А.М. від 03.01.2018 про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2017 у справі №922/1200/17 відмовлено. Стягнуто з ФОП Коваля А.М. на користь ФОП Бондаренко В.А. 1.762,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 4.000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
15.03.2018 на виконання вказаної постанови Господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ.
06.04.2018 старшим державним виконавцем Київського відділу ДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області Марченком О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56113320 за наказом Господарського суду Харківської області від 15.03.2018 №922/1200/17 про стягнення з ФОП Коваля А.М. 5.762,00 грн. та виконавчого збору в розмірі 576,20 грн.
Боржник ФОП Коваль А.М. в обґрунтування наданої заяви про відстрочку виконання рішення Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №922/1200/17 посилається на те, що під час розгляду справи ФОП Бондаренко В.А. приховала від суду факт своїх протиправних дій з перешкоджання йому підприємницькій діяльності, шляхом незаконного заволодіння майном боржника про що Київським відділом поліції ГУ НП в Харківській області за даним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (№12017220490000875) за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частини третьої статті 185 КК України та №12017220490001314 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України.
Крім того, боржник вказує, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду з його боку вкрай ускладнене, у зв'язку з тяжким онкологічним захворюванням. З 19.09.2016 боржник визнаний інвалідом другої групи, про що свідчить копія довідки МСЕК від 19.09.2016. Протягом всього часу від дня встановлення діагнозу він потребує медичного нагляду та медикаментозного лікування необхідного для часткового відновлення здоров'я, що включають в себе витрати, пов'язані з придбанням лікарських засобів, здаванням аналізів, проведенням консультативно-діагностичних заходів, проведенням заходів реабілітації та інше.
Такі обставини, на думку боржника, свідчать про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав поданої заяви про відстрочення та заперечень проти неї суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Аналогічні норми містяться в статті 326 ГПК України, зокрема, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до частини першої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третьої статті 331 ГПК України). Згідно з частини четвертої статті 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З урахуванням наведеного та у відповідності до приписів статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) суд приходить до висновку про те, що умовою задоволення заяви боржника є доведення ним наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ст.331 ГПК України, ст.33 Закону України "Про виконавче провадження").
Проте цей тягар доведення боржником не витриманий.
Посилання боржника на вчинення стягувачем кримінального правопорушення, яке перешкоджає виконанню судового рішення, є юридично неспроможними в силу презумпції невинуватості, гарантованої статтею 62 Конституції України (Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду). Крім того, заявником не доведено, що інкриміновані стягувачеві дії дійсно перешкоджають виконанню судового рішення у цій справі.
Посилання боржника на наявність у нього тяжкого онкологічного захворювання, яке перешкоджає виконанню судового рішення, також не обґрунтовані документально.
Так, з наявної у матеріалах справи копії виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1829 неможливо встановити, яке саме захворювання є у боржника Коваля А.М. В рядку 8 вказаної виписки, який має назву «Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення)» міститься виконаний від руки напис, що складається зі слів «… гайморовой пазухи слева..» та інших нерозбірливо накреслених написів, слів, позначень та абревіатур, встановити зміст яких не вбачається можливим. Присутній в судовому засіданні представник боржника також виявився неспроможним прочитати цей діагноз. В інших рядках цієї виписки з медичної карти інформації про діагноз Коваля А.М. не міститься. Оригіналу медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Коваля А.М. суду не надано (хоча остання, за словами представника заявника, знаходиться у володінні Коваля А.М. і перешкоди для надання її суду на огляд були відсутні). Інших документів (медичних довідок, результатів обстежень, висновків спеціалістів, експертів тощо) на підтвердження наявності у боржника Коваля А.М. тяжкого онкологічного захворювання ні боржником, ні його представником також не надано.
За таких обставин суд позбавлений можливості визнати твердження боржника про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у вигляді тяжкої хвороби обґрунтованими та такими, що в розумінні ст.331 ГПК України є підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Викладене унеможливлює задоволення заяви боржника про відстрочення виконання судового рішення.
Відмовляючи в задоволені цієї заяви суд також враховує, що боржником не обґрунтовано дату бажаного відстрочення - 27.02.2019, не надано доказів того, що з настанням цієї дати відпадуть обставини, котрі наразі (на його, боржника, думку) перешкоджають виконанню рішення суду.
Це також свідчить про неможливість задоволення поданої заяви, адже за таких обставин відстрочення буде носити не об'єктивний (як того вимагає закон), а суто суб'єктивний волюнтаристський характер. Тим самим буде порушено баланс матеріальних інтересів боржника і стягувача, що може призвести до негативних наслідків для останнього та матиме відносно нього дискримінаційний характер.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом заяви про відстрочення виконання судового рішення суд виходить з наступного.
Боржником судових витрат до розподілу не заявлено.
Стягувачем заявлено до розподілу 1.500,00грн., витрат на правничу допомогу адвоката. В якості доказів стягувачем надано попередній розрахунок суми судових витрат в сумі 1.500,00 грн., квитанцію від 15.05.2018 №0.0.1036250509.2 на суму 1.500,00 грн., договір від 14.05.2018 №03/ASub/18 про надання правничої допомоги, акт прийому наданих послуг до договору від 17.05.2018.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви стягувача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з таких підстав.
Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно положень частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Стягувачем не виконано припис вказаної норми права - детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги суду не надано.
Тим самим стягувачем унеможливлено здйснення судом визначення дійсного розміру витрат на професійну правничу допомогу понесених стягувачем, їх оцінку на предмет співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України). Надані стягувачем документи із зазначенням загальної вартості робіт без їх детальної конкретизації (як того вимагає закон) не дають можливість суду зробити належну оцінку відповідності понесених витрат на правничу допомогу визначеним у законі критеріям.
Ризик настання наслідків, пов'язаних і невчиненням стягувачем покладених на нього процесуальних дій (неподання передбаченого ч.3 ст.126 ГПК України детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом) згідно положень частини четвертої статті 13 ГПК України несе стягувач.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 126, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу підписано 21.05.2018.
Суддя О.В. Бринцев
/справа №922/1200/17