15 травня 2018 року місто Київ.
Справа № 755/17341/15
Апеляційне провадження № 22-ц/796/3267/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Іванченко М.М., Рубан С.М.,
секретар судового засідання Задерей І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року, у складі судді Савлук Т.В., ухваленого в приміщенні суду в місті Києві (інформація про час ухвалення рішення та дату складання повного тексту рішення відсутня)
в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.
У серпні 2015 року ПАТ «Український бізнес Банк», звернулось з даним позовом до суду та просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №СевН-63 від 09.02.2012 року в розмірі 208688,22 грн., яка включає: заборгованість за кредитом в сумі - 161556,31 грн., в тому числі прострочена сума - 13808,33 грн.; заборгованість за процентами в сумі - 41328,49 грн., прострочена сума - 40717,79 грн., заборгованість по сплаті щомісячної комісії - 5803,42 коп., в тому числі прострочена сума - 5448,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що 09 лютого 2012 року між Публічним акціонерними товариством «Український бізнес банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №СевН-63, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 177500,00 грн., строком повернення кредитних коштів до 08 лютого 2022 року, сплатою процентів за користування кредитом 18,20% річних та сплатою щомісячної комісії на рівні 355,00 грн. Відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, представник ПАТ «Український бізнес банк» подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В скарзі посилався на те, що суд при розгляді справи порушив процесуальні норми, - ст. 137 ЦПК України, не сприяв у витребуванні доказів, щодо отримання яких, позивач мав складності, через знаходження документів в приміщенні головного офісу банку за його юридичною адресою в місті Донецьку по вулиці Артема, 125, тобто, в населеному пункті, де здійснювалась антитерористична операція відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від «13» квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від «14» квітня 2014 року № 405/2014. Здійснити доставку документів у Банку не було можливості. Проведення антитерористичної операції на Сході України є загальновідомим фактом, а отже, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 61 ППК України, є таким, що не потребує доказування. Також зазначив, що на підтвердження заборгованості суду було надано довідку про обґрунтований розрахунок суми заборгованості та виписки з рахунків обліку кредитних зобов'язань позичальника та роздруківку з автоматизованої банківської системи «СКРУДЖ-З», яка підтверджує розмір виданих кредитних коштів, дату видачі та умови кредитування (термін користування, процентна ставка). Про те, суд не надав даним доказам належну оцінку.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судові засідання апеляційного суду відповідач не з'являвся. Про дату та місце судових засідань повідомлявся шляхом розміщення повідомлення на сайті Апеляційного суду та шляхом направлення повісток через кур'єрські служби, так як відповідач зареєстрована в Криму в м. Севастополі.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив дослідити копію кредитного договору, графіку погашення кредиту, картку кредитної справи та копію іпотечного договору, які вдалось віднайти та передати з м. Донецька на стадії апеляційного розгляду.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Вимогам вищенаведених норм, рішення місцевого суду не відповідає.
Згідно зі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З матеріалів справи вбачається та апеляційним судом встановлено, що між ПАТ «Український бізнес банк» та відповідачем укладено кредитний договір № СевН-63 від «09» лютого 2012 року.
За умовами кредитного договору банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 177 500 (сто сімдесят сім тисяч п'ятсот) гривень та 00 копійок строком до «08» лютого 2022 року зі сплатою 18,2 % (вісімнадцять цілих дві десятих) річних.
Внаслідок порушення виконання зобов'язань за кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 07 серпня 2015 року складає 208 688 (двісті вісім тисячі шістсот вісімдесят вісім тисячі) гривень 22 копійки, з яких:
сума заборгованості по кредиту - 161 556 (сто шістдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 31 копійка, в т.ч. прострочена сума - 13 808 (тринадцять тисяч вісімсот вісім) гривень 33 копійки;
сума заборгованості за процентами - 41 328 (сорок одна тисяча триста двадцять вісім) гривень 49 копійок, в т.ч. прострочена сума - 40 717 (сорок тисяч сімсот сімнадцять) гривень 79 копійок;
сума заборгованості по сплаті щомісячної комісії - 5 803 (п'ять тисяч вісімсот три) гривень 42 копійки, в т.ч. прострочена сума - 5 448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 42 копійки;
Вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає доведеними, як новими доказами прийнятими на стадії апеляційного розгляду так і доказами поданими районному суду, яким не була надана належна правова оцінка.
Кредитним договором № СевН-63 від 09 лютого 2012 року з додатками, іпотечним договором, випискою по особовому рахунку ОСОБА_1, роздруківкою з автоматизованої банківської системи «СКРУДЖ-З» та довідкою про заборгованість станом на 07 серпня 2015 року, яка не спростована відповідачем, яка ні до районного суду , ні до апеляційного суду не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась, в передбачений ЦПК України спосіб, а також, через оголошення на сайті Апеляційного суду м. Києва та кур'єрські служби доставки.
Вимоги статей 60, 179, 213, 214, 301 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим судом) зобов'язували суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на те, що позивач надав наявні в нього докази на підтвердження своїх вимог, і такі докази відповідачем не спростовані, та підлягали оцінці судом за правилами статті 212 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи).
При оцінці доказів судом не була врахована банківська виписка з особового рахунку клієнта банку, яка може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.
У порушення вимог ст. ст. 57-60, 137, 177, 179, 185, 212-215, 303 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) суд не дослідив належним чином подані позивачем докази, не встановив фактичні обставини справи, не врахував доводів банку щодо наявності кримінального провадження, порушеного за фактом незаконного заволодіння майном, коштами та документами банку в приміщенні головного офісу за юридичною адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 125, не врахував що офіційним місцезнаходженням ПАТ «Укрбізнесбанк» є адреса, що знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, та дійшли передчасного висновку про недоведеність позову.
Згідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання, в якому просив суд витребувати у відповідача кредитний договір та всі додаткові угоди до нього, договори забезпечення виконання кредитних зобов'язань, докази сплати заборгованості за кредитним договором та інші документи пов'язані з виконанням кредитного договору.
Перевіривши матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що вказане клопотання місцевим судом розглянуто взагалі не було.
На стадії апеляційного розгляду стороною позивача заявлено клопотання про приєднання доказів, а саме: копії кредитного договору №СевН-63 від 09.02.2012 року, копію додатку до кредитного договору №СевН-63 від 09.02.2012 року, копію Картки кредитної справи, та копію іпотечного договору від 09.02.2012 року.
Апеляційний суд вважає за можливе прийняти нові докази на стадії апеляційної розгляду скільки, останні не були витребувані місцевим судом, а стороною позивача наведено обставини, які перешкоджали подати такі докази раніше.
За умовами укладеного між сторонами та дослідженого апеляційним судом кредитного договору ПАТ «Український бізнес банк» надав №СевН-63 у тимчасове користування довгостроковий кредит, сума якого визначена сторонами в п. 1.2 Кредитного договору та складає 177 500,00 грн., строком з 09.02.2012 року до 08.02.2022 року (п. 1.3. Кредитного договору).
Кредит був наданий Боржнику на придбання нерухомості, як це встановлено п. 1.4. Кредитного договору.
Пунктом 1.5. сторонами Кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом становить 18,2 % річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день за методом «факт/факт», тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у році.
У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору Боржник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісії Банку і проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором.
Пункт 4.1. Кредитного договору встановлює, що відповідач в процесі користування кредитом зобов'язався дотримуватись принципів кредитування: строковості, платності, цільового використання, забезпеченості. При погашенні заборгованості за даним договором дотримуватись графіку погашення, наведеному у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість за договором (кредит, відсотки за користування кредитом, суми комісій) у строки, визначені Графіком і цим договором.
Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено обов'язок Позичальника сплатити Банку:
- у день видачі грошових коштів через касу Банку - комісію за розрахункове обслуговування у розмірі 1 % від суми кредиту, що перераховується;
- щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця - комісію за супровід кредитного договору у розмірі 0,2 % від суми кредиту, вказаної у п. 1.2 Кредитного договору без ПДВ;
Згідно із п. 4.4. Кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості (відповідно до п. 5.3.) відповідач 1 сплачує Банку 36,4 відсотків річних нарахованих на суму простроченої заборгованості від дати виникнення такої заборгованості до дати її погашення.
Крім того, ПАТ «Український бізнес банк» має право у разі невиконання або невчасного виконання зобов'язань (відповідно до п. 6.1.), зазначених у п. 4.7. цього договору, за відсутності додаткової угоди про відстрочення, вимагати від Боржника сплати штрафу у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості за даним договором.
У разі нецільового використання кредитних коштів ПАТ ««Український бізнес банк» має право вимагати від Позичальника сплати штрафу у розмірі 10% від суми нецільового використання кредиту (згідно п. 6.6.).
Законодавством України передбачена можливість застосування сторонами цивільних правовідносин засобів забезпечення виконання зобов'язання, до яких зокрема відноситься застава.
Відповідно до п.3.1. Кредитного договору кредит забезпечується заставою - житлова нерухомість
Так, 09 лютого 2012 року з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором між публічним акціонерним товариством « Український бізнес банк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір для забезпечення виконання умов кредитного договору, який також був прийнятий та досліджений апеляційним судом.
Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового розірвання Кредитного договору та/або дострокового погашення та повернення виданих кредитних коштів, сплати процентів, нарахованих за кредитом, комісій, неустойок і збитків у випадку: непогашення процентів та/або щомісячного внеску по кредиту згідно Графіка; недотримання умов цього договору; несплати комісій, передбачених Кредитним договором.
Пунктом 8.1. Кредитного договору визначено, що сукупна вартість кредиту, яка включає вартість всіх супутніх послуг і інших фінансових зобов'язань, вказана у Додатку № 2 до цього договору.
Згідно п. 8.2. Кредитного договору, сторони підтверджують, що Позичальнику надана повна інформація про всі умови кредитування Банком фізичних осіб, та з усіх запропонованих, Відповідач обрав саме дані умови кредитування, що містяться в цьому Договорі.
Відповідач та позивач у Кредитному договорі домовились, що у випадку виникнення у Позичальника тимчасових фінансових або інших труднощів з причин, що не залежать від нього, згідно з п. 7.1 Кредитного договору, Позичальник має право звернутися до Банку з клопотанням про перенесення строків платежу.
На момент подання позову, відповідач наданим правом не скористався, тобто у відповідача відсутня необхідність відстрочки платежу та він навмисно не виконав свої обов'язки за Кредитним договором.
Так, як у боржника виникли прострочення, щодо повернення чергових щомісячних платежів, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що передбачено договором, положення якого наведені вище, а також ст. 1050 ЦК України.
Розмір заборгованості станом на 07 серпня 2015 року складає 208 688 (двісті вісім тисячі шістсот вісімдесят вісім тисячі) гривень 22 копійки, з яких:
сума заборгованості по кредиту - 161 556 (сто шістдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 31 копійка, в т.ч. прострочена сума - 13 808 (тринадцять тисяч вісімсот вісім) гривень 33 копійки;
сума заборгованості за відсоткам - 41 328 (сорок одна тисяча триста двадцять вісім) гривень 49 копійок, в т.ч. прострочена сума - 40 717 (сорок тисяч сімсот сімнадцять) гривень 79 копійок;
сума заборгованості по сплаті щомісячної комісії - 5 803 (п'ять тисяч вісімсот три) гривень 42 копійки, в т.ч. прострочена сума - 5 448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 42 копійки.
Зазначена заборгованість підтверджена довідкою про заборгованість за кредитним договором №СевН-63 від 09.02.2012 року від 07 серпня 2015 року (а.с. 7).
Таким чином, надані позивачем документи підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору і виникнення у сторін зобов'язань по виконанню останнього.
Крім того, апеляційним судом враховується те, що факт укладення договору підтверджується і випискою по особовому рахунку, з якого вбачається, що відповідачем частково виконувалися умови кредитного договору, шляхом внесення коштів (а.с. 10-12).
З моменту виникнення простроченої заборгованості працівники кредитного відділу Банку неодноразово намагались зв'язатись з відповідачами з метою усунення порушень Кредитного договору, однак ці спроби не дали позитивних результатів, оскільки відповідач ніяким чином не реагували на дії співробітників Банку.
Заборгованість до теперішнього часу відповідачем погашена не була та ніяких письмових пояснень по несплаті заборгованості до позивача та до суду не надійшло.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.04.2015р. № 265 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 87 від 24.04.2015р., яким 24 квітня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду на його ліквідацію.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись даними процесуальними нормами, з врахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення між сторонами договірних відносин та факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, районний суд під час розгляду справи порушив процесуальні норми, які стали причиною не повного встановлення обставин справи, які мали значення для її вирішення, а тому рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подачу позовної заяви судовий збір підлягав сплаті в розмірі 2086,88 грн.
При подачі позовної заяви позивач не сплачував судовий збір, оскільки був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позовної заяви), а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
При подачі апеляційної скарги за вказані вимоги сплачено 2295 грн. 56 коп. (2086,88х110%), а тому останні підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Сторонами процесу не заявлено до відшкодування інших судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» задовольнити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) паспорт серія НОМЕР_2, виданий Нахимівським РВ УМВС міста Севастополя, 05 лютого 2010 року, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» (Код ЄДРПОУ 193 88768, юридична адреса: вул. Артема, 125 м. Донецьк, 83001, фактична адреса: м. Київ 04071, вул. Хорива 11-А) заборгованість за кредитним договором №СевН-63 від 09.02.2012 року в розмірі 208688,22 грн., яка включає: заборгованість за кредитом в сумі - 161556,31 грн., в тому числі прострочена сума - 13808,33 грн.; заборгованість за відсоткам в сумі - 41328,49 грн., в тому числі прострочена сума - 40717,79 грн., заборгованість по сплаті щомісячної комісії - 5803,42 коп., в тому числі прострочена сума - 5448,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2086 грн. 88 коп. стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ стягувача 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір стягувачем є Державна судова адміністрація України»), який підлягав сплаті за подачу позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2295 грн. 56 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повна постанова складена 16 травня 2018 року.
Головуючий Желепа О.В.
Судді Рубан С.М.
ІванченкоМ.М.