14 травня 2018 року справа № П/811/1511/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку письмового провадження заяву комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради Кіровоградської області (далі - Підприємство) про розстрочення виконання рішення суду,
26 квітня 2018 року Підприємство подало до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду від 02 листопада 2016 року у справі за поданням Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі - Інспекція) до нього про стягнення податкового боргу в сумі 275424 грн. (а.с.16-17).
Представник Підприємства подала заяву про розгляд заяви в порядку письмового провадження (а.с.44).
Представник Інспекції до суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином (а.с.42).
Відповідно до приписів частини 2 статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У заяві боржник просить розстрочити виконання рішення суду на строк у 36 місяців зі щомісячною сплатою заборгованості рівними частинами, починаючи з червня 2018 року.
Зазначає, що є бюджетною організацією, у якої відсутні достатня кількість коштів, щоб одноразово сплатити заборгованість.
Пояснює, що фінансується за рахунок платежів від надання комунальних послуг (теплопостачання) населенню та підприємствам, установам, організаціям.
Заборгованість за споживчу енергію з кожним роком зростає.
Водночас, звертає увагу на невідшкодовану різницю в тарифах, пільгах і субсидіях.
Податковий орган заперечив щодо задоволення заяви (а.с.40).
Зазначив, що наявність у Підприємства кредиторської та дебіторської заборгованостей не підтверджує істотного ускладнення виконання рішення суду.
Повідомив, що боржник не надав банківські виписки про рух коштів, що могло підтвердити неможливість здійснювати платежі.
Водночас, звертає увагу суду, що строк, на який суд міг розстрочити виконання рішення суду, сплинув 02 листопада 2017 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Так, боржник займається виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії споживачам та є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м.Олександрії Кіровоградської області.
За даними Підприємства станом на 01 січня 2018 року у юридичної особи рахується кредиторська заборгованість у сумі 75163000 грн. та дебіторська - 66728000 грн. (а.с.29).
Дебіторська заборгованість складається з невідшкодованої різниці в тарифах, пільгах і субсидіях та заборгованості за спожиту теплову енергію.
Кредиторська заборгованість складається з заборгованості за спожитий природний газ, по податкам і обов'язковим платежам, єдиному соціального внеску, заробітній платі.
За даними фінансової звітності станом на 01 січня 2018 року сума непокритих збитків становить 29404000 грн. (а.с.30-32).
Сукупність цих обставин безумовно ускладнює виконання рішення суду, що надає право Підприємству клопотати про його розстрочення.
Водночас, суд звертає увагу на приписи частини 1 статті 378 КАС України.
Так, нею встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підприємство прагне розстрочити сплату податкового боргу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі - Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Пунктом 1.1 Переліку передбачено, що такою обставиною є ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).
Зазначена обставина підтверджується такими документами:
- довідка встановленого зразка, видана фінансовим органом та/або головним розпорядником бюджетних коштів, щодо суми бюджетних асигнувань та/або бюджетних зобов'язань, що не надані (несвоєчасно надані) заявнику, або суми фінансування видатків, що не доведене (несвоєчасно доведене) до заявника в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань;
- заява (в довільній формі) отримувача бюджетних коштів про неперерахування (несвоєчасне перерахування) йому суми коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань;
- довідка встановленого зразка, видана розпорядником бюджетних коштів, щодо суми коштів, яку не перераховано (несвоєчасно перераховано) заявнику в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).
Приписами пункту 1.2 Переліку передбачено, що загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.
Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку.
Проаналізувавши матеріали справи, суд зробив висновок, що Підприємство не надало допустимих доказів, які підтверджували б існування обставин розстрочення сплати податкового боргу.
Підприємство не надало доказів звернення до контролюючих органів та розпорядників бюджетних коштів стосовно надання доказів, які підтверджують обставини, котрі надають право на розстрочення сплати податкового боргу.
А тому, у задоволенні заяви належить відмовити.
Що стосується доводів податкового органу про завершення строку розстрочення виконання рішення суду на час подання заяви, то суд зазначає наступне.
Так, станом на 14 грудня 2017 року Підприємство мало право подати заяву про розстрочення виконання рішення суду, граничний строк якого не встановлювався законом.
Суд вбачає це з аналізу приписів статті 263 КАС України.
15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до згаданого Кодексу.
Так, приписами частини 5 статті 378 КАС України встановлено, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали чи постанови.
Законодавець, приймаючи таку норму права, не бажав позбавити боржників права клопотати про розстрочення виконання рішення суду.
Він лише встановив граничний строк розстрочення.
А тому, стосовно рішень суду, які прийняті до 15 грудня 2017 року, річний строк розстрочення треба обчислювати з дня набрання чинності змін до КАС України.
Таке тлумачення застосування припису частини 5 статті 378 КАС України відповідає сутнісному змісту конституційного принципу верховенства права, який встановлено положеннями статті 8 Основного Закону.
Згідно цього принципу права, розуміння якого розкрито у приписі частини 1 статті 6 КАС України, права і свободи людини визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Дотримання таких високих стандартів повинен перевіряти суд в діях держави стосовно фізичної і юридичної особи.
Водночас, суд зобов'язаний дотримуватися принципу верховенства права, формуючи власний правовий висновок.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що граничний строк розстрочення виконання судового рішення завершиться 15 грудня 2018 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.378 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей