Справа № 191/1082/17
Провадження № 2/191/842/17
08 травня 2018 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гречко Ю.В.
при секретарі - Борисовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,-
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що у липні 2013 року ОСОБА_4, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог па предмет спору: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Белоусова В.О., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха О.В., про витребування майна із чужого незаконного володіння. ОСОБА_4 зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 15 липня 1988 року їй на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 стало відомо, що вказаний вище житловий будинок був неодноразово відчужений, а саме: за договором купівлі-продажу від 5 вересня 2012 року, укладеного від її імені відповідача по цій справі ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, посвідченої 28 травня 2012 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, та ОСОБА_2, а також за договором купівлі-продажу від 6 лютого 2013 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у якого на час її звернення до суду перебував у володінні та користуванні згаданий житловий будинок. ОСОБА_4 посилалась на те, що договір купівлі-продажу від 5 вересня 2012 року є нікчемним на підставі статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки зазначеної вище довіреності вона не видавала, у зв'язку з чим 25 червня 2013 року звернулась до Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області із заявою про злочин, просила на підставі статті 388 ЦК України витребувати від позивача по цій справі ОСОБА_1, на її користь вказаний вище житловий будинок, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на цей житловий будинок за ОСОБА_1 Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено: витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1; скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1; зобов'язано здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок за ОСОБА_4; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5 тис. 161 грн 50 коп. судового збору. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року рішення Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року скасовано, залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2013 року. Постановою Верховного Суду України від 01 липня 2015 року Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року скасовано, залишено в силі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року. Вищезазначеним рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року встановлено, що договір купівлі-продажу від 05.09.2012 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_2. у відповідності до ст. 228 ЦК України є нікчемним.
06 лютого 2013 року між позивачем та ОСОБА_2, було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку. Відповідно до п. 1 зазначеного договору ОСОБА_2, продав ОСОБА_1, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п. 5 договору продаж вчинено за 109 500 гривень, які продавець ОСОБА_2. отримав від Покупця ОСОБА_14, до підписання цього договору. Таким чином мали місце ланцюги угод купівлі-продажу відповідно до яких ОСОБА_10, продав житловий будинок ОСОБА_2. а ОСОБА_2, продав житловий будинок позивачу ОСОБА_1 При цьому першу угоду укладену між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, було визнано нікчемною.
Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти в розмірі 109500,00 грн. і понесені судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
Відповідач ОСОБА_3 в останнє судове засідання не з'явився, але раніше надав пояснення про те, що позовні вимоги він не визнає, у 2011 році він втратив паспорт, у зв'язку з чим звертався до Шевченківського відділення поліції в Запорізькій області з ме6тою отримання нового паспорту. Можливо за його втраченим паспортом шляхом шахрайства невідома особа видала певну довіреність від його імені, однак насправді він жодного відношення до вказаного будинку і укладених угод не має.
Судом під час судового розгляду справи по суті були оглянуті письмові докази по справі.
Інших клопотань і заяв від учасників справи не надходило.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача до ОСОБА_2. підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача до ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Факт належності ОСОБА_4 на праві власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується копією договору купівлі-продажу від 15 липня 1988 року.
З копії довіреності від 28 травня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4уповноважила ОСОБА_3 продати належний їй житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно копії договору купівлі-продажу від 05 вересня 2012 року ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 продав вищезазначений житловий будинок ОСОБА_2
В свою чергу ОСОБА_2 продав вкказаний будинок позивачу ОСОБА_1 за ціною 109402,00 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 06 лютого 2013 року.
25 червня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області із заявою про злочин, а також звернулася до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, де просила на підставі статті 388 ЦК України витребувати від позивача по цій справі ОСОБА_1, на її користь вказаний вище житловий будинок, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на цей житловий будинок за ОСОБА_1 Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено, про що свідчить копія рішення.
Однак в подальшому рішенням апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено: витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1; скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1; зобов'язано здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок за ОСОБА_4; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5 тис. 161 грн 50 коп. судового збору. Зазначені обставини підтверджуються копією рішення апеляційного суду Запорізької області.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року рішення Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року скасовано, залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11 грудня 2013 року.
Постановою Верховного Суду України від 01 липня 2015 року Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року скасовано, залишено в силі рішення Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року. Вищезазначеним рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 13 березня 2014 року встановлено, що договір купівлі-продажу від 05 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 відповідно до ст.228 ЦК України є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Отже, судом встановлено, що позивач, з метою придбання житлового будинку, сплатив відповідачу ОСОБА_2 грошову суму 109500,00 грн. в якості вартості будинку.
Однак в подальшому рішенням суду від позивача було витребувано вищезазначений житловий будинок на користь ОСОБА_4 із зазначенням того, що договір купівлі-продажу від 05 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 відповідно до ст.228 ЦК України є нікчемним.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 були безпідставно отримані від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 109500,00 грн., тому вони повинні бути стягнуті з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 слід відмовити.
Так, на фотокартці паспорту ОСОБА_3, наданого ним суду, і на фотокартці паспорту ОСОБА_3, наданого позивачем до справи, зображені різні особи.
Як було встановлено у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року, зображення ОСОБА_3 на фотокартках у формі Ф-1, яка зберігається в міграційній службі та засвідчує дійсну особу ОСОБА_3, та в паспорті, наданому нотаріусу Головко М.Г., різняться між собою.
Згідно повідомлення Дніпровського відділу поліції Шевченківського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області від 11 грудня 2017 року, ОСОБА_3 25 березня 2012 року звертався з заявою про те, що при невідомих обставинах втратив паспорт громадянина України та має намір відновити паспорт.
Отже, суд вважає недоведеним факт того, що при посвідченні довіреності на продаж вищезазначеного житлового будинку, а також під час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку з ОСОБА_2 виступав саме ОСОБА_3, а не інша особа з використанням втраченого паспорту ОСОБА_3
Крім того, як зазначає позивач і було встановлено під час судового розгляду справи, грошові кошти в розмірі 109500,00 грн. позивач передав особисто ОСОБА_2, у якого він купив вищезазначений житловий будинок, у зв'язку з чим ОСОБА_3 зазначених грошових коштів від позивача не отримував і позовні вимоги про їх стягнення на користь позивача саме з ОСОБА_3 є безпідставними.
Оскільки позовні вимоги до ОСОБА_13 задоволені, понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 1095,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З відповідача ОСОБА_3 судові витрати стягненню не підлягають, оскільки у задоволенні позовних вимог до нього судом відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.1212 ЦК України, керуючись ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 109402 (сто дев'ять тисяч чотириста дві) грн. 00 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1095 (одна тисяча дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.
На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення виготовлене у повному обсязі 11 травня 2018 року.
Суддя: Ю. В. Гречко