79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.05.2018р. Справа №914/2598/17
місто Львів
За позовом: Фізичної особи - підприємця Лисака Олега Олександровича,
м. Нововолинськ Волинської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний будівельний проект», м. Львів,
про: визнання договору відступлення права вимоги недійсним.
Суддя Синчук М.М.
за участю секретаря судового засідання Карась Х.
Прдетставники учасників процесу:
позивача: Лисак О.О., Лисак О.М. - довіреність від 25.01.2017 р;
відповідача: Шегинський Р.А. - довіреність від 20.12.2017 р. б/н.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи - підприємця Лисака Олега Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний будівельний проект» про визнання договору відступлення права вимоги недійсним.
Ухвалою суду від 13.12.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 22.01.2018 р.
В судовому засіданні 22.01.2018 р., судом оголошено про продовження розгляду справи №914/2598/17 в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження, у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законних актів» від 03.10.2017 р. №2147 - VIII., в т.ч. п. 9 Розділу XI Перехідних положень вказаного нормативного акту, справи у судах перших та апеляційних інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В судовому засіданні 22.01.2018 р. оголошено перерву до 19.02.2018 р. В судовому засіданні 19.02.2018 р. оголошено перерву до 26.02.2018 р. В судовому засіданні 26.02.2018 р. оголошено перерву до 19.03.2018 р. Ухвалою суду від 19.03.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/2598/17 на 30 днів. В судовому засідання 19.03.2018 р. оголошено перерву до 23.04.2018 р.
Ухвалою суду від 23.04.2018 р. закрито підготовче провадження у справі №914/2598/17. Розгляд справи №914/2598/17 по суті призначено на 03.05.2018 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Обґрунтування заявленої вимоги наведено Позивачем як у Позовній заяві, так і у Відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях, у яких, зокрема, зазначено:
Як зазначає позивач, між ним та ЖБК "Авалон Гарден-2" укладено Договір виконання робіт (підряду) №23/02-15-ЖБК-4 від 23.02.2015р. по облаштуванню вентильованого фасаду стальними касетами, за адресою: вул.Порохова, 20, м. Львів. Згідно з п.3.1 Договору, орієнтовна вартість робіт згідно даного Договору становить 2 261 000,00 грн. Остаточна вартість договору визначається як сума всіх актів прийняття-передачі виконаних робіт. Ціна за 1 м.кв. фіксована і становить 665,00 грн. Орієнтовна площа робіт - 3400 м2.
Згідно з умовами п.3.3 Договору, Замовник зобов'язався сплатити аванс, сума якого початково складала 1 396 500,00 грн., а після укладення 09.03.2016 Додаткової угоди - 1 899 240,00грн. (з врахування Додатку до договору від 09.03.2016 р.)
16.06.2017р. до ЄДРПОУ внесено запис про припинення юридичної особи - ЖБК "Авалон Гарден-4". Разом з тим, 28.04.2017р. між ЖБК "Авалон Гарден-2" та відповідачем укладено Договір відступлення права вимоги №28/04-17ВПВ-АГ-4-1, відповідно до котрого первісний кредитор (ЖБК "Авалон Гарден-4") відступив, а відповідач прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором позивача щодо стягнення заборгованості (повернення грошових коштів перерахованих позивачу в якості авансу за виконання робіт згідно договору підряду) на суму 408 059,85 грн.
На думку позивача, договір відступлення права вимоги від 28.04.2017р. слід визнати недійсним з наступних підстав:
1) всупереч ст.514 ЦК України ЖБК "Авалон Гарден-4" відступило відповідачу неіснуюче право грошової вимоги, оскільки позивачем було виконано роботи за договором підряду на суму, що перевищує розмір авансового платежу;
2) починаючи з 16.06.2017р. будь-які зобов'язання позивача перед ЖБК "Авалон Гарден-4" припинилися внаслідок ліквідації останнього;
3) оскаржуваний договір містить ознаки договору факторингу, а тому стороною цього договору може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Відповідач до таких не належить;
4) Договором відступлення права вимоги порушуються права позивача, оскільки внаслідок його укладення відповідач набув право вимоги до позивача на суму 408 059,85 грн без ПДВ, в той час як до авансового платежу кооперативом було включено податок на додану вартість, у зв'язку із чим у позивача виникли податкові зобов'язання з цього податку.
Позиція відповідача.
Відповідач проти заявленого позову заперечує повністю, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, у задоволенні якого слід відмовити повністю, з огляду на наступне:
1) ЖБК "Авалон Гарден-4"у відповідності до ст.ст.512-519 ЦК України було відступлено на користь ТОВ "Східний Будівельний Проект" чинне та дійсне право грошової вимоги до ФОП Лисак О.О., розмір якого чітко визначений Договором про відступлення права вимоги та яке виникло у зв'язку із невиконанням позивачем своїх зобов'язань за договором підряду;
2) безпідставним є твердження позивача, що за оскаржуваним договором було відступлено неіснуюче право вимоги, оскільки позивачем не доведено із наданням належних та допустимих доказів факт виконання та передачі замовнику згідно Договору підряду робіт, які зазначені в Акті №8 приймання виконаних будівельних робіт та Акті №12 приймання виконаних будівельних робіт що підписаний ним одноособово. Тому твердження позивача про виконання ним підрядних робіт на суму 1 839 388,38 грн. на об'єкті ЖБК "Авалон Гарден-4" нічим не підтверджуються та є безпідставними;
3) ліквідація ЖБК "Авалон Гарден-4" не є підставою для припинення грошових зобов'язань позивача згідно ст.609 ЦК України, оскільки право вимоги за оскаржуваним договором перейшло ще до припинення вказаної юридичної особи;
4) оскаржуваний договір укладено згідно ст.ст. 512-519 ЦК України і він за своїм правовим характером являється договором цесії, а не факторингу і не містить ознак останнього;
5) підписуючи оскаржуваний договір голова Кооперативу діяв у межах своїх повноважень, наданих йому статутом Кооперативу та на підставі рішення загальних зборів членів Кооперативу від 13.04.2017р., яким було прийняте рішення про ліквідацію Кооперативу. Крім цього, взаємні зобов'язання сторін оскаржуваного Договору у повному обсязі та в подальшому схвалено, а тому відсутні будь-які підстави стверджувати про підписання оскаржуваного договору неуповноваженою особою та порушення ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Мотивувальна частина рішення.
23.02.2015р. між позивачем (Виконавець) та ЖБК "Авалон Гарден-4" (Замовник, кооператив) укладено Договір виконання робіт (підряду) №23/02-15-ЖБК-4 (надалі - Договір підряду), відповідно до п.1.1 котрого виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами, матеріалами і засобами, на власний ризик виготовити і виконати роботи по облаштуванню балконного огородження на об'єкті замовника за адресою: 79015, м. Львів, вул. Порохова, 20 (секція №9 на Генплані) відповідно до затвердженого технічного завдання або проектної документації.
Відповідно до п. 1.2 та п.3.2 Договору підряду, облаштування вентильованого фасаду стальними касетами здійснюється у відповідності до специфікації, затвердженої замовником, що відображається в Додатку №1 та погоджується сторонами протягом 10 днів після підписання Договору. Перелік, кількість, вартість матеріалів та обладнання, поставку та монтаж якого здійснює виконавець, а також перелік та вартість монтажних робіт, що виконує підрядник, визначаються у Додатку №2 (Локальний кошторис), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Як встановлено судом та не заперечується жодною із сторін, Специфікації між сторонами затверджено не було. Також в матеріалах справи відсутні докази про підписання позивачем та ЖБК "Авалон Гарден-4" Локального кошторису, як додатку №2 до Договору підряду.
Згідно п.2.1 та п.2.2 Договору підряду, виконавець розпочинає виконання робіт, передбачених цим Договором, в термін до 45-ти (сорока п'яти) робочих днів після оплати авансу. Термін виконання робіт по цьому Договору складає 160 робочих днів з моменту здійснення проплати згідно п.3.3 даного Договору.
Згідно з п.3.1 Договору, орієнтовна вартість робіт згідно даного Договору становить 2 261 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Остаточна вартість договору визначається як сума всіх актів прийняття-передачі виконаних робіт. Ціна за 1 м.кв. фіксована і становить 665,00 грн. Орієнтовна площа робіт - 3400 м2. (з врахування Додатку до договору від 09.03.2016 р.)
Згідно з умовами п.3.3 Договору, Замовник зобов'язався сплатити аванс, сума якого початково складала 1 396 500,00 грн., а після укладення 09.03.2016 Додаткової угоди - 1 899 240,00грн: 80% від вартості Договору за матеріали та аванс в розмірі 20%від залишку 20% неоплаченої вартості за роботи, протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання даного Договору. (з врахування Додатку до договору від 09.03.2016 р.)
Кінцевий розрахунок протягом 5 (п'яти) днів після прийняття виконаних робіт замовником, враховуючи усунення виявлених дефектів, на основі акту, оформленого у встановленому порядку. (відповідно до п. 3.4. Договору).
Відповідно до п.2.3. Договору підряду термін виконання може бути зміненим у випадку внесення змін в проект, не готовності об'єкту до виконання робіт, не узгодження проектних рішень, та інше, в даному випадку сторони узгоджують нові терміни.
Відповідно до п.6.1. Договору підряду роботи по Договору Виконавець повинен почати, виконувати і закінчити у відповідності з п.п.2.1. та п.п.2.2. даного Договору. Зміни графіку виконання робіт, термінів поставки матеріалів та обладнання Замовником, якщо вони можуть вплинути на тривалість робіт і їх вартість, проводяться на основі додаткової угоди.
З урахуванням внесених змін до Договору підряду ЖБК "Авалон Гарден-4" додатково було сплачено на користь Позивача авансові платежі за виконання робіт за Договором підряду, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: Платіжне доручення №371 від 12 квітня 2016 року на суму 125 000,00 гривень; Платіжне доручення №410 від 19 травня 2016 року на суму 150 000,00 гривень.
24 лютого 2015 року, платіжним дорученням №55, кооператив сплатив на користь позивача 1 396 500,00 грн з ПДВ з призначенням платежу «оплата за оздоблювальні роботи згідно Договору виконання робіт (підряду) №23/02-15-ЖБК-4 від 230.2.2015 р.
Загальна сума сплачених Виконавцю авансових платежів за Договором підряду склала 1 671 500,00 гривень.
Враховуючи збільшення об'ємів робіт за Договором підряду та сплату авансових платежів, з урахуванням п.2.2. Договору підряду Позивач зобов'язаний був завершити виконання робіт обумовлених додатком до Договору підряду у строк до 04 січня 2017 року.
19 травня 2016 року Кооперативом було здійснено останній платіж в рахунок авансу у розмірі 150 000,00 гривень. Тому саме з 20 травня 2016 року обраховувався строк виконання робіт обумовлених додатком до Договору підряду від 09.03.2016 року.
Водночас Листом вих.№04-04 від "21" квітня 2016 року Позивач повідомив Кооператив про те, що додатки до будь-яких договорів щодо збільшення об'ємів робіт та їх оплати, укладені та підписані з Кооперативом у період з "01" січня 2016 року по "21" квітня 2016 року він вважатиме такими, що не є дійсними у випадку їх неоплати до "01" травня 2016 року.
Визначальним для початку виконання робіт згідно Договору підряду (п.2.1. та п.2.2. Договору підряду) є саме момент сплати Замовником авансового платежу у розмірі обумовленому договором.
Щодо тверджень Позивача щодо виконаних ним підрядних робіт, їх об'ємів на суму 1 839 388,38 гривень, то такі твердження не відповідають дійсності, а надані Позивачем на підтвердження цих обставин Акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року від "10" квітня 2016 року на загальну суму 768 584,14 гривень та Акт №12 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року від "07" липня 2016 року на загальну суму 1 070 804,24 гривень, підписані ним одноособово, не можуть братися до уваги з наступних підстав.
Відповідно до п.2.7. Договору підряду Акти про виконані роботи та поставлені матеріали підписуються Сторонами щомісяця до 10 числа наступного місяця. Виконавець несе відповідальність за якість виконаних робіт.
Відповідно до п.7.2. Договору підряду приймання-передача виконаних робіт (їх частини) фіксується у формі погодження об'ємів, підписаній представниками сторін. На основі цього оформляється Акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами.
Згідно до п.7.3. Договору підряду Виконавець повідомляє Замовника про готовність виконаних робіт (їх частини) і до передачі шляхом надання йому Акту приймання виконаних робіт.
Відповідно до п. 7.4. Договору підряду Замовник організовує та здійснює приймання виконаних робіт (їх частини) за свій рахунок протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання наданого виконавцем акту виконаних робіт.
Згідно п. 7.5. Договору підряду у випадку наявності у Замовника обґрунтованих зауважень щодо приймання-передачі виконаних робіт (їх частини), він повинен письмово повідомити про це виконавця протягом трьох днів з моменту отримання Акту. Сторони погоджують строк усунення недоліків виконаних робіт з моменту отримання письмової ВИМОГИ від заявника.
Згідно п. 7.6. Договору підряду роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті за умови, якщо протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання Акту Замовником не подано зауважень у письмовій формі до Акту виконаних робіт.
Позивачем долучено Акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року від "10" квітня 2016 року на загальну суму 768 584,14 гривень та Акт №12 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року від "07" липня 2016 року на загальну суму 1 070 804,24 гривень. Проте вказані Акти, підписані одноособово ФОП Лисак О.О, а роботи зазначені в Актах виконаних робіт не були прийняті Кооперативом з підстав зазначених вище та з огляду на наступне.
Кооператив, отримавши від Позивача 08.08.2016 року Акт №12 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року на загальну суму 1 070 804,24 гривень, "11" серпня 2016 року на адресу Позивача надіслав Листа, у якому у відповідь на скеровану Позивачем довідку про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року повідомляв Виконавця про те, що дані документи не можуть бути підписані Замовником, оскільки зазначений у них обсяг виконаних робіт не відповідає фактично виконаним, а також містяться значні недоліки у роботах, що підлягають усуненню. Водночас, Замовник просив прибути особисто Виконавця або його уповноваженого представника для прийняття фактично виконаних робіт за червень 2016 року та складання дефектних актів.
Відповідно до п.8.3. Договору підряду для участі в складанні акту, фіксуючого дефекти, узгодження порядку та термінів їх усунення Виконавець зобов'язаний відрядити свого представника не пізніше 5 днів з дня отримання письмового повідомлення Замовника.
У грудні 2016 року Кооператив також отримав Претензію вих.№11-04 від 29 листопада 2016 року від Позивача у якій останній стверджував що виконував роботи за Договорами №10/02-15-ЖБК-1 від "10" лютого 2015 року, №20/02-15-ЖБК-2 від "20" лютого 2015 року, №20/02-15-ЖБК-З від "20" лютого 2015 року, №23/02-15-ЖБК-4 від "23" лютого 2015 року, №23 02-15-ЖБК-5 від "23" лютого 2015 року та інших договорах, вимагав, в тому числі, у Кооперативу повернення йому інструментів та обладнання, яке використовувалося ним під час виконання робіт.
23 грудня 2016 року Кооператив у відповідь на Претензію Позивача вих.№11-04 від 29 листопада 2016 року письмово повідомив його про те, що виконання підрядних робіт на будинку (№7 генплані) не завершено, оскільки підрядником значно порушено обумовлені договорами строки виконання робіт та недопоставлено матеріали. Водночас Підряднику знову було запропоновано прибути на будівельний майданчик для оцінки виконаних робіт, їх об'ємів, складання дефектних актів та надання документів, які підтверджують належність підряднику майна на праві власності.
Враховуючи неприбуття Виконавця на будівельний майданчик підрядні роботи, зокрема за Актом №12 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року на загальну суму 1 070 804,24 гривень не були прийняті.
Таким чином, Позивачем не доведено із наданням належних та допустимих доказів факт виконання та передачі Замовнику згідно Договору підряду робіт, які зазначені в долучених Позивачем до позовної заяви Акті №8 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року та Акті №12 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року, які підписані ним одноособово. Тому твердження Позивача про виконання ним підрядних робіт на суму 1 839 804,24 гривень на об'єкті ЖБК "Авалон Гарден -4" нічим не підтверджуються та є безпідставними.
Норми права застосовані судом.
За змістом ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно до ч.1 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п.11.2 Договору підряду одностороннє розірвання цього Договору не допускається, крім випадків, коли одна зі Сторін систематично порушує умови цього Договору.
Відповідно до ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Слід також звернути увагу суду на ту обставину, що згідно ч.4 ст.849 ЦК України Замовнику надане безумовне право у будь-який час відмовитися від договору підряду.
З огляду на те, що ФОП Лисак О.О. не виконав обумовлених Договором підряду робіт по облаштуванню вентильованого фасаду на об'єкті ЖБК "Авалон Гарден - 4", 27 лютого 2017 року Кооператив надіслав на адресу ФОП Лисак О.О. претензію, у якій повідомляв ФОП Лисак О.О. про те, що Кооператив на підставі п.11.2 Договору підряду, ст.ст. 612. 615, 849 ЦК України відмовляється (розриває) в односторонньому порядку з 27 березня 2017 року Договір виконання робіт (підряду) №23/02-15-ЖБК-4 від "23" лютого 2015 року та вимагав, здійснити повернення сплаченого авансу, сплатити штраф та відшкодувати завдані збитки. Відправлення претензії від "27" лютого 2017 року на адресу ФОП Лисак О.О. підтверджується описом вкладення у цінний лист від "27" лютого 2017 року та квитанцією про оплату послуг поштового зв'язку від "27" лютого 2017 року.
Проте, претензія Кооперативу була залишена ФОП Лисак О.О. без розгляду та задоволення, суму авансу Позивачем не було повернено.
Враховуючи те, що ФОП Лисак О.О. після відмови Кооперативом від Договору підряду не повернув суму сплаченого йому авансу в сумі 408 059,85 гривень, у Кооперативу виникло право грошової вимоги до ФОП Лисак О.О. у розмірі цього авансу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
28 квітня 2017 року між Кооперативом та Відповідач було укладено Договір №28/04-17ВПВ-АГ-4-1 про відступлення права вимоги.
Відповідно до п.2.1. Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор (ЖБК "Авалон Гарден - 4") передає (відступає), а Новий кредитор (ТзОВ "Східний Будівельний Проект") приймає на себе Право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором Боржника (ФОП Лисак О.О.) щодо стягнення Заборгованості, штрафних санкцій та збитків у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за Договором підряду (Договір виконання робіт (підряду) №23/02-15-ЖБК-4 від "23" лютого 2015 року).
Внаслідок відступлення Права вимоги Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати Заборгованості, штрафних санкцій та збитків у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за Договором підряду.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без зголи боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п 1.1.5. Договору відступлення права вимоги «Заборгованість» - невиконані Боржником грошові зобов'язання перед Первісним кредитором щодо повернення грошових коштів, перерахованих (сплачених) Первісним кредитором Боржнику в якості авансу за виконання роботи згідно Договору підряду у зв'язку з невиконанням робіт за Договором підряду. Розмір грошових зобов'язань Боржника по сплаті Заборгованості станом на дату укладення даного Договору визначений у п.2.2. цього Договору.
Відповідне по п.2.2. Договору відступлення права вимоги розмір Заборгованості Боржника станом на дату укладення Сторонами цього Договору становить 408 059,85 (чотириста вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) гривень.
Відповідно до п.3.1.2 Договору відступлення права вимоги, право вимоги відступається (передається) в розмірі Заборгованості Боржника перед Первісним Кредитором, що вказана - п.2.2. цього Договору.
Відповідно до п.3.1.4 Договору відступлення права вимоги право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту (дати) підписання цього Договору Сторонами, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржника стосовно його Заборгованості. На вимогу Нового кредитора між ним та Первісним кредитором в день укладення даного Договору складається Акт приймання-передачі Права вимоги. В будь-якому випадку, Право вимоги вважається таким, що перейшло від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту (дати) підписання цього Договору, незалежно від підписання Сторонами Акта приймання - передачі Права вимоги.
28 квітня 2017 року між ЖБК "Авалон Гарден - 4" та ТзОВ "Східний Будівельний Проект" було підписано Акт приймання - передачі Прав вимоги за Договором №28/04-17ВПВ-АГ-4-1 про відступлення права вимоги від "28" квітня 2017 року, який є Додатком №2 до Договору відступлення права вимоги від "28" квітня 2017 року.
За цим Актом приймання-передачі Прав вимоги Первісний Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Права вимоги до Боржника - Фізичної особи-підприємця Лисак Олега Олександровича щодо повернення заборгованості у розмірі 408 059,85 (чотириста вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) гривень.
Згідно п.4.1. Договору відступлення права вимоги ціна Договору складає 408 059,85 (чотириста вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) гривень. Зазначена сума в повному обсязі підлягає оплаті Новим кредитором в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Первісного кредитора. Оплата проводиться у термін до "31" травня 2017 року.
"18" травня 2017 року Платіжним дорученням №21 ТзОВ "Східний Будівельний Проект" сплатило па користь ЖБК "Авалон Гарден - 4" кошти в сумі 408 059,85 (чотириста вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) гривень з призначенням платежу "Оплата згідно договору відступлення прав вимоги №28/04-17ВПВ-АГ-4-1 від 28.04.2017 року".
29 травня 2017 року ТзОВ "Східний Будівельний Проект" надіслало на адресу ФОП Лисак О.О. повідомлення про відступлення прав вимоги за Договором виконання робіт (підряду) №23/02-15-ЖБК-4 від "23" лютого 2015 року, яким ТзОВ "Східний Будівельний Проект" повідомляло ФОП Лисак О.О. про те, що на підставі Договору №28/04-17ВПВ-АГ-4-1 про відступлення права вимоги від "28" квітня 2017 року набуло право вимоги до ФОП Лисак О.О. у розмірі 408 059,85 (чотириста вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) гривень, що підтверджується фіскальним чеком про оплату послуг поштового зв'язку від "29" травня 2017 року та описом вкладення у цінний лист (№7901408107566) від "29" травня 2017 року.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Згідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що наслідком передачі первісним кредитором новому кредитору недійсної вимоги (так званої «неіснуючої вимоги») не є визнання договору відступлення недійсним, а є виникнення у боржника права заперечувати проти висуненої до нього вимоги новим кредитором, в тому числі, і у разі виконання боржником свого обов'язку до пред'явлення йому вимоги новим кредитором.
Відтак, первісний кредитор несе відповідальність перед новим кредитором за те, що вимога, котру він передав, є дійсною. В розумінні зазначених статей несприятливі наслідки можуть настати саме для нового кредитора у разі, якщо боржник буде заперечувати дійсність переданої вимоги під час стягнення з нього заборгованості. При цьому, закон не пов'язує можливість визнання недійсним договору про відступлення права вимоги із передачею неіснуючої вимоги.
При цьому, пунктом 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Проте, Позивачем у позовній заяві не наведено достатніх підстав на не подано належних доказів для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.
Станом на момент розгляду даної справи відсутні рішення судів, якими б Договір підряду укладений між Позивачем та Кооперативом був визнаний недійсним.
Ліквідація Кооперативу не є підставою для припинення грошових зобов'язань ФОП Лисак О.О. згідно ст. 609 ЦК України, оскільки право вимоги за Договором підряду перейшло до ТзОВ «Східний Будівельний Проект» за Договором відступлення права вимоги ще до припинення Кооперативу як юридичної особи.
Однією з підстав заявленого позову ФОП Лисак О.О. є те, що на його думку Договір відступлення права вимоги не є самостійною операцією, а продовженням існуючих правовідносин між кредитором і боржником, до участі в яких залучається новий кредитор.
Враховуючи те, що 16.06.2017 року Кооператив було ліквідовано, Позивач вважає що припинилися і його зобов'язання за Договором підряду на підставі ст.609 ЦК України.
Однак, внаслідок укладення між Кооперативом та Відповідачем Договору відступлення права вимоги/відбулася заміна сторони у зобов'язанні та до Відповідача перейшло право вимагати у ФОП Лисак О.О. повернення суми заборгованості за Договором підряду. При цьому, спірний Договір відступлення права вимоги був укладений до ліквідації Кооперативу. Відтак, ліквідація Кооперативу не має наслідком припинення права вимоги до ФОП Лисак О.О., оскільки на момент ліквідації Кооперативу це право вже не належало Кооперативу, а перейшло до Відповідача.
Окремою підставою визнання недійсним укладеного Договору відступлення права вимоги, на яку покликається Позивач, є те, що на його думку Договір відступлення права вимоги містить ознаки Договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Проте дане твердження Позивача не підтверджується будь-якими належними та допустими засобами доказування, а положення укладеного Договору відступлення права вимоги перекручуються та спотворюються Позивачем.
Договір №28/04-17ВПВ-АГ-4-1 про відступлення права вимоги від "28" квітня 2017 року укладений згідно ст.ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України та є за своєю суттю та змістом договором цесії (договором відступлення права вимоги). Укладений між Кооперативом та Відповідачем договір відступлення права вимоги не є договором факторингу в розумінні глави 73 ЦК України та не містить ознак такого договору.
Відповідно до преамбули Договору №28/04-17ВПВ-АГ-4-1 про відступлення права вимоги від 28.04.2017 року Кооператив та Відповідач уклали цей Договір керуючись ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України.
Вказані норми Цивільного кодексу України визначають підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні (цесії). Саме цими нормами права, які врегульовують питання заміни кредитора у зобов'язанні (цесії) керувалися сторони при укладенні Договору відступлення права вимоги. У Договорі відступлення права вимоги відсутні будь-які посилання та/або вказівки на те, що даний Договір є договором факторингу. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відмінності між правовими інститутами відступлення права вимоги (цесії) та факторингом (фінансуванням під відступлення права грошової вимоги) полягає у наступному.
Цесія це сам факт заміни особи в зобов'язанні, що складається в силу укладення відповідної угоди купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Цесією є безпосередній правовий результат угоди про передачу права вимоги. Отже, виходячи з вищевикладеного, відступлення права вимоги (цесія) - це правочин, внаслідок якого відбувається заміна особи на активній стороні зобов'язання із збереженням всіх інших елементів зобов'язального правовідношення. Цесія - це правонаступництво цесіонарія в праві цедента.
Натомість значення фінансування під відступлення грошової вимоги полягає в тому що клієнт, не чекаючи настання строку платежу свого боржника, отримує ці кошти від фінансового агента за плату. Тим самим клієнту надається можливість використати отримані кошти на свої потреби за відповідну плату. Отже, зацікавленість фінансового агента в даному договорі проявляється в тому, що він фінансує клієнта, отримуючи за це винагороду.
Під факторингом, як правило, розуміється продаж недокументованої, тобто не закріпленої в цінному папері, дебіторської заборгованості з метою фінансування чи іншої мети.
Відповідно до п.2.1. Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор передає (відступає), а Новий кредитор приймає на себе Право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором Боржника щодо стягнення Заборгованості, штрафних санкцій та збитків у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за Договором підряду. Внаслідок відступлення Права вимоги Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати Заборгованості, штрафних санкцій та збитків у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) робіт за Договором підряду.
Відповідно до п.2.2. Договору відступлення права вимоги розмір заборгованості Боржника станом на дату укладення Сторонами цього Договору становить 408 059,85 (чотириста вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) гривень без ПДВ.
Відповідно до п.4.1. Договору відступлення права вимоги ціна Договору складає 408 059,85 (чотириста вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 85 копійок) гривень без ПДВ.
Отже, як вбачається із змісту оспорюваного Договору відступлення права вимоги, він не містить ознаки договору факторингу - фінансування під відступлення права грошової вимоги за певну плату. Договір відступлення права вимоги не передбачає для Відповідача будь-якої плати чи винагороди, зокрема, у формі різниці між реальною ціною вимоги і розміром заборгованості, право вимоги якої передано за спірним Договором відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги здійснено за номінальною вартістю та не передбачає будь-якого дисконту для Відповідача, який може трактуватися як плата, що є обов'язковою істотною умовою договору факторингу. Оспорюваний Договір відступлення права вимоги за правовою природою є договором купівлі-продажу права вимоги, метою якого є передання прав кредитора іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), за що оплачується ціна, що дорівнює сумі відступленої Заборгованості, а не договором факторингу (фінансування за плату під відступлення права грошової вимоги).
Твердження Позивача про те, що винагородою Відповідача за Договором віступлення права вимоги є право стягнення штрафних санкцій та збитків є необґрунтованим, оскільки право стягнення збитків та штрафних санкцій є правом особи в силу закону та не є винагородою. Крім цього вимоги про стягнення збитків, штрафних санкцій є похідними від основної вимоги. Розмір збитків та штрафних санкцій Договором відступлення права вимоги не визначений, вони до розміру Заборгованості, яка визначена п.1.1.5 Договору відступлення, не включені.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг належить до фінансових послуг
Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Таким чином, оскільки операція з відступлення Кооператив прав вимоги за Договором підряду на користь ТзОВ "Східний Будівельний Проект" не відповідає критеріям, встановленим п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", її не можна вважати фінансовою послугою, а від так і кваліфікувати дані відносини як факторинг. Крім того, слід зазначити, що Позивач не є стороною оспорюваного Договору відступлення права вимоги. Даний Договір не створює для нього нових зобов'язань та не збільшує існуючі грошові зобов'язання Позивача за Договором підряду, а тому відсутні підстави стверджувати, що внаслідок укладення даного Договору порушуються його законні права та інтереси.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, у відповідності до положень ч.1, ч.2 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З огляду на викладене вище, враховуючи те, що позивачем належними та допустимими доказами не було доведено невідповідності оскаржуваного Договору відступлення приписам ст. 203 ЦК України, і матеріалами справи спростовуються твердження позивача щодо недійсності такого правочину, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати.
Враховуючи те, що у задоволенні позову ФОП Лисака О.О. відмовлено, витрати по сплаті судового збору за позовної заяви в силу приписів ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 46, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.05.2018 р.
Суддя Синчук М.М.