про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/341/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, сектору держреєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 райдержадміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, зобов'язавши ОСОБА_2 міську раду розглянути його заяву від 17.01.2017 р.
Ухвалою суду від 23.04.2018 р. позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків.
11.05.2018 р. на виконання ухвали суду від позивача надійшов адміністративний позов в новій редакції, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, зобов'язавши ОСОБА_2 міську раду розглянути його заяву від 17.01.2017 р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Враховуючи подання позивачем позовної заяви в новій редакції, суд з урахуванням вимог ч. 1 ст. 171 КАС України перевіряє її, в т.ч. на відповідність вимогам встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як видно із змісту адміністративного позову, в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивач в позовній заяві не зазначив ідентифікаційні коди відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, натомість вказав, що вони йому не відомі. В той же час позивач не обґрунтував неможливість встановлення ідентифікаційних кодів відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України за допомогою відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є загальнодоступною.
У відповідності до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, всупереч вказаній нормі, позивачем в позовній заяві не зазначено про те, чи ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий.
Із змісту позовної заяви видно, що позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру, зокрема три вимоги щодо визнання неправомірної бездіяльності відповідачів ОСОБА_2 міської ради, сектору держреєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 райдержадміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та зобов'язання ОСОБА_2 міської ради розглянути заяву від 17.01.2017 р.
Таким чином, позивачу за подання вказаного позову необхідно сплатити судовий збір у розмір 2819,20 грн. (704,80 грн х 4).
Натомість, позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. Отже, недоплата судового збору складає 2114,40 грн (2819,20 грн - 704,80 грн).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький