Постанова
іменем України
25 квітня 2018 року
м. Київ
справа №812/8787/12
провадження № 61-1380св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів: Полякова О. З. (доповідач), Спас О. В., Воробйової І. В.,
У жовтні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначало, що 28 грудня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1. укладено кредитний договір № 518-02/К-06, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 16 633,00 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 10,50% за весь час фактичного користування кредитом на строк до 27 грудня 2012 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до пункту 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передало АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, у тому числі АТ «Дельта Банк» набув права вимоги за кредитним договором від 28 грудня 2006 року, укладеним з ОСОБА_1.
ОСОБА_1. допустив порушення виконання умов кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 11 липня 2012 року утворилась заборгованість у сумі 120 744,18 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 120 744,18 грн. та судовий збір в розмірі 1 207,44 грн.
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «Дельта Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1, який не є стороною кредитного договору, оскільки боржником за кредитним договором є ОСОБА_1 та ОСОБА_2., яка виступала поручителем за борговим зобов'язанням ОСОБА_1, а не ОСОБА_1.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 120 744,18 грн та понесені судові витрати по 1 267,80 грн з кожного.
Ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість позову, а невірне зазначення по-батькові відповідача ОСОБА_1. є технічною опискою і не може слугувати підставою для відмови у позові, оскільки саме ОСОБА_1. є учасником спірних правовідносин, саме ним укладено та підписано кредитну угоду і дані про його особу, зазначені у кредитному договорі та у позовній заяві, збігаються.
У грудні 2016 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційним судом не враховано, що позов подано до особи, яка є відмінною від боржника - до ОСОБА_1, і вона не виступала поручителем особи, яка зазначена у позовній заяві. Крім того, у позовній заяві вказані невірні адреси відповідачів, що призвело до порушення їх прав.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження.
У лютому 2017 року ПАТ «Дельта Банк» подало заперечення на касаційну скаргу, у яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2016 року - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Позивач вказує, що зазначення у позовній заяві неправильного по-батькові позичальника є опискою і не звільняє його від обов'язку сплатити заборгованість за кредитним договором. Щодо доводів касаційної скарги про неправильне зазначення адреси позичальника позивач вказав, що ОСОБА_1. в порушення умов договору не повідомив кредитора про зміну місця проживання, тому банк його права не порушував.
Відповідно до пункту шостого розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту четвертого пункту першого розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.
Колегія суддів, вивчивши матеріли цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін з наступних мотивів.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, судом встановлено, що 28 грудня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1. укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 16 633,00 дол. США на споживчі цілі, зі сплатою 10,50% за весь час фактичного користування кредитом.
Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до укладеного договору поруки № 518-02/П-06 від 28 грудня 2006 року між ТОВ Український промисловий банк» та ОСОБА_2, згідно з яким поручитель поручилась перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 518-02/К-06 від 28 грудня 2006 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 11 липня 2012 року утворилась заборгованість у сумі 120 744,18 грн.
Відповідно до статей 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства» між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь AT «Дельта Банк», відповідно до пункту 4.1 якого у порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком. AT «Дельта банк» переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі і за кредитним договором №518-02/К-06 від 28 грудня 2006 року.
Звернувшись з позовом, ПАТ «Дельта Банк» просив стягнути: заборгованість за кредитом у розмірі 84 936,66 грн; заборгованість за процентами в розмірі 29 053,84 грн; суму щомісячної комісії за управління кредитом згідно з п. 1.7, п. 2.8, п. 2.10 договору у розмірі 0,15 процентів від суми кредиту, що складає 753,69 грн.
Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд виходив з обґрунтованості розрахунків, зазначивши, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, а невірне зазначення його по-батькові є опискою і не може слугувати підставою для відмови у позові.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду.
Посилання заявника на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача і апеляційний суд не наділений повноваженнями здійснювати його заміну з власної ініціативи, є необґрунтованими. Доданими до позову доказами підтверджується, що ОСОБА_1 є позичальником за кредитним договором і позов пред'явлено саме до нього. Допущення банком описки при написанні по-батькові позичальника не перешкоджало суду з урахуванням наявних у справі доказів та змісту апеляційної скарги ПАТ «Дельтабанк», в якій зазначено в якості відповідача ОСОБА_1, встановити правильне написання по-батькові позичальника та задовольнити заявлений до нього позов.
Посилання заявника на те, що у позові неправильно зазначена адреса позичальника, не мають правового значення, оскільки при розгляді справи апеляційним судом у судовому засіданні брав участь представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та реалізував своє право мати представника.
Касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної без задоволення, а судового рішення без змін.
Оскільки суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2016 року без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: С. О. Карпенко
В. О. Кузнєцов
А. С. Олійник
С. О. Погрібний