Справа № 428/5162/16-а
Провадження №2-а/428/63/2016
22 липня 2016 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії, скасування рішення №1374/2016 від 23.03.2016р. щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити, починаючи з грудня 2015р. перерахунок призначеної пенсії без обмеження її максимального розміру, зобов'язання виплатити недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з грудня 2015р., стягнення судового збору,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії, скасування рішення №1374/2016 від 23.03.2016р. щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити, починаючи з грудня 2015р. перерахунок призначеної пенсії без обмеження її максимального розміру, зобов'язання виплатити недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з грудня 2015р., стягнення судового збору, мотивуючи вимоги тим , що з 1977р. вона працював в прокуратурі Луганської області на різних посадах. У травні 2002р. у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» їй було призначено пенсію за вислугою років, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати. 30.12.2010р. позивачку ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що згідно зі ст.50-1 Закону є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років. 22.03.2016р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку її розміру 90% від суми місячної заробітної плати у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, з грудня 2015р.. 23.03.2016р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області розглянуло заяву позивачки щодо перерахунку пенсії та відмовило в її перерахунку, оскільки на момент подачі цієї заяви Кабінетом Міністрів України не було прийнято рішення щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Також підставою відмови у перерахунку пенсії став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015р. №213-VIII, яким з 01.06.2015р. були скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» тощо. Таким чином позивачка вважає, що рішення відповідача неправомірне, тобто не відповідає чинному законодавству з підстав суттєвого звуження і обмеження змісту та обсягу прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури. Тому, позивачка ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до суду і просить суд визнати протиправними дії УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови в перерахунку їй пенсії у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 24.02.2016р. №18-116вих.16; скасувати рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 23.03.2016р. №1374/2016 щодо відмови в перерахунку пенсії; зобов'язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити, починаючи з грудня 2015р., перерахунок призначеної їй пенсії в розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 04.04.2016р. № 18-259 вих.16, яка була передана до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області замість довідки прокуратури Луганської області від 24.02.2016р. №18-116вих.16, без обмеження її максимального розміру; зобов'язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області виплатити їй недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з грудня 2015р.; відшкодувати витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 551,20грн. за рахунок відповідача.
Оскільки з позовної заяви видно, що вимоги позивача стосуються перерахунку пенсійних виплат , тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд вважає за необхідне розглядати дану справу у скороченому провадженні. Шестимісячний строк позовної давнини не був вичерпний оскільки позивачка дізналася про порушення свого права з 01.04.2016р. тобто з моменту отримання рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років, а даний позов було подано до суду 27.04.2016р..
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що 13.05.2002р. ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру». Позивачка дійсно 22.03.2016р. звернулася до відповідача із заявою довільної форми про перерахунок пенсії разом з довідкою про заробітну плату прокуратури Луганської області від 24.02.2016р.. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку за наслідками розгляду даної заяви було прийнято рішення про відмову позивачці в перерахунку пенсії №1374/2016 від 23.03.2016р., тому що згідно ч. 20 ст. 86 Закону Україні прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не був визначений Кабінетом Міністрів України. 01.04.2015р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015р., яким з 1 червня 2015р. були скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру" тощо. Тобто пенсії в порядку та на умовах, визначених цим законом не призначаються, раніше призначені не перераховуються. Посилання позивача на норми частин 13, 17, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ є неприпустимим, оскільки 15.07.2015р. набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VIII від 14.10.2014р.. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку вважає, що під час вирішення питання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 слід керуватись Законом України «Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014р., норми якого не передбачають перерахунок пенсій у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Також на час звернення позивача (23.02.2016), пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яким були визначені порядок та умови перерахунку пенсій державним службовцям, виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015р.. Вимога здійснити перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру є також необґрунтованою. Також незрозумілою є вимога визнати протиправною відмову в перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області №18-116вих.16 від 24.02.2016р. у той час як позивачка ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі іншої довідки прокуратури Луганської області від 04.04.2016р. №18-259вих.16.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно копії пенсійного посвідчення НОМЕР_1, серія НОМЕР_2, виданого 08.04.2014р. Пенсійним фондом України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за вислугу років.
Згідно копії довідки №18-116вих 16 від 24.02.2016р., виданої Прокуратурою Луганської області, ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури Луганської області на посаді прокурора відділу з заробітною платою за період з 01.12.2015р. в сумі 10537,51грн.. Довідка була видана для пред'явлення в Пенсійний фонд України для перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012р. (із змінами, внесеними згідно з Постанови КМУ № 763 від 30.09.2015р.), з урахуванням Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015р.. Згідно копії довідки №18-259вих 16 від 04.04.2016р., виданої Прокуратурою Луганської області, ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури Луганської області на посаді прокурора відділу з заробітною платою за період з 01.12.2015р. в сумі 13662,89грн.. Довідка була видана для пред'явлення в Пенсійний фонд України для перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012р. (із змінами, внесеними згідно з Постанови КМУ № 763 від 30.09.2015р.), з урахуванням Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015р.. 22.03.2016р. ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з повним пакетом для перерахунку пенсії, додавши довідку про заробітну плату №18-116 від 24.02.2016р., що підтверджується розпискою-повідомленням.
Згідно із рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про відмову в перерахунку пенсії від 23.03.2016р. №1374/2016, позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії по заробітку згідно із Законом України «Про прокуратуру», оскільки умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, проте на даний час відповідне рішення Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій відсутнє і з Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02.03.2015р. з 1 червня 2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а відтак пенсії з 01.01.2016р. не призначаються і не перераховуються.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Аналогічно правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-348а13) та 17 грудня 2013 року (справа № 21-445а13).
Законом України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни, що стосуються призначення пенсій та максимального розміру пенсій.
Відповідно до чинної редакції ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до чинної редакції ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно із чинною редакцією ч. 21 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, нова редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, згідно ст.ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Тому звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення пенсії та її максимального розміру, стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №1013 від 09.12.2015р., що набрала чинності з 01.12.2015р., затверджено нові схеми посадових окладів працівників прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, та у зв'язку з якою працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії з 01.12.2015р..
Пунктом 3 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. встановлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Всі зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та інших нормативних актів, які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії тощо, не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а тільки при призначенні пенсії працівника прокуратури. В даному випадку нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 17, 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-111, що діяла станом на липень 2002 року).
За таких обставин, застосовані стосовно позивача відповідачем положення Законів України суттєво погіршують права позивача на перерахунок пенсії, а тому суперечать Конституції України.
Суд наголошує, що позивачці ОСОБА_1 пенсію призначено до прийняття Законів, які звужують зміст та обсяг існуючих прав позивача, тобто до внесення змін в Закон України «Про прокуратуру» та до прийняття Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015р., яким з 1 червня 2015р. були скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». В даному випадку ставиться питання не про призначення пенсії, а про проведення перерахунку пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Таким чином, посилання відповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку, як на підставу відмови в перерахунку пенсії позивачу, на Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015р. та на ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 28.12.2014р. № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яка передбачає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, є безпідставним.
З огляду на викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а рішення прийняте за результатами таких дій підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо зобов'язання УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити, починаючи з грудня 2015р., перерахунок призначеної їй пенсії в розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 04.04.2016р. № 18-259 вих.16, яка була передана до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області замість довідки прокуратури Луганської області від 24.02.2016р. №18-116вих.16, без обмеження її максимального розміру, то суд зазначає, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до відповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою про перерахунок пенсії на підставі саме довідки прокуратури Луганської області від 24.02.2016р. №18-116вих.16, що підтверджено матеріалами справи, а не на підставі довідки прокуратури Луганської області від 04.04.2016р. № 18-259 вих.16, і рішення відповідача було прийнято саме з урахуванням наданих позивачкою ОСОБА_1 документів. При цьому позивачкою ОСОБА_1 не надано до суду доказів належного звернення з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області від 04.04.2016р. № 18-259 вих.16 та прийнятого відповідачем рішення стосовно цього питання. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повинен перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки №18-116вих 16 від 24.02.2016р., виданої Прокуратурою Луганської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" та ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла станом на травень 2002 р.) в розмірі 80% від розміру заробітної плати, зазначеної у вищевказаній довідці, без обмеження граничного розміру пенсії.
Що стосується вимог позовної заяви про перерахунок та виплату пенсії з грудня 2015р., то суд зазначає таке. Згідно із ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Разом з тим, спеціальним Законом, який визначав, в тому числі, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення прокурорів, станом на час призначення позивачу пенсії був Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII. Частиною 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Суд звертає увагу, що нова редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами, адже у новій редакції вказаної статті відсутні вищенаведені положення щодо часу перерахунку призначених пенсій. Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області має здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016р., оскільки обставини, що потягли за собою зміну розміру пенсії для позивача настали в грудні 2015р., адже саме в грудні 2015р. було підвищено заробітну плату відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників.
З метою утвердження єдності системи судів загальної юрисдикції, яка забезпечується, в тому числі, єдністю судової практики (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), суд вважає за необхідне вказати, що аналогічна судова практика щодо вирішення подібних спірних правовідносин в частині застосування строку перерахунку пенсій згідно із Законом України «Про прокуратуру» міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2016 року по справі № К/800/41001/15.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи положення ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 275,60грн. за рахунок коштів Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Керуючись ст.ст. 2,11,12,21,70,71,94,159-163,183-2,185,186 КАС України, суддя -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії, скасування рішення №1374/2016 від 23.03.2016р. щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити, починаючи з грудня 2015р. перерахунок призначеної пенсії без обмеження її максимального розміру, зобов'язання виплатити недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з грудня 2015р., стягнення судового збору, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області від 24.02.2016р. №18-116вих 16.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 23.03.2016р. №1374/2016 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити, починаючи з 01 січня 2016р., перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 80% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 24.02.2016р. №18-116вих 16, без обмеження граничного розміру пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою згідно із цією поставною суду пенсією за період з 01 січня 2016р..
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 275,60грн. за рахунок коштів Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя