Справа № 428/922/16-а
Провадження №2-а/428/26/2016
02 березня 2016 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника з моменту подачі заяви та документів - з 02.06.2015р. та виплатити усю заборгованість, стягнення моральну шкоду у розмірі місячної пенсії, стягнення судового збору,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника з моменту подачі заяви та документів - з 02.06.2015р. та виплатити усю заборгованість, стягнення моральну шкоду у розмірі місячної пенсії, стягнення судового збору., мотивуючи вимоги тим , що ІНФОРМАЦІЯ_4. помер чоловік позивачки - ОСОБА_4. 02.06.2015р., як дружина померлого військового пенсіонера, позивачка ОСОБА_1 звернулась до відповідача Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області з заявою про виплату одноразової допомоги. За допомогою телефонного зв'язку працівниками відповідача позивачці ОСОБА_1 було повідомлено про розбіжність у документах, а саме зазначення дати народження позивачки ОСОБА_1 у свідоцтві про укладення шлюбу та у паспорті, та порекомендовано звернутись до суду з завою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.10.2015р. зазначений вище юридичний факт було встановлено, рішення набрало чинності лише 02.11.2015р.. 03.11.2015р. дане рішення суду було надано відповідачу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, однак у призначенні пенсії було відмовлено та видано письмову відмову, датовану 11.06.2015р.. Таким чином, між сторонами виник спір про право на отримання одноразової грошової допомоги. 18.12.2015р. позивачка ОСОБА_1 отримала повторну відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника. Тому, позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію по втраті годувальника з моменту подання заяви та документів, а саме з 02.06.2015р. та виплатити усю заборгованість; стягнути з відповідача грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду у місячному розмірі пенсії та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Оскільки з позовної заяви видно, що вимоги позивача стосуються призначення пенсійних виплат в разі втрати годувальника, як дружині померлого військового пенсіонера, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд вважає за необхідне розглядати дану справу у скороченому провадженні. Шестимісячний строк позовної давнини не був вичерпний оскільки позивачка дізналася про порушення свого права з 03.11.2015р. тобто з моменту отримання відмови відповідача у призначенні пенсії, а даний позов було подано до суду 28.01.2016р..
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що відповідач, зазначений у позовній заяві - Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області є неналежним відповідачем по справі, оскільки не є юридичною особою, а виступає лише структурним підрозділом у складі головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. 02.06.2015р. позивачка ОСОБА_1 дійсно зверталась до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області з питанням про призначення пенсії в разі втрати годувальника, який отримував пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», надала заяву з переліком необхідних для призначення вказаної пенсії документів. За розглядом наданих документів виявлено розбіжності в даті народження згідно паспорту та свідоцтва про шлюб. 11.06.2015р. Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області було винесено рішення №2 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за заявою від 02.06.2015р.. Зазначене рішення про відмову було направлено управління на адресу ОСОБА_1 звичайним листом за вих. №2917/26-10 від 11.06.2015р., що документально підтверджено. Чіткого визначення порядку відправлення повідомлень подібного характеру в законодавстві не існує. Крім того, позивачкою ОСОБА_1 не надано жодного доказу щодо наявності моральної шкоди та причинно-наслідковим зв'язком між неправомірними діями та шкідливим наслідками. До того ж, діючим законодавством, яким регламентується пенсійне забезпечення, взагалі не передбачено стягнення моральної шкоди з Пенсійного фонду України. Стосовно того факту, що ОСОБА_1 з 02.06.2015р. д оцього часу не отримувала пенсію - вирішення саме цього питання цілком залежало від самої позивачки, вона при будь-якій нагоді мала можливість з'явитись до УПФУ в м. Сєвєродонецьку та поновити виплату пенсії.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 6, 7, 29, 30, 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. (зі змінами і доповненнями), сім'ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. Пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Батькам або дружині (чоловікові) зазначених військовослужбовців і пенсіонерів, які набули право на пенсію в разі втрати годувальника, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до п.п. 2, 6, 17, 18 Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, Заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім'ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії. Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення. Для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються такі документи: заява; копія свідоцтва про смерть годувальника; витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю; висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби); довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні; документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев'ятим пункту 7 цього Порядку. Для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), зазначеним у пунктах "б", "в", "д" статті 30 Закону ( 2262-12 ), додатково подаються такі документи: копія свідоцтва про шлюб. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії. Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
Відповідно до п.п. 5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому Постановою Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого 16.09.1977р. Сєвєродонецьким відділом РАГС Ворошиловградської області, актовий запис №828, «ОСОБА_4», ІНФОРМАЦІЯ_1.н. (рос.м.) та «ОСОБА_1», ІНФОРМАЦІЯ_2.н. (рос.м.) уклали шлюб, прізвище дружини - «ОСОБА_1» (рос.м.). Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 31.05.1999р., ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3.н. у станиці Шумлінська Ростовської області, відповідно до відмітки про сімейний стан - 16.09.1977р. зареєстровано шлюб з ОСОБА_4. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 18.05.2015р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №1077, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.. Відповідно до копії рішення про відмову в призначенні пенсії Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області №2 від 11.06.2015р., ОСОБА_1 в призначенні пенсії в разі втрати годувальника за заявою від 02.06.2015р. відмовлено у зв'язку з невідповідністю даних про дату народження в паспорті та в свідоцтві про шлюб. Зазначене рішення було направлено ОСОБА_1 простою кореспонденцією 11.06.2015р. за №2917/26-10вих., що підтверджено копією реєстру відправлених листів від 11.06.2015р. поданих в ЛД УДППЗ «Укрпошта» відправником ГУ ПФУ в Луганській області. Відповідно до копії рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.10.2015р. по цивільній справі №428/6945/15-ц за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заяву задоволено та встановлено, що свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.09.1977р. належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.н.. Рішення набрало законної сили 02.11.2015р.. Відповідно до копії заяви від 02.12.2015р., ОСОБА_1 звернулась повторно до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника за її чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. з момету її звернення - 02.06.2015р.. Відповідно до копії повідомлення Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області №429/К-11 від 18.12.2015р., ОСОБА_1 повідомлено, що за заявою від 02.06.2015р. управлінням винесено рішення від 11.06.2015р. №2 про відмову в призначенні пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та те що остання має можливість звернутись з заявою та необхідним пакетом документів для призначення відповідної пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Відповідно до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №1351/03-01 від 19.02.2016р., про прийняття рішення №2 від 11.06.2015р. ОСОБА_1 була повідомлена 11.06.2015р. головним спеціалістом управління, що розглядав заяву в телефонному режимі. Саме рішення було направлено ОСОБА_1 звичайним листом за вих. №2917/26-10 від 11.06.2015р.. Нарочно зазначене рішення отримано заявницею 03.11.2015р..
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до необхідності відмови у задоволенні позову з наступних підстав. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 02.06.2015р. звернулась до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника з необхідним пакетом документів, при цьому посадовими особами Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області було виявлено наявність розбіжність у написанні дати народження позивачки ОСОБА_1 в паспорті та в свідоцтві про шлюб, то відповідачем Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області було правомірно в межах відмовлено 11.06.2015р. позвачці ОСОБА_1 в призначенні вищевказаної пенсії. Тому, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивачки ОСОБА_1 щодо зобов'язання Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області призначити їй пенсію по втраті годувальника з моменту подання заяви та документів, а саме з 02.06.2015р. та виплатити усю заборгованість є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, позовна вимога позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення з Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області грошової компенсації моральну шкоду у місячному розмірі пенсії є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою ОСОБА_1 не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо наявності моральної шкоди, її зв'язку між діями відповідача Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області.
Крім того, у відповідності до чинного законодавства України, компетенцію призначення (перерахунок) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має лише Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, а позивачка звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Луганській області.
За таких обставин, враховуючи все вищевказане, суд вважає, що обставини викладені позивачкою ОСОБА_1 в обґрунтування позову не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачці не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2,11,12,70,71,94,159-163,183-2,185,186 КАС України, суддя -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника з моменту подачі заяви та документів - з 02.06.2015р. та виплатити усю заборгованість, стягнення моральну шкоду у розмірі місячної пенсії, стягнення судового збору залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя