пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
16 травня 2018 р. Справа № 903/229/18
за позовом: Приватного підприємства "Технопостачкомплект", м.Луцьк
до відповідача: Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт.Цумань
про стягнення 13 515 грн. 33 коп.
Суддя: Кравчук А.М.
Секретар судового засідання: Касьянова К.М.
За участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
встановив: на адресу суду надійшла позовна заява ПП Технопостачкомплект №390/01-03 від 30.03.2018 року про стягнення з відповідача ДП Цуманське лісове господарство 13 515 грн. 33 коп.
Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №13 від 13.02.2017 року щодо оплати нафтопродуктів на умовах товарного кредиту.
Ухвалою суду від 04.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Зобов'язано позивача подати суду належно засвідчені копії договору поставки від 13.02.2017 (на долученій до позовної заяви копії № договору не читається), рахунків на оплату №30 від 20.02.2017 року та №34 від 27.02.2017 року. Запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву. Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків по видатковій накладній № НОМЕР_1 від 13.02.2017 року року на суму 98558 грн. 50 коп. з зазначенням платіжних документів на її оплату (номер, дата, зарахована сума тощо), акт звірки подати суду до 20.04.2018 року.
Позивач супровідним листом №407/01-03 від 24.04.2018 року направив на адресу суду витребувані ухвалою суду від 04.04.32018 року документи.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Направлений позивачем акт звірки взаєморозрахунків не повернув та суду не подав.
Протокольною ухвалою суду від 25.04.2018 року суд закрив підготовче засідання, розгляд справи по суті призначив 16.05.2018 року. Явка представників сторін обов'язковою не визнавалася.
Сторони правом участі у судовому засіданні 16.05.2018 року не скористалися, повноважних представників не направили, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301036002772, №4301036002780.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
13.02.2017 року між сторонами укладено договір поставки №13 (далі-договір, а.с. 9-10).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки від 13.02.2017 року №13.
Згідно п. п. 1.1, 1.2, 2.2, 2.4, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 7.1 договору позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти в асортименті, кількості та за ціною, зазначеними в накладних, які підписуються представниками сторін договору, прирівнюються до специфікації і є невід'ємною частиною даного договору. Загальна кількість товару, асортимент і ціна погоджується сторонами при оформленні замовлення та визначаються в накладних. Загальна сума поставки складає 98 558 грн. 50 коп., в яку включено ПДВ 20%. Покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних. У випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки, вказані в п.5.1 договору, постачальник має право рахувати, а покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту терміном на 30 календарних днів починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2% за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язується: оплатити товар, поставлений на умова товарного кредиту і сплачувати відсотки за його використання в терміни, вказані в п. 5.3 договору. Під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, розуміється підписання даного договору; оплатити суму товарного кредиту на 31-й день від дати відвантаження, вказаної в накладній, а відсотки за його використання протягом семи календарних днів з дня отримання вимоги від постачальника про оплату. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості. Якщо після закінчення 30-ти днів користування товарним кредитом покупець не внесе передбачених договором платежів, він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п. 8.1 договору. Даний договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань.
Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав нафтопродукти на загальну суму 98 558 грн. 50 коп., що підтверджується видатковою накладною від 13.02..2017 року №0000000030, довіреністю на отримання товару №40 від 13.02.2017 року, журналом-ордером за період з 13.02.2017 року - 28.03.2018 року (а.с. 11-13).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав у повному обсязі, проте з пропуском встановленого п. 5.1 договору 3-х денного строку, що підтверджується платіжними дорученнями №442 від 20.02.2-17 року, №541 від 27.02.2017 року (а.с. 14).
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості (п. 14.1.245ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 14.1.206 ст. 14 Податкового кодексу України, проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку; платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу); винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
На підставі умов договору поставки від 13.02.2017 року, враховуючи прострочення терміну оплати поставленого товару, позивачем нараховано 2% за користування товарним кредитом.
Направлена позивачем на адресу відповідача вимога №17/01-03 від 10.01.2018 року по оплаті відсотків залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 16-18).
Заборгованість відповідача за користування товарним кредитом становить 13 515 грн. 33 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 1 762 грн. 00 коп. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.
Керуючись ст.ст. 129-130, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства "Цуманське лісове господарство" (Волинська обл., Ківерцівський р-н., смт. Цумань, вул. Незалежності, 124, код ЄДРПОУ 00991491) на користь приватного підприємства "Технопостачкомплект" (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 38339731)
- 13 515 грн. 33 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 1 762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 15 277 грн. 33 коп. (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім грн. 33 коп.).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 256 ГПК України.
повний текст рішення
складений 18.05.2018 року
Суддя А. М. Кравчук