04 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/122/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Данча М.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача: Багара Є.М., Візічканич О.І.,
представник третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - не з'явився,
представника третьої особи, яка не яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Закарпатської області Пир'єва Вікторія Михайлівна, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 травня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 14 травня 2018 року.
ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Міністерство юстиції України), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" (далі - третя особа на стороні відповідача, Закарпатське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України"), якою просить: 1) Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №214/5 від 24 січня 2018 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким задоволено скаргу начальника філії - Закарпатського управління АТ "Державний ощадний банк України" Гордійчука М.М. від 15.12.2017 року №106.20-12/1/404 про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Закарпатської області Пир'євою В.М., та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про скасування записів, внесених на підставі цього рішення; 2) Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 24 січня 2018 року (індексний номер рішення: 39341326, адреса об'єкту: Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, АДРЕСА_1) про скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Закарпатської області Пир'єву Вікторію Михайлівну (далі - третя особа на стороні позивача, державний реєстратор Пир'єва В.М.).
25 квітня 2018 року позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, якою уточнила другу вимогу позовної заяви, зокрема просила скасувати запис державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 24 січня 2018 року (індексний номер рішення: 39341326, адреса об'єкту: Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, АДРЕСА_1) про скасування державної реєстрації права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 червня 2007 року між позивачем та ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено договір про іпотечний кредит. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань було укладено іпотечний договір предметом за яким стало нерухоме майно: квартира за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2014 року за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" було звернуто стягнення на вказану квартиру та земельну ділянку. Рішенням Виконавчого комітету Великобактянської сільської ради Берегівського району № 12 від 27 травня 2016 року було переведено квартиру НОМЕР_2 та належні до неї надвірні споруди по вул. АДРЕСА_1, в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна, а саме: одноквартирний (садибний) житловий будинок і присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1. 19 вересня 2016 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Пир'євою В.М. за позивачем зареєстровано право власності на вказаний будинок, шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Наказом Міністерства юстиції України від 24 січня 2018 року № 214/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 вересня 2016 року та постановлено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цього рішення. Даний наказ вважає протиправним, таким, що прийнятий з порушенням вимог законодавства, оскільки заявник порушив визначені законом строки звернення зі скаргою. Крім того, про дату та час розгляду скарги позивач не повідомлялась. У зв'язку з цим наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивачу був направлений лист - повідомлення про отримання скарги та повідомлено з посиланням на веб-сайт Міністерства юстиції України про дату, час та місце розгляду скарги. Скарга Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 15 грудня 2017 року була зареєстрована в Міністерстві юстиції 26 грудня 2017 року, а оскільки банк дізнався щодо переведення квартири в житловий будинок 10 листопада 2017 року, то для подання скарги мав термін до 10 січня 2018 року, у зв'язку з чим були дотримані строки подання такої. Таким чином позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечили з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача надав пояснення щодо позову, в яких зазначив, що про факт прийняття державним реєстратором рішення про переведення квартири в житловий будинок АТ "АТ Ощадбанк" стало відомо 10 листопада 2017 року із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Твердження позивача щодо неналежного повідомлення його про час і місце розгляду скарги є формальними, оскільки це не впливає на законність оскарженого наказу Міністерства юстиції України. Вказаним наказом скасовано реєстраційні дії вчинені з порушенням законодавства.
Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача письмові пояснення щодо позову не подала, у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 12 червня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_5 укладено договір про іпотечний кредит № 71206.
Відповідно до вказаного договору банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 85000 доларів США строком на 20 років на придбання квартири загальною площею 162,3 кв.м., житловою площею 69,4 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,108 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
У забезпечення виконання зобов'язань за Договором про іпотечний кредит між позивачем та банком укладено Іпотечний договір від 12 червня 2007 року, предметом іпотеки за яким стало нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 162,3 кв.м., житловою площею 69,4 кв.м зі всіма невід'ємними її при належностями та земельні ділянки, загальною площею 0,429 га, що стане власністю іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2-2044 від 12 червня 2007 року, а саме: на вищезазначене нерухоме майно.
Рішенням Виконавчого комітету Великобактянської сільської ради Берегівського району № 12 від 27 травня 2016 року за заявою ОСОБА_5 переведено квартиру НОМЕР_2 та належні до неї надвірні будівлі і споруди по АДРЕСА_1, яка належить на правах власності ОСОБА_5, в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна, а саме одноквартирний (садибний) житловий будинок та присвоєно йому поштову адресу - АДРЕСА_1.
19 вересня 2016 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Пир'євою В.М. прийнято рішення індексний № 31444627 про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_5 на житловий будинок загальною площею 170,5 кв.м., житловою площею 72,2 кв. м., з приналежними надвірними спорудами та прибудовами за адресою: АДРЕСА_1.
Начальник філії - Закарпатського обласного управління АТ "Ощадбанк" Гордійчук М.М. звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою від 15 грудня 2017 року на рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У вказаній скарзі просив провести перевірку правомірності прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 31444627 від 19 вересня 2016 року державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Закарпатської області Пир'євою В.М. та скасувати таке рішення.
Вказана скарга зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
За результатами розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) 20 січня 2017 було складено Висновок, згідно з яким вирішено вищезазначену скаргу від 15 грудня 2017 року задовольнити.
24 січня 2018 року Міністерством юстиції України винесено наказ за № 214/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким задоволено скаргу начальника філії - Закарпатського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 вересня 2016 року № 31444627 , внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цього рішення; тимчасового заблоковано доступ державному реєстратору прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Закарпатської області Пир'євій В.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно визначено ст. 37 Закону № 1952.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1952 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України (ч. 2 ст. 37 Закону № 1952)
Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону № 1952 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У відповідності до ч. 4 ст. 37 Закону № 1952 днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1952 За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги (пп. "а" п. 2 ст. 6);
- тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав (пп. "г" п.2 ст. 6 ).
Згідно з п. 2 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Відповідно до п.5 Порядку № 1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:
1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);
2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;
3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу (п. 7 Порядку № 1128).
Із скарги начальника філії - Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" вбачається", що про факт прийняття державним реєстратором оскарженого рішення щодо переведення квартири в житловий будинок банку стало відомо 1- листопада 2017 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Копія вказаної інформаційної довідки була додана скаржником до скарги та була взята до уваги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції.
Законодавством України у сфері державної реєстрації прав не встановлено обов'язок особи перевіряти статус свого нерухомого майна, а ч.3 ст. 37 Закону № 1952 встановлює строк для оскарження рішення державного реєстратора з дня прийняття такого рішення або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Скарга начальника філії - Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 15 грудня 2017 року була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
В скарзі скаржник вказав, що він дізнався про переведення квартири в житловий будинок 10 листопада 2017 року. У зв'язку із відсутністю у Комісії інших відомостей, нею було взято до уваги дату вказану скаржником у скарзі та додану інформаційну довідку від 10 листопада 2017 року. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ПАТ "Державний ощадний банк України" було подано скаргу з дотриманням строків, визначених ч. 3 ст. 37 Закону № 1952.
Разом з тим, суд зазначає, що посилання позивача на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2016 року за № 297/160-14-ц за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 про відстрочення виконання рішення суду, як доказ обізнаності представника Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" про існування оскарженого рішення державного реєстратора не підтверджує наведених доводів, оскільки зазначені відомості: а саме наявність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 вересня 2016 року індексний № 31444627, прийняте державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Закарпатської області Пир'євою В.М., не було предметом дослідження Берегівським районним судом при постановленні даної ухвали.
Крім того, не може бути належним доказом обізнаності представника Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" про рішення державного реєстратора Пир'євої В.М. надане позивачем клопотання про відстрочення виконання рішення суду, оскільки ні зі змісту самого клопотання, ні з переліку додатків до нього неможливо встановити, яка саме інформаційна довідка була до нього додана.
Щодо посилань позивача на неналежне повідомлення про час і місце розгляду скарги, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду (п. 11 Порядку № 1128).
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством юстиції України 11 січня 2018 року позивачу було направлено лист-повідомлення за № 2/39079-0-33-17/19К про отримання скарги та повідомлено з посиланням на веб-сайт Міністерства юстиції України про дату, час та місце розгляду скарги. Крім цього, до вказаного листа було додано копію скарги з додатками.
Також з дотриманням пункту 10 Порядку № 1128 Міністерством юстиції України позивача та всіх заінтересованих осіб було повідомлено про засідання Комісії та розгляд скарги від 15 грудня 2017 року (зареєстрованою у Міністерстві юстиції 26 грудня 2017 року), шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Як вбачається, із вказаного оголошення, воно містить відомості про скаржника, тип об'єкта нерухомого майна та про дату, час та місце розгляду скарги.
Таким чином є необґрунтованими посилання позивача на неповідомлення її про дату, час та місце розгляду скарги.
Щодо доводів позивача про не направлення їй висновку Комісії, то суд зазначає,що відповідно до п. 18 Порядку № 1128 документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть надаватися виключно скаржнику, суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, права та законні інтереси яких порушено, у разі їх звернення, а іншим особам - виключно на підставі судового рішення. Позивач з письмовим зверненням до Міністерства юстиції не зверталася.
Згідно з п. 17 Порядку № 1128 копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб'єкту оскарження, а також особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Судом встановлено, що відповідачем була надіслана ОСОБА_5 копія прийнятого за результатами розгляду рішення у формі наказу, що підтверджується супровідним листом від 29 січня 2018 року № 5/39079-0-33-17/19К.
Крім того, судом спростовуються доводи позивача про не порушення прав Банку та дотримання державним реєстратором при державній реєстрації прав вимог законодавства, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952 державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
У відповідності до п. 57 Порядку Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття оскарженого рішення) іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно із ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя, зокрема, зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки.
Крім того, відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 162,3 кв.м., житлова площа 69,4 кв.м зі всіма невід'ємними її приналежностями та земельні ділянки заг.пл. 0,429 га, що стане власністю іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2.2. Іпотечного договору іпотекодавець не має права без письмової згоди іпотекодержателя розпоряджатись будь-яким чином предметом іпотеки або його частиною, зменшувати без належних на те підстав, наявність яких повинна бути письмова обґрунтована іпотекодавцем, якісні та кількісні показники предмета іпотеки, проводити капітальний предмета іпотеки, а також укладати стосовно предмета іпотеки договори оренди (найму), лізингу, та будь-які інші договори, що встановлюють обмеження предмета іпотеки.
Пунктом 2.4 Іпотечного договору передбачено, що предмет іпотеки за цим договором є предметом іпотеки тільки за цим договором та може бути замінений за письмовою згодою та/або на вимогу іпотекодержателя іншим нерухомим та/або іншим майном, що надається іпотекодавцем, за умови попереднього формування іпотекодавцем погодженої з іпотекодержателем кількості нерухомого та/або іншого майна, яким буде замінений предмет іпотеки, і виконання іпотекодавцем зобов'язань стосовно надання ним документів, що підтверджують наявність такого майна та право власності на нього або інших правовстановлюючих документів на таке майно.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що при прийнятті державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_5 були порушені права іпотекодержателя - Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Закарпатського обласного управління ВАТ "Ощадбанк".
Крім того, під час розгляду скарги начальника філії Закарпатського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" Комісією було встановлено, порушення державним реєстратором Пир'євою В.М. вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав. Зокрема, державним реєстратором не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Державним реєстратором, не було встановлено наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин поцвяхує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації чим порушено вимоги ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 3 ст. 10 Закону №1952, пунктів 12,7 Порядку 1127 та п. 2.2 Іпотечного договору, оскільки нею було відкрито розділ у державному реєстрі прав на житловий будинок та зареєстровано право власності ОСОБА_5 на підставі цього ж договору на об'єкт нерухомого майна - квартиру та не було запитано згоду заставодержателя щодо такої державної реєстрації прав за наявності у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяжень -квартири та земельної ділянки на якій вона розташована, у зв'язку із договором іпотеки.
У зв'язку з встановленими порушеннями, і було прийнято оскаржене рішення Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав, прийнятого держаними реєстратором Пир'євою В.М., як такого, що суперечить чинному законодавству.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що відповідач при прийняті наказу від 24 січня 2018 №214/5 діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Вимога позивача про скасування запису про державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про скасування державної реєстрації є похідною від вимоги про скасування наказу, у зв'язку з чим також не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскарженого рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами та задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради Закарпатської області Пир'єва Вікторія Михайлівна (90202, Закарпатська область, м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, буд. 7), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (04053, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 г, код 00032129) в особі філії - Закарпатське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" (88000, м. Ужгород, вул. Корзо, буд. 15, код 09312190 ) про визнання протиправним та скасування наказу, скасування запису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька