Справа №127/11276/18
Провадження №1-кс/127/5728/18
11 травня 2018 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дашів, Іллінецького району, Вінницької області, середня-спеціальна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого: вироком Вінницького міського суду від 08.12.2017 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, -
Слідчий СВ Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , 11.05.2018 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що 10.05.2018 близько 15:00 год. ОСОБА_4 спільно з невстановленою слідством особою проник до приміщення квартири, що за адресою: АДРЕСА_3 , звідки вчинили крадіжку жіночого наручного годинника сірого кольору та чоловічого гаманця коричневого кольору, та у подальшому їхні злочинні дії були викриті ОСОБА_8 , після чого усвідомлюючи, що їхні злочинні дії викриті сторонніми особами зникли з місця події разом з викраденим майном.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 10.05.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020100000499 та розпочате досудове розслідування. Вказане кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.
Встановлено, що 10.05.2018 ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за вироком Вінницького міського суду від 08.12.2017 (засуджений до покарання у виді штрафу в розмірі 8950 грн.), перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4 , умисно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підбурюваний жагою до легкого збагачення, у невстановлений слідством час вступив з невстановленою слідством особою в попередню змову, спрямовану на викрадення чужого майна.
Реалізуючи цю змову, 10.05.2018 близько 15.00 год. ОСОБА_4 , діючи згідно узгодженого плану, розподіливши функції з невстановленою слідством особою, перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_4 , переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи спільний злочинний умисел на викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, шляхом пошкодження за допомогою невстановлених предметів серцевини замка до вхідних дверей приміщення проникли до приміщення квартири АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_9 , що за вищевказаною адресою, де знайшли належні ОСОБА_9 жіночий наручний годинник сірого кольору марки «PAIDU» та чоловічий гаманець коричневого кольору (загальною вартістю 1000 грн.), які взяли із собою та направились до виходу з приміщення квартири та будинку.
Однак, при виході з під'їзду вищевказаного будинку злочинні дії ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи були викриті ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_4 та вказана невстановлена особа, усвідомлюючи, що їхні злочинні дії викриті сторонньою особою, відкрито їх продовжили з метою завершення заволодіння чужим майном та разом із цим майном намагались втекти з місця події. Однак, ОСОБА_8 почав бігти за ОСОБА_4 , переслідуючи його. Під час цього переслідування ОСОБА_4 викинув викрадені годинник та гаманець, після чого був затриманий ОСОБА_8 поблизу будинку АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_4 , внаслідок чого попереджено спричинення ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 1000 грн.
За підозрою у скоєнні вказаного кримінального правопорушення о 16:00 год. 10.05.2018 в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дашів, Іллінецького району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого: вироком Вінницького міського суду від 08.12.2017 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, -
ОСОБА_4 11.05.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 186 КК України - тобто закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри доводиться наступними доказами зібраними в ході досудового розслідування: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 10.05.2018, а саме прилеглої території навпроти будинку АДРЕСА_6 , в ході якого було вилученого наручний жіночий годинник з металевим браслетом сірого кольору, чоловічий гаманець коричневого кольору, матерчаті рукавиці білого кольору; протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Метою застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри та ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду і вчиняти нові кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого і свідків.
Вище зазначені ризики доводяться тим, що обвинувачений ОСОБА_4 будучи раніше судимим за ч. 1 ст. 190 КК України, маючи не зняту та непогашену судимість, вчинив новий тяжкий корисливий злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років; офіційно не працює, не має постійного і законного джерела заробітку та стійких соціальних зв'язків.
Також підозрюваний ОСОБА_4 бачив особу, яка намагалася припинити його злочинні дії, - наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
В той же час, відсутність постійного місця проживання на праві приватної власності та постійного офіційного джерела доходу свідчить про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, передбачених чинним КПК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання вчинення дій, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, або у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати до підозрюваного альтернативний захід у виді застави у мінімальному розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020100000499, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 10.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020100000499 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.
11.05.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України - обґрунтована.
Під час розгляду даного клопотання судом було з'ясовано, що ОСОБА_4 не працює та не має постійного джерела прибутку, не одружений, не має на утримані неповнолітніх дітей, раніше судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарань за злочини по яких оголошено підозру, особу підозрюваного, наявність судимості та відсутність соціально стримуючих факторів, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого і свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 -задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16 години 00 хвилин 08 липня 2018 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 08 липня 2018 року.
Одночасно визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступний обов'язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладеного на нього обов'язку, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя