Ухвала
16 травня 2018 року
м. Київ
справа № 2018/2-4010/11
провадження № 61-21695 ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про поділ спільного сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківській області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, про поділ спільного сумісного майна подружжя, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 2018/2-4010/11 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2018 року та витребувано справу із суду першої інстанції, водночас касаційну скаргу ОСОБА_1 на вказане судове рішення залишено без руху для усунення недоліків скарги.
У травні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій остання просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України «Касаційне провадження», яка не передбачає забезпечення позову на стадії касаційного провадження.
За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до положень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» оскільки не передбачено забезпечення позову на стадії касаційного провадження, у разі надходження відповідної заяви її повертають заявникові.
Європейський суд з прав людини вказує, що термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом». Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 та № 29465/04, § 23, 24, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).
Ураховуючи викладене, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про забезпечення позову на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. Тому заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 260, 400 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь