16 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 800/548/17 (П/9901/309/18)
Провадження № 11-469сап18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаЗолотніковаО. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р.,
Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І.,
Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали апеляційної скарги представника Вищої ради правосуддя(яка є правонаступником Вищої ради юстиції; далі - ВРП, ВРЮ відповідно) БелінськоїОльги Володимирівни на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/548/17 (П/9901/309/18) за адміністративним позовом ОСОБА_12 до Верховної Ради України (далі - ВРУ), ВРП, треті особи: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Ленінський районний суд міста Вінниці, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії і
У серпні 2008 року ОСОБА_12 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними дії ВРУ, ВРЮ, визнати протиправними та скасувати їх рішення щодо звільнення її з посади судді, зобов'язати вчинити певні дії.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від
16 грудня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 06 березня
2012 року, у задоволенні позову відмовив.
19 січня 2017 року Європейський суд з прав людиниухвалив рішення у справі «Куликов та інші проти України», згідно з яким вирішив об'єднати заяву
№ 54135/12, подану ОСОБА_12, з іншими заявами громадян України, звільнених з посад суддів, та постановив, що було порушення стосовно усіх заявників пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) у зв'язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності, статті 8 Конвенції (щодо права на повагу до приватного і сімейного життя).
Верховний Суд України постановою від 23 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_12 про перегляд судових рішень з підстави, встановленої пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду, задовольнив частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2008 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2012 року скасував, а справу направив на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_12 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення ВРЮ від 21 лютого 2007 року № 131 «Про внесення подання Верховній Раді України про звільнення ОСОБА_12 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги» (далі - спірне рішення);
- визнати незаконною та скасувати постанову ВРУ від 05 червня 2008 року № 335-V «Про звільнення ОСОБА_12 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці у зв'язку з порушенням присяги судді» (далі - спірна постанова);
- поновити її на посаді судді Ленінського районного суду міста Вінниця з 05 червня
2008 року.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIIIпередбачено, що позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року позовну заяву передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 22 березня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував спірні рішення й постанову. Передав на повторний розгляд ВРП вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_12 до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені в пропозиції члена ВРЮ
Сафулька С. Ф. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
20 квітня 2018 року представник ВРП БелінськаО. В. подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на згадане вище судове рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
20 квітня 2018 року зазначену адміністративну справу передано судді-доповідачу Саприкіній І. В.
05 травня 2018 року до відкриття провадження з метою недопущення повторної участі у справі суддя Великої Палати Верховного Суду Саприкіна І. В. заявила самовідвід від участі в розгляді апеляційної скарги ВРП.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 травня 2018 року задовольнила заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіної І. В. та відвела її від участі в розгляді апеляційної скарги ВРП на рішення Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року в цій справі.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 травня 2018 року зазначену адміністративну справу передано судді-доповідачу Золотнікову О. С.
Положеннями частини п'ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності актів ВРП є Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Апеляційну скаргу представник відповідача подав протягом установленого частиною першою статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, ця скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 цього Кодексу, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження у справі немає.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 266, 292, 295, 296, 300, 301, 304КАС України, Велика Палата Верховного Суду
1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Вищої ради правосуддяБелінської Ольги Володимирівни на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/548/17 (П/9901/309/18) за адміністративним позовом ОСОБА_12 до Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, треті особи: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Ленінський районний суд м. Вінниці, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду справу № 800/548/17 (П/9901/309/18).
3. Направити копію цієї ухвали до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, а разом з копією апеляційної скарги - учасникам справи до відома.
4. Установити п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу й роз'яснити, що до відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич
В. С. Князєв О. Г. Яновська
Л. М. Лобойко