14 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/873/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання відмови немотивованою та визнання протиправними дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому уточненою (а.с.33-34), про:
- визнання листа-відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.12.2017 р. №К-21908/0-15962/0/6-17 немотивованою відмовою у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області;
- визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо немотивованої відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідач листом від 04.12.2017 р. повідомив про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Позивач наголошує, що зазначені дії відповідача є протиправними, оскільки суперечать нормам Земельного кодексу України, а тому просить суд визнати лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.12.2017 р. №К-21908/0-15962/0/6-17 немотивованою відмовою та визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо немотивованої відмови у надані йому, дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством (а.с.26-31).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 08.11.2017 р., зареєстрованою 09.11.2017 р. (а.с.5). До заяви додано перелік необхідних документів, що передбачений ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.
Листом від 04.12.2017 р. №К-21908/0-15962/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, оскільки запропонована земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07.11.2017 року №578 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах" (а.с.6).
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідно до статей 122, 135-139 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308, клопотання відділу у Компаніївському районі, а також службової записки, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області винесено Наказ №578 від 07.11.2017 року "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах" та Додаток (а.с.12, 13).
Згідно вказаного додатку, до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги, включено зокрема земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, цільове призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа - 45,8000 га, вид угіддя - землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів (а.с.13).
Статтею 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі, з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.135 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Згідно з ч.1 ст.136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Порівнюючи графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки додані позивачем до заяви позивача (а.с.7) з відомостями з Публічної кадастрової карти України, вбачається, що бажане місце розташування земельної ділянка зазначене позивачем, входить до складу земельної ділянки щодо якої прийнято рішення від 07.11.2017 р. №578 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах".
Частина 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Тобто, положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.
Враховуючи вищевикладене, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.
Таким чином, у зв'язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України (така включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону), суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем доведено правомірність своєї відмови в задоволені заяви позивача про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 2,00 га на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства, оформленої листом від 04.12.2017 р. №К-21908/0-15962/0/6-17, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати, які б підлягають стягнення з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.
Керуючись ст. 2, 241, 243-249 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун