Ухвала
Іменем України
11 травня 2018 р.
м. Київ
провадження № 51-5624ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2018 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 березня2018 року, в якій просив їх скасувати та закрити кримінальне провадження через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ухвалою Верховного Суду (далі - ВС) від 23 квітня 2018 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 427 КПК України. Суд касаційної інстанції встановив засудженому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Також було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде йому повернута.
Копія ухвали касаційного суду від 23 квітня 2018 року була отримана засудженим 04 травня 2018 року.
08 травня 2018 рокуз ОСОБА_5 подав повторно касаційну скаргу.
Мотиви суду
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Протягом встановленого в ухвалі ВС від 23 квітня 2018 року строку засуджений ОСОБА_4 подав повторну касаційну скаргу, проте не усунув недоліки, які були зазначені.
У повторній касаційній скарзі доводизасудженого фактично є аналогічними доводам касаційної скарги, яку було залишено без руху.
Засуджений ОСОБА_4 у повторній касаційній скарзі, як і у скарзі, яка була залишена без руху, зазначає про незаконність постановлених відносно нього вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, просить їх скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та закрити кримінальне провадження, проте й цього разу не наводить обґрунтованих доводів та підстав, з огляду на положення ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438, ст. ст. 440, 438, 433 КПК України.
При цьому ОСОБА_6 переважно наводить доводи, які стосуються фактичних обставин кримінального провадження, неповноти судового розгляду, а також оцінки доказів, що, з огляду на вимоги як ст. 438, так і ст. 433 КПК, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Крім того засуджений ОСОБА_4 , усупереч наведених положень, у своїй касаційній скарзі не наводить обґрунтування щодо незаконності чи необґрунтованості ухвали Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2018 року, а також необхідності її скасування через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на положення ст. 412 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути.
З цих підстав Суд постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_7