справа № 178/1229/16-к
№ провадження 1-кп/208/92/18
Іменем України
14 травня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201304060000964 від 08.11.2013 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської обл., громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого ПП «Скібіцький», одруженого, маючого трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту 07.03.2006 р., близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_5 , керуючи технічно справним належним йому автомобілем «Шевроле-Лачетті», д.е. НОМЕР_1 , рухався на швидкості близько 60-80 км/год з м. Жовті Води Дніропетровської обл. в напрямку м. Дніпропетровськ, по автодорозі "Знам'янка-Луганськ-Ізваріно", яка проходить пр. території Криничанського району Дніпропетровської обл., на 414 км, в умовах похмурої сухої морозної погоди, на засніженому дорожньому покритті, не переконавшись в безпеці свого маневру, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, роз'їхавшись з зустрічним невстановленим слідством вантажним автомобілем, перетнувши переривчасту лінію дорожньої горизонтальної розмітки, що розділяє транспорті потоки протилежних напрямків, виїхав на зустрічну смугу для руху. В цей час до вказаної ділянки автодороги у зустрічному напрямку з боку м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл. в напрямку м. Кіровоград Кіровоградської обл. рухався автомобіль «Фольксваген-Пасат», д.н. НОМЕР_2 , який належить «ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБСГЕЗЕЛЬШАФТ М.Б.Х.», під керуванням ОСОБА_4 . В результаті чого автомобіль «Шевроле-Лачетті» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 лівою передньою частиною скоїв зіткнення з лівою передньою частиною автомобіля «Фольксваген-Пасат», д.н. НОМЕР_2 . В результаті ДТП ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 141 від 15.07.2015 отримав наступні ушкодження: закритий внутрішньо-суглобовий перелам-вивих лівого ліктьового суглобу (ліктьового відростку) з вираженим зсувом та розходженням кісткових відламків, відносяться до середнього ступеню тяжкості, пошкодження лівого кульшового суглобу у вигляді повного верхнє-заднього вивиху з крайовим переломом шийки стегнової кістки в медіальному відділі без зсуву відламків, відносяться до тяжкого ступеню тяжкості; які за сукупністю віднесено до тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку комплексної комісійної транспортно-трасологічної та судової авто технічної експертизи № 1908/1909-12 від 18.03.2013 безпосередньою причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало грубе порушення водієм автомобіля «Шевроле-Лачетті», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимог п.11.3,13.1,13.3 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні 11.05.2018 р. прокурор відмовився від підтримання публічного обвинувачення в порядку ст. 340 КПК України. Потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні злочину та цивільний позов не визнав та пояснив суду, що 07.03.2006 р. рухався по автомобільній дорозі зі швидкістю 60-80 км/год з м. Жовті Води до м. Дніпродзержинська з увімкненим світлом фар в своїй колії руху, розмітка та край дороги не проглядались через сніг на автошляху. Попереду від авто ОСОБА_5 в тій же полосі руху та напрямку рухалась фура, від якої утворився сніговий віхор. Назустріч в лівій смузі рухалась фура, після роз'їзду з якою, не змінюючи смуги авто ОСОБА_5 , в'їхало в сніговий віхор, після чого ОСОБА_5 відчув зіткнення. Невідомі люди витягли ОСОБА_5 з автівки та відштовхнули автомобіль під керуванням ОСОБА_4 від авто ОСОБА_5 , оскільки машина останнього палала. Обвинувачений наполягає, що рухався у своїй полосі руху, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 виїхав частково на зустрічну смугу від чого і сталося дорожньо-транспортна пригода.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 07.03.2006 рухався по трасі в напрямку м. Київ зі швидкістю 50-60 км/год позаду на відстані 30-40 метрів від вантажівки, яка обмежувала видимість руху. Дорожнє покриття було засніжене, дорожня розмітка не проглядалась, можна було орієнтовано визначити середину дороги, їхав по викатаним смугам, де проглядався асфальт. На смугу руху ОСОБА_4 з великою швидкістю вилетіла автівки та сталося зіткнення, автівку ОСОБА_4 від удару розвернуло та відштовхнуло назад. Вважає що дорожньо-транспортна пригода сталася через агресивне водіння ОСОБА_5 . Потерпілий просив задовольнити цивільний позов та стягнути зі ОСОБА_5 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень матеріальної шкоди та 500 000,00 (п'ятсот тисяч) гривень моральної шкоди.
На підтвердження вини ОСОБА_5 стороною обвинувачення надано наступні документи:
-витяг з кримінального провадження № 1201304060000964 від 08.11.2013 за ч. 1 ст. 286 КК України (т. 2, а.с.1);
-копія протоколу огляду місця ДТП від 07.03.2006 зі схемою, слідчим ОСОБА_7 в присутності понятих оглянуто 414 км - 300 м автодороги Київ - Луганськ (т.2, а.с.46-48); Ухвалою суду від 26.07.2017 доказ визнано очевидно недопустимим (т.1, а.с. 126-129);
-копія протоколу огляду транспорту від 07.03.2006, інспектором ОСОБА_8 в присутності понятих оглянуто автомобіль Шевроле, н.з. НОМЕР_1 (т.2, а.с.49); Ухвалою суду від 26.07.2017 доказ визнано очевидно недопустимим(т.1, а.с. 126-129);
-копія протоколу огляду транспорту від 07.03.2006, інспектором ОСОБА_8 в присутності понятих оглянуто автомобіль Фольтваген н.з. НОМЕР_3 (т.2, а.с.50); Ухвалою суду від 26.07.2017 доказ визнано очевидно недопустимим(т.1, а.с. 126-129);
-копія постанови про визнання речовим доказом від 02.04.2007, автомобілі «Фольксваген-Пасат», д.н. НОМЕР_2 та «Шевроле-Лачетті», д.е. НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 6061110, передано на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (т.2, а.с.70);
-копія протоколу відтворення обставин та умов події від 19.02.2008, за участю свідка ОСОБА_11 , свідок на місці ДТП, яка сталася 07.03.2006 пояснив, що рухався по дорозі «Київ-Луганськ-Ізваріно», попереду нього рухався автомобіль Шевроле-Лачетті, замірами встановлено, що автомобіль рухався на відстані 51см від правого краю проїзної частини, назустріч автомобілям рухався «Камаз», з-під колес якого вилітав сніжний віхор. На момент, як автомобіль Шевроле-Лачетті в'їхав у сніжний стовбур він був на відстані 100-120 метрів від автомобіля ОСОБА_11 . Свідок помітив, що після заїзду у сніжний стовбур габаритні вогні автомобілю Шевроле-Лачетті змістились вправо, після чого на полосі руху автомобілів перпендикулярно автодорозі опинився автомобіль «Фольксваген-Пасат» (т.2, а.с.89-91);
-копія протоколу відтворення обставин та умов події від 25.09.2009 за участю ОСОБА_4 в якості свідка, ОСОБА_4 від участі у слідчій дії відмовився через невідповідність погодних умов тим, за яких сталася ДТП (т.2, а.с.99);
-копія страхового полісу № К 02086 на автомобіль «Фольксваген-Пасат», дія страхового полісу з 01.06.2005 по 31.05.2006 (т.2, а.с.121);
-копія протоколу відтворення обставин та умов події від 05.03.2010 зі схемою за участю ОСОБА_5 в якості потерпілого, водій на місці пояснив механізм ДТП, що сталася 07.03.2006, зокрема, він рухався в правій частині автодороги, на зустріч рухався «Камаз», навколо якого утворився сніжний віхр, ОСОБА_5 знизив швидкість руху з 70 км/год до 40 км/год, видимість руху була обмежена, під час перебування автомобілю Шевроле-Лачетті у сніжному віхрі, сталося зіткнення з іншим автомобілем «Фольксваген-Пасат», передня частина якого знаходилась на відстані 3,12 м від правого краю проїзної частини, невідомі люди відкотили «Фольксваген-Пасат» від проїзної частини (т.2, а.с.133-134);
-копія заяви ОСОБА_5 з копіями фото таблиць від 07.03.2006 (т.2, а.с. 139-152);
-копія супровідного листа № 6032 від 16.06.2010 страхової компанії Інго України з додатками: копія протоколу виїзду аварійного комісара 07.03.2006, прибув на місце ДТП 12 год. 20 хв., обставини події на місці ДТП встановити неможливо, відомо, що «Фольксваген-Пасат» рухався в сторону м. Дніпропетровськ, Шевроле-Лачетті в сторону м. Києва, копія довідки щодо видимих ушкоджень «Фольксваген-Пасат»,копії фотокарток ушкоджених автомобілів «Фольксваген-Пасат» та Шевроле-Лачетті (т.2, а.с.163-174);
-копія протоколу додаткового огляду від 16.09.2010,за участю ОСОБА_5 в якості потерпілого, ОСОБА_4 в якості підсудного оглянуто автомобіль «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_1 , вилучено шматок тросу від замку кришки капоту, шматок пластмасової лопасті вентилятору радіатора, шматок пластикового радіатора, гумовий натрубок, шматки даху головки двигуна, шматки фарби (т.2, а.с.180-184);
-копія висновку судової експертизи № 2887-10 від 07.12.2010, вартість збитку, заподіяного власнику «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_1 станом на 04.11.2010 складає 75 447,82 грн. (т.2, а.с. 186-197);
-висновок рентгенографії від 19.06.2015, визначено перелам ліктьової кістки зі зміщенням, вивих лучової кістки; вивих бедра від 07.03.2006 (т.3, а.с. 21);
-висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) № 141 від 15.07.2015, відповідно до якої у потерпілого ОСОБА_4 мали місце закритий внутрішній суглобовий переломо-вивих лівого ліктьового суглобу (ліктьового відростку) з вираженим зсувом та розходження кісткових відламків, в перебіг травматичного процесу мало місце невірне зрощення відламків; експертною комісією встановлено, що на момент останнього терміну лікування (в 2009 році) мають місце патологічні зміни: після травматичний артроз лівого ліктьового суглобу, сигнально-розгинальна контрактура лівого ліктьового суглобу з різким порушенням рухів в суглобі; ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, або при ударі о подібні, могли виникнути при ДТП 07.03.2006; виявлені пошкодження в області лівого ліктьового суглобу відносяться до середнього ступеню тяжкості, ушкодження лівого кульшового суглобу відносяться до ушкоджень тяжкого ступеню, тілесні ушкодження у своїй сукупності відносяться до тяжкого ступеню (т.3, а.с.26-38);
-висновок комплексної комісійної транспортно-трасологічної та судової авто технічної експертизи по кримінальній справі № 1/421/7/12, № 1908/1909-12 від 18.03.2013 (т.3, а.с. 61-79); ухвалою суду 15.03.2017 доказ визнано очевидно недопустимим припинено його дослідження в судовому засіданні (т.1, а.с. 139-140);
-протокол огляду місця події від 03.11.2015, в приміщенні кабінету № 114 Криничанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. за допомогою комп'ютерної техніки оглянуто диск Philips CD-R, 700 МР, 80 min, 52 x speed з записом місця ДТП від 07.03.2006 (т.3, а.с.102-103);
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.04.2016, надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 1-125/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України, вилучено копії документів (т.3, а.с.185-188);
-копія вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської обл. від 23.05.2013, ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України визнаний невинуватим, протокол огляду місця та схема місця події (а.с.7,8, т.1), протоколи огляду автомобілів Фольксваген-Пасат та Шевроле-Лачетти (а.с.9,10, т.1) визнані недопустимими доказами. Речові докази - автомобіль Фольксваген пасат, д.н. НОМЕР_2 повернуто представнику «ДОУАГРОСАЙЕНСИС ФЕРТРИБСГЕЗЕЛЬШАФТ М,Б,Х», автомобіль - Швероле Лачетті, д.н. НОМЕР_1 - повернуто ОСОБА_5 (т.4, а.с.198-201);
-копія Ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської обл. від 30.07.2013, якою вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської обл. від 23.05.2013 залишено без змін (т.4, а.с.204-205);
-копія Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2014, якою підтверджено правильність висновку суду першої інстанції щодо недопустимості у якості доказів протокол огляду місця та схема місця події протоколи огляду автомобілів Фольксваген-Пасат та Шевроле-Лачетти, (т.4, а.с.210-211).
В судовому засіданні переглянуто фотокартки пошкоджених внаслідок дорожньо-транспортної події автомобілів та відеозапис із розташованими на узбіччі автомобілями після дорожньо-транспортної події.
Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що 07.03.2006 в якості інспектора ДАЇ оформлював ДТП, приблизно о 8-9 годині. На місці ДТП знаходились автомобілі, водії були доставлені до лікарні. На місці свідок бачив бите скло, витікала рідина з автомобіля, слідів гальмування не було, встановити на чиї смузі сталася ДТП не було можливо, дорожня розмітка проглядалась лише в місці ймовірного зіткнення автомобілів.
Свідок ОСОБА_12 неодноразово не прибував на виклик до суду, ухвала суду про привід свідка не виконана, фактичне місцезнаходження шляхом проведення необхідних заходів розшуку не було встановлено (а.с.198-199), у зв'язку з чим за правилами ст. 97 КПК України суд допит свідка ОСОБА_12 визнав неможливим.
Допитаний в якості спеціаліста судовий експерт Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_13 пояснив суду, що проведення транспортно-трасологічної експертизи без протоколу огляду місця події із зафіксованою в ньому слідовою обстановкою, протоколу огляду транспортних засобів, неможливо. Наявні в розпорядженні суду фото та відео запис наслідків ДТП не є достатніми вихідними даними для проведення експертизи з метою встановлення механізму та причин дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з чим, суд позбавлений можливості призначити проведення транспортно-трасологічної експертизи (в тому числі комплексної).
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст. 94 КПК України.
Кожний доказ оцінюється в тому числі з точки зору допустимості. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України складені в порядку, передбаченому КПК України, протоколи процесуальних дій та додатки до них, належать до документів, які є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.
З мотивів неможливості отримати оригінали протоколів слідчих дій стороною обвинувачення надано суду копії процесуальних документів, зібраних органами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1/421/7/12 (т.3, а.с.185-188). З урахуванням того, що надані суду в якості доказів копії документів отримані стороною обвинувачення після набрання чинності КПК України від 13.04.2012, суд визначає допустимість цих доказів у порядку, встановленому КПК України від 13.04.2012.
Кримінальне провадження здійснюється судом з додержанням принципу верховенства права, який відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 КПК України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначено у рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Оскільки рішеннями національних судів, які набрали законної сили (т.4, а.с. 198-201, 210-211,204-205) , встановлено про недопустимість використання у якості доказів протоколу огляду місця події ДТП від 07.03.2006 (т.2, а.с.46-48), протоколу огляду автомобіля марки Фолксваген-Пассат від 07.03.2006 (т.2, а.с.49), протоколу огляду автомобіля марки Шевроле-Лачетті від 07.03.2006 (т.2, а.с.50) у зв'язку із грубим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, ухвалою суду від 26.07.2017 в кримінальному провадженні № 1201304060000964 визнано в якості недопустимих доказів копії протоколу огляду місця події ДТП від 07.03.2006 (т.2, а.с.46-48), протоколу огляду автомобіля марки Фолксваген-Пассат від 07.03.2006 (т.2, а.с.49), протоколу огляду автомобіля марки Шевроле-Лачетті від 07.03.2006 (т.2, а.с.50). Ухвалою суду від 15.08.2017 у кримінальному провадженні № 1201304060000964 за правилами ст. 101 КПК України визнано очевидно недопустимим доказом висновок комплексної комісійної транспортно-трасологічної експертизи № 1908/1909-12 від 18.03.2013, оскільки останній ґрунтується на доказах, які визнані судом недопустимими.
Ч. 2 ст. 87 КПК України визначено, що суд зобов'язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, серед інших такі діяння: в разі порушення прав особи на захист, отримання показань особи чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права. Крім того, п.1 ч. 3 ст. 87 КПК України регламентовано, що недопустимими є докази, отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим в цьому кримінальному провадженні.
У випадку, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, зокрема свобода від самовикриття - ст. 18 КПК України (особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення); забезпечення права на захист (ст. 20 КПК України) передбачає право підозрюваного, обвинуваченого брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника.
Суд звертає увагу на те, що сторонами кримінального провадження під час судового розгляду не надано (не заявлено для дослідження) в якості доказу жодного протоколу процесуальної дії за участю ОСОБА_5 в якості обвинуваченого у кримінальному провадженні № 1201304060000964.
З огляду на викладене копія протоколу відтворення обставин та умов події від 05.03.2010 зі схемою за участю ОСОБА_5 в якості потерпілого (т.2, а.с.133-134), копія протоколу додаткового огляду від 16.09.2010,за участю ОСОБА_5 в якості потерпілого, ОСОБА_4 в якості підсудного (т.2, а.с.180-184), визнаються судом недопустимими доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки під час складання протоколу ОСОБА_5 не був в якості підозрюваного, обвинуваченого повідомлений про своє право відмовитись від давання показань та не відповідати на запитання, приймав участь у слідчій дії в якості потерпілого, що виключало його можливість одночасно брати особисту участь у кримінальному провадженні в якості підозрюваного та користуватися правовою допомогою захисника.
Копія протоколу відтворення обставин та умов події від 19.02.2008, за участю свідка ОСОБА_11 , (т.2, а.с.99) не містить в собі інформації, яка підтверджує існування обставин, які сторона обвинувачення вважає встановленими, навпаки, наявні в протоколі данні узгоджуються з поясненнями, наданими в судовому засіданні обвинуваченим щодо колії та напрямку руху транспортних засобів до моменту ДТП, розташування автомобілів на проїзній частині після ДТП.
Копія супровідного листа № 6032 від 16.06.2010 страхової компанії Інго України з додатками (т.2, а.с.163-174) не містить в собі інформації, як прямо чи непрямо підтверджує існування обставин, які сторона обвинувачення вважає встановленими.
Копія страхового полісу № К 02086 на автомобіль «Фольксваген-Пасат» (т.2, а.с.121), копія заяви ОСОБА_5 з копіями фото таблиць від 07.03.2006 (т.2, а.с. 139-152), копія висновку судової експертизи № 2887-10 від 07.12.2010 (т.2, а.с. 186-197), висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) № 141 від 15.07.2015 (т.3, а.с.26-38), висновок рентгенографії від 19.06.2015 (т.3, а.с. 21), протокол огляду від 03.11.2015 (т.3, а.с.102-103), протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.04.2016 (т.3, а.с.185-188) не є достатніми доказами та не знаходяться у взаємозв'язку між собою для прийняття судом рішення про наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки ні кожний окремо, ні в своїй сукупності не містять інформації, як прямо чи непрямо підтверджує існування обставин, які сторона обвинувачення вважає встановленими.
Пояснення, надані суду потерпілим, не знайшли свого підтвердження іншими доказами, наявними в розпорядженні суду та безпосередньо дослідженими.
Відповідно до засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК України), усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Як передбачено ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною.
Суд зазначає, що вичерпані всі можливості для збирання в суді інших доказів вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Суд позбавлений можливості зробити обґрунтований висновок про доведену участь та винність ОСОБА_5 у скоєні інкримінованого йому за ч. 2 ст. 286 КК України злочину.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За таких обставин, обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнається судом недоведеним. ОСОБА_5 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 286 КК України, за недоведеністю наявності складу злочину в його діях.
Згідно положень ч. 3 ст. 129 КПК України, в разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду. У зв'язку з виправданням ОСОБА_5 за недоведеністю наявності складу злочину в його діях, суд залишає цивільний позов ОСОБА_4 без розгляду.
Вирішити долю речових доказів.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 286 КК України, ст.ст. 87, 90, 94,97, 129, 368, 370,371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.286 КК України та виправдати.
Речовий доказ: лазерний диск із записом фотознімків із зображенням місця ДТП, виконаний 07.03.2006 р., відеозапис з місця ДТП, долучений до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1