Справа № 428/5176/16-а
Провадження №2-а/428/67/2016
22 липня 2016 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком, зобов'язання нарахувати та виплатити за період з 01.06.2015р. по 10.08.2015р. призначеної з червня 2005р. на термін довічно пенсії за віком,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком, зобов'язання нарахувати та виплатити за період з 01.06.2015р. по 10.08.2015р. призначеної з червня 2005р. на термін довічно пенсії за віком, мотивуючи вимоги тим, що позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді судді апеляційного суду Луганської області і наказом голови суду від 10.08.2015р. її було відраховано зі штату на підставі постанови Верховної ради України від 16.07.2015р. про звільнення її у відставку. З червня 2005р. позивачці ОСОБА_1 була призначена та виплачувалась пенсія за віком на загальних умовах, відповідно до ч.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р., виплата якої була припинена з 01.04.2015р., відновлено її виплату з 11.08.2015р.. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку про припинення виплати призначеної та виплачуваної їй пенсії з 01.04.2015р., як особі похилого віку відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято з порушенням чинного законодавства України та без дотримання щодо неї принципу рівності перед законом. Оскільки до 01.06.2015р. по теперішній час спеціальні закони не прийняті, позивачка ОСОБА_1, яка була працюючим пенсіонером за віком з 01.06.2015р. по 10.08.2015р., не має права на призначення пенсії за спеціальним законом, а тому вважає, що їй повинна бути нарахована та виплачена заборгованість по пенсії за віком за період з 01.06.2015р. по 10.08.2015р.. Тому, позивачка ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до суду і просить суд визнати дії УПФУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, які полягають у припиненні нарахування та виплати їй пенсії за віком, призначеної та виплачуваної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів ПФУ створених зі страхових внесків з 01.06.2015р. по 10.08.2015р. - неправомірними; зобов'язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області нарахувати та виплатити їй за період з 01.06.2015р. по 10.08.2015р. призначеної їй з червня 2005р. на термін довічно пенсії за віком на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки з позовної заяви видно, що вимоги позивача стосуються нарахування та виплати пенсії за віком , тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд вважає за необхідне розглядати дану справу у скороченому провадженні. Шестимісячний строк позовної давнини не був вичерпний оскільки позивачка дізналася про порушення свого права з 01.04.2016р. тобто з моменту отримання відмови у нарахуванні та виплаті їй пенсії за віком з 01.06.2015р., а даний позов було подано до суду 27.04.2016р..
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі положень абз.2 ч.1 ст. 47 Закону України № 213-VIII від 02.03.2015 року, тобто із дотриманням діючого законодавства. Також вказало, що ОСОБА_1 у період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. працювала на посаді судді Апеляційного суду Луганської області, тобто на умовах, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а отже позивачка ОСОБА_1 не має права на отримання у вказаний період пенсії згідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а отже у даний період відсутні умови для виплати пенсії ОСОБА_1. Крім того, відповідач вважає, що позивачка ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для звернення до суду, адже звернулась до суду лише у травні 2016р.. З огляду на наведене, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії наказу голови Апеляційного суду Луганської області №120 від 10.08.2015р., відраховано ОСОБА_1 зі штату апеляційного суду Луганської області 10.08.2015р., у зв'язку із звільненням з посади судді за її заявою про відставку. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 23.03.2016р., остання звернулась до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою про відновлення нарахування та виплати їй пенсії за віком з 01.06.2015р..Рішенням Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області №38/М-4 від 01.04.2016р. ОСОБА_1 було відмовлено у відновленні нарахування та виплаті їй пенсії за віком, оскільки в період з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. ОСОБА_1 працювала на посаді державного службовця, а виплата пенсії в повному обсязі поновлюється з наступного дня після звільнення з роботи, порядок виплати змінюється з наступного за днем звільнення з посади.
Конституцією України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII передбачено, що Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Зміст вказаних правових норм дає підстави стверджувати про наступний порядок їх правового застосування: у разі, якщо особа, якій призначено пенсію відповідно до Закону №1058-ІY (незалежно від часу призначення), працює на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними законами («Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), станом на 01 квітня 2015 року, починаючи з цієї дати до кінця 2015 року виплата пенсії їй не проводиться.
Пунктом 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Оскільки, до 01 червня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не прийнято, з указаного дня норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних Законів («Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), є скасованими. Тобто, правові норми, які надавали право особі, яка працює на посаді державного службовця, судді та інших визначених посадах, на призначення пенсії або щомісячного довічного утримання, припинили дію, починаючи з 01 червня 2015 року.
Таким чином, законодавчо встановлено заборону виплати з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. пенсій призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком, особам, які працюють на окремих посадах, у тому числі суддями відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи той факт, що позивачка ОСОБА_1 у спірний період з 01.06.2015р. по 10.08.2015р. працювала на посаді судді Апеляційного суду Луганської області, тобто на умовах, передбачений Законом України «Про судоустрій і статус судді», то вона не мала права на отримання у вказаний період пенсії згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому відповідач УПФУ в м. Сєвєродонецьку дія правомірно та в межах чинного законодавства України.
За таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком, зобов'язання нарахувати та виплатити за період з 01.06.2015р. по 10.08.2015р. призначеної з червня 2005р. на термін довічно пенсії за віком не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 158-163,183-2, 185, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
постановив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком, зобов'язання нарахувати та виплатити за період з 01.06.2015р. по 10.08.2015р. призначеної з червня 2005р. на термін довічно пенсії за віком.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя