Справа № 185/3329/18
Провадження № 2/185/2389/18
14 травня 2018 року м. Павлоград Дніпропетровської області
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гаврилов В.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Богуславської сільської ради Павлоградського району, третя особа ОСОБА_2 Державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 згідно якої позивач просить:
-визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами №61 по вул. Набережна в с.Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.
Позивачем було надано суду довідку судового експерта ОСОБА_4, в якій зазначена ринкова вартість будинку 65000 - 70000 гривень, що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на час пред'явлення позову до суду.
Разом з цим судом враховуються роз'яснення викладенні в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року №20, а саме,вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (дійсну вартість майна на час розгляду спору, а саме житлового будинку з прибудовами, на який позивачі просять визнати за ними право власності).
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору щодо вимог майнового характеру на суму у розмірі 704,80 грн.
Частиною 2 ст. 176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Пунктом 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, суд, керуючись ч. 2 ст. 176 ЦПК України, враховуючи зміст позовних вимог, попередньо визначає розмір судового збору у сумі 1600 грн. за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру. Оскільки, позивачами сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 704,80 грн., тому йому необхідно доплатити ще 895,20 грн.
Таким чином, позивачем порушено вимоги ч.4 ст. 177 ЦПК України у зв'язку з чим йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 895,20 грн. за подання до суду позовної заяви майнового характеру .
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Богуславської сільської ради Павлоградського району, третя особа ОСОБА_2 Державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя: В. А. Гаврилов