Ухвала
Іменем України
17 травня 2018 року
м. Київ
справа № 565/256/15-ц
провадження № 61-22956 ск 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 27 лютого 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії, бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві Бабенка О. О.,
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаною скаргою та просив визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві Бабенко О. О. (далі - державний виконавець) щодо невідкриття виконавчого провадження та не здійснення примусового виконання судового рішення; визнати протиправними дії державного виконавця щодо зазначення недостовірної інформації у виконавчому провадженні, зміни в постанові резолютивної частини виконавчого документа, а також визнати протиправною постанову від 21 вересня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 48769854.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року у складі судді Ковтуновича М. І. скаргу задоволено частково, визнано неправомірною постанову державного виконавця від 21 вересня 2015 року про відкриття виконавчого провадження № 48769854 в частині відсутності в ній резолютивної частини рішення суду відповідно до виконавчого документа. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено за безпідставністю.
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 27 лютого 2018 року у складі колегії суддів Бондаренко Н. В., Григоренка М. П., Шимківа С. С. апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року - без змін.
25 квітня 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказане судове рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 26 серпня 2015 року Кузнецовський міський суд Рівненської області видав виконавчий лист про стягнення з ПАТ «Фортуна-Банк» на користь ОСОБА_4 5828,04 грн боргу.
21 вересня 2015 року державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 48769854 з виконання даного виконавчого листа.
Згідно з частинами 2, 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) в редакції, чинній станом на 21 вересня 2015 року, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази дати подання ОСОБА_4 до ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві виконавчого листа, надходження його до державного виконавця, а тому є не доведеними посилання у скарзі на порушення державним виконавцем встановленого Законом строку для відкриття виконавчого провадження.
Законом не передбачений обов'язок державного виконавця направити виконавчий документ стягувачу протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження, а тому правильним є висновок судів про те, що ненаправлення виконавчого документа ОСОБА_4 протягом вказаного строку не є порушенням Закону.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону в указаній редакції державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - в двомісячний строк.
Державний виконавець відкрив виконавче провадження 21 вересня 2015 року, а тому відсутні підстави для висновку про не здійснення примусового виконання судового рішення, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції та подачі апеляційної скарги встановлений законом шестимісячний строк для проведення виконавчих дій не закінчився.
Правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, що в порушення вимог пункту 1.5.1. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» державний виконавець не зазначив у постанові про відкриття виконавчого провадження резолютивну частину виконавчого документа, а тому обґрунтовано задовольнив скаргу в цій частині.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Підстави вважати, що судом при розгляді даної заяви допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, відсутні.
З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування апеляційний судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 27 лютого 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. І. Крат