16 травня 2018 року Справа № 808/782/18
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр»
до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області
третя особа ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування припису і постанов,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа ОСОБА_1 в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис №1 від 02.01.2018, постанову №5/1008-23.2/513 від 19.02.2018 та постанову №6/1008-23.2/514 від 19.02.2018.
Підготовче засідання призначено на 24 травня 2018 року.
15 травня 2018 року від третьої особи надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- Заборони ТОВ «Інтерсервіс центр» експлуатувати нежитлове приміщення, як це зазначено в приписі №1 від 02.01.2018 ДАБІ, здавати в оренду приміщення іншим особам тощо, до вирішення питання по суті справи шляхом винесення ухвали. Направити цю ухвалу до відома в Прокурору Запорізької області та керівнику Національної поліції Запорізької області.
- Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр» за адресою: м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25-а, приміщення 9, (Літера А-5).
Крім того, просить відстрочити сплату судового збору, до вирішення справи по суті, в зв'язку з тим, що він пенсіонером по інвалідності ІІІ групи.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132,133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка податкового органу про тримані доходи за минулі періоди (за минулий рік); довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків; відомості з банківських установ про відсутність коштів на всіх рахунках; тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
На підтвердження важкого фінансового становища та відсутності грошових коштів третьою особою надано довідку з пенсійного фонду, щодо отриманих пенсійних виплатах за 2017 рік. Проте до заяви не додано доказів того, що пенсія є єдиним доходом третьої особи.
Відсутність зазначених доказів не дає змоги підтвердити важкий майновий (фінансовий) стан третьої особи та відсутність у нього грошових коштів для сплати судового збору.
Таким чином, умови для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк визначені ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», проте заявлене позивачем клопотання не підпадає під такі умови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 241, 243 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П.Бойченко