справа № 216/3254/16-к
1-кп/216/68/18
іменем України
14 травня 2018 року
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040770000864 від 08.04.2016 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючого ПП «Саул», - покрівельник, освіта середня, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілий - ОСОБА_6
представник потерпілого - ОСОБА_7
07 квітня 2016 року о 15 год. 50 хвилин, ОСОБА_3 знаходячись біля буд. АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс потерпілому ОСОБА_6 удар в область обличчя, після чого в наслідок штовханини, яка виникла між обвинуваченим та потерпілим, ОСОБА_6 впав на землі. Після цього ОСОБА_3 навмисно кулаками обох рук наніс потерпілому, який знаходився у положенні лежачи на спині, численні удари в область обличчя, носа та декілька ударів взутими ногами в область спини, верхніх та нижніх кінцівок. Всього наніс потерпілому не менше десяти ударів в ділянку обличчя, спини, лівої верхньої та нижньої кінцівок. Після того, як до потерпілого підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_3 припинив наносити потерпілому удари та зник з місця скоєння злочину.
В наслідок умисного нанесення ударів ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя з набряком м'яких тканин, садна обличчя, струсу головного мозку, уламкового перелому кісток носу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №987 від 03.06.2016 року за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я та тілесні ушкодження у вигляді саден лівого передпліччя, спини, поперекової області, лівої гомілки та лівої стопи, які згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи №987 від 03.06.2016 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочину визнав повністю суду пояснив, що 07.04.2016 року його малолітній син, неподалік житлового будинку потерпілого ОСОБА_6 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , справив природні потреби, що обурило потерпілого в наслідок чого останній з словесними претензіями накинувся на його дружину та малолітнього сина. В зв'язку з цим обвинувачений підійшов до потерпілого, маючи на меті заспокоїти його та зобов'язати попросити вибачення в його дружини та сина. Однак, після висловлення ОСОБА_3 своїх зауважень в сторону потерпілого, останній спробував нанести йому удар кулаком в ділянку обличчя, від вказаного удару обвинувачений ухилився та відразу ж наніс у відповідь, удар рукою в ділянку носа потерпілого. Після цього між ними виникла штовханина в наслідок якої потерпілий впав на землю, при цьому під час даного конфлікту наносив потерпілому ще декілька ударів в різні частини тіла, точку кількість нанесених потерпілому ударів не пам'ятає однак вважає, що таких ударів було близько десяти в різні ділянки тіла. При цьому кілька ударів, були нанесені потерпілому коли той перебував в положенні лежачи. Деякі з завданих ударів наносив ногою.
В момент даної пригоди поруч з ним перебував його знайомий ОСОБА_10 , який вимагав у нього припинити побиття потерпілого, при цьому ОСОБА_11 жодних ударів потерпілому не завдавав.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий суду пояснив, що 07.04.2016 року близько 16:00 год. між ним та обвинуваченим виник конфлікт з приводу неналежної поведінки його дитини. Під час сварки обвинувачений наніс йому декілька ударів в різні ділянки тіла, при цьому між ним та обвинуваченим відбувалась штовханина внаслідок якої впав на землю, при цьому перебуваючи в положенні лежачи на землі, обвинувачений продовжував наносити йому удари в різні ділянки тіла як руками так і ногами. При даних подіях був присутній знайомий обвинуваченого, однак чи вказана особа завдавала йому ударів достовірно сказати не може, оскільки лежачи на спині він не бачив хто наносив йому відповідні удари припускає, що вказана особа також завдавала йому ударів. В наслідок даної події він отримав ряд тілесних ушкоджень та вимушений був звертатись за медичною допомогою в медичні установи. Вважає, що в наслідок вказаних подій йому була спричинена моральна шкода, оскільки він отримав короткочасний розлад здоров'я, через що певний час лікувався, на що витрачав власні кошти, в наслідок лікування не мав можливості певний час працювати, в нього порушився звичайний ритм життя він відчував почуття образи, в зв'язку з чим подав цивільний позов та просить стягнути з ОСОБА_3 4572, 81 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн., завданої йому, моральної шкоди.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю та об'єктивно підтверджується зібраними та дослідженими в ході судового слідства доказами, зокрема:
- висновком експерта №675 від 08.04.2016 року відповідно до якого у ОСОБА_6 було виявлено скалковий перелом кісток носу який відноситься до легких тілесних ушкоджень, яке викликало короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шість днів, але не більше трьох тижнів. Також виявлений забій м'яких тканин обличчя; синці обличчя, лівої половини спини; садна обличчя, поперекової ділянки тулуба, лівої верхньої та нижньої кінцівки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів. Термін виникнення вказаних ушкоджень може відповідати 07.04.2016 року. Вказані ушкодження виникли від ударної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок удару (ударів) кулаками, взутими ногами, або при ударі по тупому твердому предметі, які мають такі ж властивості. Було завдано не менше десяти прикладень фізичної сили травмуючим предметом (предметами) (а. с.18-19);
- протоколом проведення слідчого експерименту та фото таблицею до нього від 14 червня 2016 року, де потерпілий описує та показує обставини при яких зазнав тілесних ушкоджень (а. с.48-58);
- додатковим висновком експерта №987 (675-623-16р.), згідно якого наявні у потерпілого синці обличчя, струс головного мозку, уламковий перелом кісток носа зі зміщенням, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я; садна лівого передпліччя, спини, поперекової області, лівої гомілки та лівої стопи - до Легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч. 2 ст. 125 КК України, за ознаками умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, спосіб вчинення злочину і його мотиви, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Крім цього суд враховує те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного. Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з призначенням йому основного покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті 125 ч. 2 КК України.
Також судом береться до уваги і та обставини, що обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав законної сили 07.09.2017 року, в зав'язку з тим, що він має неповнолітню дитину.
Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавлення волі, особи, які визнані винуватими у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набранні чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії умисних злочинів невеликої тяжкості, на день набрання чинності Закону України «Про амністію в 2016 році» мав двох дітей, яким не виповнилось 18 років дочку ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо яких він не позбавлений батьківських прав. А тому, обвинуваченого слід звільнити від призначеного йому покарання.
Розглядаючи цивільний позов потерпілого - ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 4572,81 грн. та 50000 грн. моральної шкоди, вимоги по якому потерпілий ОСОБА_6 зменшив під час судового розгляду та просив суд стягнути з відповідача 4572,81 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У відповідності до ч. 1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Статтею 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав пред'явлений до нього цивільний позов, розмір моральної шкоди по якому позивачем було зменшено в ході судового розгляду, а також те, що розмір матеріальної шкоди, яка була понесена потерпілим в зв'язку з лікуванням, повністю підтверджено відповідними фіскальними чеками, долученими до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 4572,81 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 2 ст. 125 КК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (тисячу сімсот) грн.
На підставі п. "в" статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного за цим вироком покарання.
Цивільний позов ОСОБА_6 , - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду в розмірі 4572, 81 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні вісімдесят одну копійку).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень).
Витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку, якщо його не скасовано, - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження які не були присутні в судовому засіданні копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1