Справа № 204/844/18
Провадження № 2/204/693/18
16 квітня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі - Федишині Р.В.
за участю позивачки - ОСОБА_1., представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України без згоди та дозволу батька, -
07 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. Просила: 1. надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 25 березня 2018 року по 30 березня 2018 року за межі України до Болгарської Республіки, місто Софія з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 2. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 5 квітня 2018 року по 9 квітня 2018 року за межі України до Хорватії, місто Загреб з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 3. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 10 квітня 2018 року по 16 квітня 2018 року за межі України до Італії, місто Пезаро з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 4. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 2 травня 2018 року по 9 травня 2018 року за межі України до Марроко, місто Марокеш з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 5. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 18червня 2018 року по 15 липня 2018 року за межі України до Сполучених Штатів Америки, штат Іллінойс, місто Найлс з метою участі у навчально-тренувальних зборах з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 6. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 11 жовтня 2018 року по 15 жовтня 2018 року за межі України до Чехії, місто Брно з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 7. Судові витрати в розмірі 10 129 грн. 00 копійок (судовий збір в розмірі 4228 гривні 80 коп., послуги перекладача в розмірі 2901 грн. 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.). 28 лютого 2018 року позивачка надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи в якому просила: додатково стягнути з відповідача витрати з оплати нотаріального завірення перекладу індивідуального запрошення та поштові витрати у сумі 157 грн. 00 коп. 02 березня 2018 року позивачка надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи в якому просила: додатково стягнути з відповідача поштові витрати у сумі 29 грн. 40 коп. 12 березня 2018 року позивачка надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи в якому просила: додатково стягнути з відповідача поштові витрати у сумі 43 грн. 20 коп. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що вона від шлюбу з відповідачем має двох дітей: неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. 07.09.2005 року за рішенням суду їх шлюб розірвано. Фактично шлюбні відносини було припинено в липні 2004 року, так як вони припинили спільно проживати однією сім'єю, тобто між ними припинились взаємні права та обов'язки з приводу придбання одягу, харчів, майна, індивідилізувався бюджет щодо кожного з них. Спільні діти залишились проживати з нею, спорів щодо місця проживання дітей з Відповідачем не було. Після припинення шлюбних відносин з Відповідачем, батько добровільно не виконував своїх прямих обов'язків щодо утримання дітей, своїми як правами так і обов'язками щодо участі в вихованні, розвитку та навчанні дітей не приймав, та не цікавився своїми дітьми взагалі, а тому вона була змушена звернутися за захистом прав та інтересів дітей до суду про примусове стягнення аліментів з Відповідача. 26 травня 2006 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення про стягнення з Відповідача аліментів на обох дітей. В зв'язку з добровільним невиконанням зазначеного рішення, вона змушена була отримати виконавчий лист та звернулась до виконавчої служби для примусового стягнення аліментів з Відповідача. Після відкриття виконавчого провадження, особу Відповідача було оголошено в розшук, його доходів, майна державний виконавець не знайшов, а тому держава взяла на себе обов'язки щодо виплати аліментів на утримання дітей. Після того, як Відповідач та його батьки дізнались, що його особу буде притягнуто до кримінальної відповідальності в кримінальному провадженні, батьками відповідача було сплачено заборгованість з аліментів. Батьки відповідача і на даний час допомагають їй утримувати своїх онуків та за її згодою спілкуються з онуками, приймають посильну участь в їх вихованні. Слід зазначити, що Відповідачем було надано довіреність, якою він надавав дозвіл на тимчасовий виїзд доньки за кордон, але строк дії такої довіреності сплив в жовтні 2017 року. Після чого Відповідач відмовляється надавати свою згоду на виїзд дитини без супроводу батька за кордон, чим вчиняє перешкоди у здійсненні матері заходів, які спрямовані на розвиток здібностей доньки, так як донька з чотирьох років займається художньою гімнастикою в спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з художньої гімнастики. За час навчання донька досягла значних успіхів в художній гімнастиці і своє життя не уявляє без подальшої участі в спортивних змаганнях, в тому числі і міжнародних, адже більше 10 років наполегливої праці та тренувань не можуть бути втрачено тільки з небажанням батька приймати безпосередньо участь в вихованні, навчанні, оздоровлені та розвитку здібностей доньки, а що найменше не перешкоджати доньці в її участі представляти Україну та Дніпропетровщину на міжнародних змаганнях з художньої гімнастики. Звертає увагу суду на той факт, що донька ОСОБА_4 - Чемпіонка України серед кандидатів у майстри спорту у групових вправах 2016, бронзова призерка Чемпіонату України в індивідуальної першості, срібна призерка Чемпіонату України у групових вправах, багаторазова чемпіонка Дніпропетровської області у індивідуальної першості та групових вправах, багаторазова переможниця міжнародних та всеукраїнських турнірів, бронзова призерка Всеукраїнського турніру в рамках Кубка Дерюгіної 2017, Член збірної команди Дніпропетровської області з 2011 року, резерв збірної України з 2015 року, член юнацької збірної України з художньої гімнастики з 2017 року, навчається у Комунальному Позашкільному Навчальному Закладі " Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої Дніпропетровської міської ради". Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 року, яке набрало законної сили 10.01.2018 року, встановлено, а тому не підлягає доказуванню, що згідно клопотання Дніпропетровської міської Федерації з гімнастики художньої за вих. № №20/10-1 від 20 жовтня 2017 року, ОСОБА_4 з чотирьох років займається художньою гімнастикою, є Чемпіонкою України серед кандидатів у майстри спорту (КМС) у групових вправах 2016, Переможницею V Спартакіади школярів України 2016 серед КМС, бронзовою призеркою Чемпіонату України з індивідуальної першості 2015, 1 розряд, срібна призерка Чемпіонату України у групових вправах 2015, 1 розряд, бронзова призерка Чемпіонату України у групових вправах 2013, багаторазова чемпіонка Дніпропетровської області з індивідуальної першості та групових вправах, багаторазова переможниця міжнародних та всеукраїнських турнірів, бронзова призерка Всеукраїнського турніру в рамках Кубка Дерюгіної 2017, Член збірної команди Дніпропетровської області з 2011 року, резерв юнацької збірної України з 2015 року, член юнацької збірної України з 2017 року. Слід зазначити, що по причині відмови батька від надання довіреності на тимчасовий виїзд за кордон на змагання, донька не змогла прийняти участь в змаганнях, які проводились восени 2017 року в Ізраїлі та Республіці Білорусь. Вона була вимушена звернутись за захистом прав своєї доньки до суду з позовом про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України без згоди батька. Але через затягування процесу розгляду справи з боку батька , змагання які проводились восени 2017 року в Ізраїлі та Республіки Білорусь залишились поза участю доньки. Останній позов щодо надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, до Республіки Латвія та Естонія з метою участі в міжнародних змаганнях з художньої гімнастики у період з 14 лютого 2018 року по 19.02.2018 року із зворотнім поверненням на територію України рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська задоволено частково "Надати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 14 лютого 2018 року по 19 лютого 2018 року за межі України до Республіки Латвія та Естонія з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2." Враховуючи ту обставину, що суд в найкоротший строк розглянув останню справу, але набрання законної сили цього рішення, встановлено законом через 30 днів після його проголошення, та той факт, що стороною Відповідача всі інші рішення суду першої інстанції оскаржувались, що призводило до втрати нагальності та можливості скористатись таким рішенням для виїзду дитини на міжнародні змагання за кордон без згоди Відповідача, Позивач змушена, для дієвості та своєчасності, керуючись насамперед інтересами доньки, звернутись до суду з позовними вимогами щодо виїзду за межі України на міжнародні змагання з художньої гімнастики відповідно до Календарного плану міських, обласних та міжнародних спортивних змагань з художньої гімнастики на 2018 рік та направлення Дніпровської міської федерації гімнастики художньої від 26.01.2018 року Валентірової ОСОБА_4 на такі змагання. Несвоєчасне отримання необхідних рішень та дозволів на виїзд за кордон, прямо впливають на спортивну кваліфікацію доньки, так як участь у таких спортивних міжнародних заходах є обов'язковою умовою виконання кваліфікаційних вимог, які ставляться до спортсменів, та як наслідок не тільки впливають безпосередньо на спортивну кар'єру доньки, але й на її морально-психологічний стан, адже ті страждання які відчуває дитина є нестерпними і для неї, як матері. 10 років самовіданної праці може бути перекреслено байдужістю батька та затягування вирішення питання надання дозволу на виїзд дитини на міжнародні змагання за кордон. На даний час Відповідачем нотаріально завіреної заяви про надання дозволу на виїзду нашої спільної доньки за кордон на міжнародні спортивні змагання з художньої гімнастики не надано, позиція Відповідача не змінилася, і, добровільно, таку згоду ним не надано, що є ознакою зловживання з боку Відповідача своїми батьківськими правами. На її неодноразові звернення щодо врегулювання питання надання дозволу на виїзд доньки без згоди та супроводу батька за межі України на спортивні змагання та навчально-тренувальні збори батьком не вирішено на час складання позову, що стає перешкодою для виїзду неповнолітньої доньки за кордон та є підставою для звернення до суду за захистом прав та інтересів доньки та отримання такого дозволу в судовому порядку. Доказами намагання з її боку в досудовому порядку вирішити питання надання такого дозволу також є і останнє її звернення до Відповідача 24.01.2018 року - направлено лист та заяву Відповідачу з метою надання дозволу на виїзд дитини. Кожного разу представником Відповідача, в аналогічних справах, який доносить до суду позицію Відповідача, що Відповідач ніби цікавиться та турбується за належне фінансування поїздок на такі змагання, в тому числі умов належного проживання, харчування, наявності страхового полісу та інше, але жодного разу не надав будь-яких документів, які б вказували на те, що батько не тільки "глибоко стурбований", але дійсно приймає активну участь у вихованні та спілкуванні з донькою, розвиває її здібності та реально, а не удавано допомагає дитині підготуватись до дорослого життя та вживає зусиль щодо матеріального забезпечення розвитку всіх здібностей доньки. При цьому реально Відповідача цікавить лише те, що він проживає за межами України і тому йому необхідно для "оформлення чисельних нотаріально посвідчених консулом згод на виїзд дитини потребує сплати консульських зборів, майнових витрат та часу на поїдку до консула за рахунок відповідача", про що відповідач просив суд взяти до уваги в справі № 204/7800/17, що доводить ту обставину, що навіть такої участі відповідач не бажає приймати в розвитку здібностей дитини, як надання згоди на поїздку на міжнародні змагання доньки. З боку Позивача на протязі всього часу після розлучення з Відповідачем не створювались перешкоди Відповідачеві щодо його участі в спілкуванні, вихованні та розвитку дітей і доньки зокрема, але ставлення батька до своїх батьківських обов'язків вказує на його байдужість, адже батько не тільки самоусунувся від таких обов'язків, а й взагалі жодного разу не відвідував школу, дитячий садочок, школу художньої гімнастики, дитячих лікарів, що свідчить про те, що діти були поза його життєвими інтересами та увагою. З огляду на такі обставини жодних порушень прав та інтересів Відповідача не може бути порушено, адже не може бути порушено те від чого Відповідач самоусунувся, адже рівність прав та обов'язків обох батьків полягають насамперед в забезпечені: достатнього матеріального достатку для розвитку дітей; вихованні, навчанні дітей для підготовки до самостійного дорослого життя; поваги до моральних засад суспільства; розвитку особистості, яка в майбутньому зможе не тільки забезпечувати власні потреби, а й бути корисною для суспільства та мати тверді моральні цінності, які ґрунтуються на повазі, любові та розумінні своєї відповідальності, як перед батьками так і перед суспільством. Згідно принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, щоб дозволяли би їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності. Вважає, що будь-яких перешкод щодо розвитку здібностей та підвищення кваліфікації - спортивної майстерності нашої спільної з Відповідачем доньки не має та відповідає її власному бажанню та інтересу, а тому відповідно до затвердженого головою міської Федерації гімнастики ОСОБА_6 від 15 січня 2018 року Календарного плану, та, відповідно до повідомлення № 15 директора СДЮСШОР ОСОБА_7., від 26.01.2018 року, ОСОБА_4 направляється, як член збірної України, на наступні міжнародні змагання: Міжнародний турнір "Вітрі Старе Кап", Найлс, штат Іллінойс, США з 02.03.2018 по 04.03.2018р.; Міжнародний турнір "Софія Кап", Софія, Болгарія з 27.03.2018 по 28.03.2018 р.; Міжнародний турнір "МТ Аура Загреб Кап", Загреб, Хорватія, з 06.04.2018 по 08.04.2018 р.; Міжнародний турнір "МТ Читта ди Пезаро", Пезаро, Італія з 11.04.2018 по 16.04.2018 р.; Міжнародний турнір "МТ Кууп Кап", Торонто, Канада з 28.04.2018 по 29.04.2018 р.; Шкільна Гімназіада, Марокеш, Мароко, з 02.05.2018 по 09.05.2018р.; Гран-прі Холон, Холон, Ізраїль з 16.05.18 по 17.05.2018 рік.; Навчально-тренувальні збори, Академія Вітрі, м. Найлс,штат Іллінойс, США з 18.06.2018 по 15.07.2018 р.; Навчально-тренувальні збори, Вів'єр клуб, м. Торонто, Канада з 15.07.2018 по 30.07.2018 рік.; Міжнародний турнір "Кришталева троянда", м. Мінськ, Білорусь, з 15.08.2018 по 20.08.2018 р.; Міжнародний турнір "Грація Фаєр Кап", Будапешт,Угорщина, з 25.08.2018 по 26.08.2018р.; Навчально-тренувальні збори "Рітмік Квебек", Монреаль, Канада з 01.10.2018 по 09.10.2018р.; Міжнародний турнір "Тарт Кап Брно", Брно,Чехія з 11.10.2018 по 15.10.2018р.; Гран-прі Ейлат, Ейлат, Ізраїль в листопаді 2018 року тривалість 4 дні.; Міжнародний турнір "Кубок Марини Лобач", Мінськ,Білорусь з 28.11.18 по 30.11.2018р.; Міжнародний турнір "Кубок Люксембургу", Люксембург з 15.12.2018 по 19.12.2018 рік. Також повідомляє суд, що кожного року нею в страховій компанії "Провідна" укладається договір добровільного страхування від нещасних випадків, де застрахованою особо є ОСОБА_4, а також при виїзді Валентірової ОСОБА_4 за кордон, у відповідності до вимог " Рішення Ради СС 2004/17/ЕО щодо медичного страхування подорожуючих осіб", укладається також міжнародний страховий поліс подорожуючих на строк поїздки за кордон, відповідно до якого дитина перебуває під страховим захистом, як застрахована особа.
08 лютого 2018 року ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська у справі відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
02 березня 2018 року представник відповідача Бичков Володимир Вячеславович подав до суду попередній відзив на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилався на те, що На адресу відповідача 23.02.2018 р. надійшла ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 204/844/18 за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про надання дозволу про багаторазові виїзди за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька (відповідача). У зв'язку з тим, що ухвала отримана після часу призначеного судом попереднього засідання, а також тим, що довіреність на право представництва відповідачем передається представнику щоразу окремо, надати відзив на позов, з'явитися у судове засідання з документом підтверджуючим повноваження представника не виявлялося можливим. Відповідач позовні вимоги за позовом не визнає повністю виходячи із наступного. Перш за все дозвіл на виїзд дитини за межі України без згоди батька не позбавленого батьківських прав судом надається кожного разу окремо (тобто на кожен виїзд), при цьому в дозволі зазначається країна, місце перебування та строк, на який дитини буде знаходитись за кордоном. Це пов'язано з правилам судочинства, фактично мова йдеться про об'єднання однорідних позовних вимог не пов'язаних між собою доказами, обставинами виїзду оскільки для кожної країни куди має намір прямувати неповнолітня особа на підставі рішення суду - різні. На думку відповідача це мало бути наслідком застосування приписів ст. 185 ЦПК України, але відповідач враховує, що в провадженні суду рідко зустрічаються подібні позови та велика кількість справ в провадженні, що допускає не своєчасне реагування на вказані недоліки позовних заяв. Ухвалення судом судового рішення на майбутнє, з метою багаторазових та тривалих за сукупністю загального часу перебування неповнолітньої дитини за кордоном виїздів не може врахувати всі обставини суперечить змісту статті 3 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57 та не відповідає інтересам самої дитини. Так, позивач просить надати суд дозвіл на виїзд дитині за кордон в період часу який припадає на 2017-2018 шкільний учбовий рік за відсутності відомостей про врахування ОСОБА_4 на екстернат: 15-30 березня 2018 року (Болгарія, м. Софія), 5-9 квітня 2018 року (Хорватія, м. Загреб), 10-16 квітня 2018 року (Італія, м. Пезаро), 2-9 травня 2018 року (Марокко, м. Маракеш). І це без врахування турнірів, змагань та зборів які проводяться в Україні щомісяця ОСОБА_4 тривалий не ходить до школи у зв'язку з змаганнями, зборами і без змагань за кордоном. Так, згідно календарного плану міських, обласних та міжнародних змагань з художньої гімнастики на 2018 рік затвердженого 15.01.2018 р. ОСОБА_4 має прийняти участь в змаганнях протягом часу коли відбуваються зайняття в школі: 27-28 лютого (вівторок, середа), у Кривому розі 2-3 березня (п'ятниця - субота), в м. Київ 14-19 березня 2018 року (вівторок-понеділок); м. Кам'янске 27-28 квітня (п'ятниця - субота); м. Дніпро 17-19 травня (четвер-субота). При цьому позивач, як вбачається з позову, раніше вимагала надати дозвіл на виїзд ОСОБА_4 в період часу: з 17 до 25 жовтня 2017 р. до Німеччини, Чехії, в туристичний тур, з 14 до 27 листопада 2017 року в Ізраїль, на змагання в період 28.11.2017 р. до 04.12.2017 р. до республіка Білорусь. З урахуванням відсутності інформації про зарахування ОСОБА_4 на екстернат навіть юридичну освіту не потрібно мати щоб поставити під сумнів відповідність інтересам дитини позовні вимоги позивача про надання судом дозволу фактично дитині не ходити до школи, що впливає на право отримання середньої освіти відповідно до учбових планів, та визнати позицію відповідача, як батька, такою що суперечить інтересам дитини. За таких обставин не можна вважати що позиція відповідача є протиправною та такою що свідчить про те, що він уникає у такій спосіб участі у вирішенні питання отримання належної освіти своєю дитиною (гарантовано Конституцією України). Звичайно, відповідач перебуває за кордоном, з зрозумілих причин сторони в цій справі розлучені та не можуть спільно проживати. Відповідач не може ходити до школи та таки візити ні до чого не призведуть оскільки позиція мати протилежна в цьому питанні та дитина проживає разом з позивачем яка впливає на педагогічний колектив своїми розмовами про спортивні досягнення та псевдо-інтерес школи мати в своїх лавах таку ученицю. Позивач ігнорує доводи відповідача (батька), не хоче зрозуміти його доводи та перекручує зміст його заперечень та батьківської позиції, надає суду не повну інформацію щодо часу який припадає на навчання ОСОБА_4 в школі порівняно з часом яким припадає на змагання, збори, тренування, а відтак для прийняття судом неупередженого та об'єктивного рішення з урахуванням всіх, а не тільки тих про які повідомила позивачка обставин справи щодо відповідності інтересам неповнолітньої дитини багаторазові виїзди за кордон. Тому, на предмет розумності вимог позивачки надати багаторазові дозволи на виїзд дитини за кордон на підставі рішення суду та відповідності інтересам дитини у такому віці такого ритму життя «в дорозі на валізах», без домашнього харчування, виснажливі тренування та зайняття лише 9-го місця в чемпіонаті України. Просить суд встановити скільки протягом учбового року 2017-2018 р.р. ОСОБА_4 була відсутня в школі у зв'язку з змаганнями, зборами, турнірами в Україні. З цього питання відповідач на лист позивачки від 24.01.2018 р. висловив свої зауваження викладені у листі від 10.02.2018 р. Ця відповідь була направлена позивачу двічі (з Болгарії 10.02.2018 р. та повторно у м. Дніпро 19.02.2018 р.). До позову позивачем додано два страхових поліса № 0299837 (втратив чинність) та № 0312261 (новий) щодо страхування ОСОБА_4 на випадок зайняття фізичною культурою та спортом згідно яких життя та здоров'я ОСОБА_4 (інвалідність 1-3 групи) застраховано на суму в 5 тис. грн.. !!!??? (кота чи папугу не завжди можна купити на ринку за таку ціну). Крім того, вказана сума підлягає виплаті в гривні та доказів його дії щодо страхових випадків за кордоном не має, а відтак цей страховий поліс не стосується цієї справи та мети звернення до суду. Згідно програми змагань у м. Софія (Болгарія) найближчого турніру місцева приймаюча федерація не несе відповідальності за будь-якими зобов'язаннями у разі нещасних випадків, хвороб, репатріації тощо, за це відповідає федерація яка направляє свою делегацію. Яка федерація направляє ОСОБА_4 на турнір - суду та відповідачу не відомо. Дніпропетровська міська федерація таких повноважень не має, оскільки не запрошена на ці змагання, не є самостійним суб'єктом міжнародних взаємовідносин у спортивних змаганнях та сама себе не може представляти, доказів зворотного у справу не надано. Чи розуміє це ОСОБА_4? Чи відповідає це інтересам дитини? Чи може суд взяти на себе відповідальність надати дозвіл на виїзд дитини для участі в професійних спортивних змаганнях за умови наявності такої страховки? Інший страховий поліс № 875388 на суму 30000 євро був чинним в період 08.02.2017-28.02.2017 рр. не покривав ризики ушкодження здоров'я під час зайняття спортом, оскільки стосується інших страхових випадків - під час подорожі (наприклад, як для туристів коли відсутні підвищені ризики нещасних випадків та тим більш ризиків травм під час професійних спортивних змагань). Судом у цивільній справі № 204/5321/17 на яку посилається позивачка у позові встановлено, що позивачка має сукупний щомісячний доход в розмірі 4500,00 грн. (за наявності у неї двох неповнолітніх дітей від спільного шлюбу з відповідачем). Позивачка надала загальну та фінансово не підтверджену інформацію про витрати щодо подорожі та утримання ОСОБА_4 тільки під час наміру виїзду до США. Доказів джерел іншого фінансування та утримання ОСОБА_4 до позову не надані. З цього приводу відповідачем зроблені відповідні запити відповіді на яких будуть надані суду якщо спір буде розглядатися відповідно до правил встановлених ЦПК України після роз'єднання позовних вимог. Що стосується доказів доданих до позову в копіях, то вони не завірені належним чином. Вимоги позивача щодо стягнення витрат пов'язаних з перекладом не підлягають задоволенню оскільки не відносяться до судових у розумінні статтями 133, 139 ЦПК України та не у зв'язку з залученням перекладача судом. Крім того, витрати позивача на послуги з перекладу взагалі не підтверджуються належними та допустимими доказами (акти здачі-прийняття робіт (послуг) № 14 від 23.01.2018р. та № 15 від 26.01.2018 р. оформлені ФОП ОСОБА_8 не містять інформації про те які документи, з якої та на яку мову перекладені, копія платіжного доручення від 23.01.2018 р. не підтверджує оплату послуг за актом № 14 від 23.01.2018 р., визначення платежу за платіжним дорученням від 26.01.2018 р. унеможливлює дійти висновку про те які саме послуги оплачені). Платіжні доручення від 23.01.2018 р. та від 26.01.2018 р. містять відомості про сплату коштів на користь фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця (правовий статус цих осіб за ЦК України - різний), номер рахунку на який здійснений переказ за обома платіжними дорученнями не відповідає рахунку вказаному в актах здачі-прийняття робіт (послуг). Між перекладами та актами здачі-прийняття робіт (послуг), платіжними документами не має зв'язку. Лист від 26.01.2018 р. №26/1-2018 виданий особисто майново зацікавленою особою - головою Дніпровської міської федерації гімнастики художньої ОСОБА_6. тренер) яка виходячи з пояснень позивача в інших справах не за власний рахунок та не за рахунок коштів виділених на відрядження, а фактично за рахунок позивачки (витрати на проїзд, проживання, тощо) сама неодноразово намагалася потрапити за кордон, вказана позивачкою третьою особою у справах № 204/5321/17 та 204/7800/17, як особа що буде супроводжувати за кордон ОСОБА_4. У вказаних судових справах ОСОБА_6. не направлялася у відрядження за рахунок бюджетних чи коштів міської федерації, спонсорів отриманих на рахунок СДЮСШОР з гімнастики художньої Дніпровської міської ради чи міської федерації, а останні не є отримувачами благодійної допомоги для вказаної мети. З запрошень доданих до позову, на змагання запрошується Федерація гімнастики художньої України, а не Дніпровської міської федерації гімнастики. Направлення ОСОБА_4 Федерацією гімнастики художньої України в матеріалах справи відсутнє. А відтак, питання направлення на змагання ОСОБА_4 знаходиться в компетенції Федерації гімнастики художньої України, а не Дніпровської міської федерації гімнастики та лист керівника останньої має довідковий характер не підтверджує жодних фактів які неминуче виникнуть у разі задоволення позову. Наявність міжнародної ліцензії та перебування ОСОБА_4 у складі кандидатів у національну збірну згідно наказу № 5233 від 28.12.2017 р. не підтверджує факт включення її до складу такої збірної команди та не підтверджує направлення її на змагання згідно позовної заяви. На змагання направляються члени збірної, а не кандидати у таку збірну та докази протилежного у справі відсутні. Фактично позивачка маніпулює окремими документами, інформацією, намагається ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи заради отримання рішення суду, перекручує позицію батька щодо своїх мотивів відносно виснажливих, тривалих змагань ОСОБА_4 в період учбового року, чисельних та тривалих пропусків занять в школі та за відсутності наказу про зарахування ОСОБА_4 на екстернат. Позивачка перекручує і позицію батька щодо відсутності належного страхування ОСОБА_4 та відсутності фінансової інформації щодо особи відповідальної за фінансове врегулювання перебування дитини за кордоном на період чисельних змагань. Відповідно до Статуту Міжнародної Федерації Гімнастики вона складається з приєднаних та асоційованих федерацій, визнаних контролюючим органом гімнастики в своїх країнах (п.1.1. Статуту). Відповідно до п.32.8 Статуту Міжнародної Федерації Гімнастики (витрати на участь федерації) щодо проведення міжнародних спортивних заходів (змагань) витрати з участі федерації або її представників (проїзд, розміщення та харчування) за рахунок такої федерації. А відтак, суттєве значення має і фінансове забезпечення участі Валентірової ОСОБА_4 в змаганнях. Інформації про фінансове забезпечення ОСОБА_4 у матеріалах справи не має. Що стосується виїзду ОСОБА_4 до США, то позивачем подано у справу просте власне письмове запрошення приймаючої сторони направлене електронною поштою на адресу неповнолітньої дитини, є по та фінансово, юридично не підтверджена заява без подання чи посилання на документи щодо реєстрації приймаючої сторони відповідно до законодавства США, відповідного штату, без розміру суми в межах якої є фінансова гарантія, строку дії такої гарантії. Крім того, позов не враховує вимоги щодо умов отримання візи для в'їзду до США. Складається враження, що до США неповнолітня дитина з України може потрапити просто сівши у літак з квитком придбаним якоюсь особою у США на підставі папірця підписаного головою Дніпропетровської федерації художньої гімнастики і та керівника СДЮШОР які не несуть жодної відповідальності, витрат за відправлений гімнасти ОСОБА_4. за кордон і це питання не повинно цікавити батька дитини відповідача). Жодних документів легалізованих в Україні щодо дійсності запрошення ОСОБА_4 до США на період 18.06.2018р. - 15.07.2018 р. у справі не має. Фактично позивач має на меті покласти на суд відповідальність та ризики можливих негативних наслідків від надання дозволу на виїзд дитини за кордон за вказаних нез'ясованих обставин. На відміну від попередніх позовних заяв позивачка та її чисельні представники зрозуміли безглуздість посилань на положення ст. 313 ЦК України, втім так і не зрозуміли що посилання у позові на ст.ст.7, 141 Сімейного кодексу України є помилковими. Від задоволення судовим рішенням позову в даному випадку не залежить загроза чи залежність здоров'я, фізичний, духовний чи моральний розвиток ОСОБА_4. Чисельні посилання на Декларацію прав дитини є надуманими за вказаних обставин, оскільки фактичні обставини справи позивачкою перекручені, а докази є неналежними та недопустимими. За вказаних обставин вважаю, що у суду не має законних та достатніх підстав вважати позовні вимоги обґрунтованими. Позивачка посилаючись на підстави звернення з позовом надала власний лист від 24.01.2018р. до якого не додала жодної інформації щодо умов перебування ОСОБА_4 за кордоном, але вимагала надати дозвіл. За вказаних обставин не можна вважати позов обґрунтованим, адже батько який позбавлений знати про суттєві умови виїзду, перебування його дитини за кордоном не зобов'язаний беззаперечно надавати дозвіл на виїзд своєї дитини та має право обговорити ці питання з позивачкою (мати). Тому просить суд ретельно дослідити й батьківську позицію відповідача у листі від 10.02.2018р. з урахуванням поданих у справу позивачкою доказів, а також з урахуванням часу який ОСОБА_4 не ходить в школу протягом 2017-2018 р.р. у зв'язку з змаганнями, зборами, відсутності інформації про зарахування ОСОБА_4 на екстернат, питання страхування, запрошення, фінансування, наявності чи відсутності включення Федерацією художньої гімнастики України ОСОБА_4 до складу команди яка направляється на конкретне змагання, під час кожного виїзду за кордон як то вимагається за позовом. Разом з листом від 24.01.2018 р. чи окремо позивач до звернення з цим позовом не надав відповідачу доказів наявності медичного страхування та страхування на період майбутніх змагань та тренувань (від нещасного випадку та травмувань) ОСОБА_4 під час перебування за кордоном. Таким чином позовні вимоги з посиланням на звернення до відповідача з листом від 24.01.2018 р. є необґрунтованими, а відтак і не законними. Зазначив 10 питань до позивача в порядку ст. 93 ЦПК України щодо позовних вимог про надання дозволу неповнолітній дитині Валентирової ОСОБА_4 (а. с. 136). Відповідач має ще низку запитань до позивача щодо поїздки в Софію стосовно доказів які нібито підтверджують витрати пов'язані з розглядом справи, підстави звернення з позовом тощо, але ст. 93 ЦПК України обмежений їх кількістю у першій заяві по суті. Але, позивачка заявила ще п'ять однорідних позовних вимог по яких відповідач має право (за умови дотримання правил об'єднання позовних вимог) задати 10 питань у першому документі по суті (відзиві на позов). Це свідчить про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог та підставою для застосування правових наслідків передбачених ст. ст.185, 188 ЦПК України. Відповідач та його представник з порозумінням ставляться до наміру суду та побажань позивача розглянути справу у розумний строк, а відтак надає суду попередній відзив на підтвердження відсутності наміру затягувати розгляд справи, повідомляє суд про наявність підстав для залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі, наявність підстав для роз'єднання позовних вимог, наявність підставі для відмови у позові. Тому просить суд надати додатковий (межах встановлених самим судом 15 денного строку) час для підготовки доповнень до відзиву на позовну заяву з інших позовних вимог, якщо суд не задовольнить клопотання про усунення позивачем недоліків щодо порушення ним вимог п. 4 частини 3 ст. 175 ЦПК України чи про роз'єднання шість самостійних однорідних позовних вимог в різні провадження. Заявляє, що відповідач через значну кількість об'єднаних позовних вимог остаточно не визначився з колом доказів які має наміром подати у справу. Окремо просить звернути увагу, що з урахуванням строку набрання судовим рішенням законної сили ухвалення судового рішення за вимогами про надання дозволу на виїзд дитини до м. Софія (Болгарія) воно не може вважатися таким що спрямоване на захист чи поновлення цивільних прав. Це так само, як вимагати через суд визнання протиправним та скасування акту який втратив чинність за для досягнення конкретної мети в майбутньому, або вимагати поновлення на державній службі особу яка втратила громадянство України, але була незаконно звільнена, оскільки судове рішення не може в такому випадку захистити чи поновити цивільні права позивача відповідно до закону. За правилами ЦПК України предмет спору який підлягає вирішенню судом полягає не в тому, що сторони не згодні один з одним, а в тому, що такий спір може бути вирішений судом, а судове рішення набрати законної сили у той проміжок часу який потрібен позивачу. І поведінка відповідача щодо позовних вимог про надання дозволу на виїзд дитини до м. Софія (Болгарія) не має в даному випадку ніякого значення. А відтак, станом на цей час предмет спору про надання дозволу на виїзд дитини до м. Софія (Болгарія) який має бути вирішений судом шляхом надання дозволу на період, на який припадає набрання судовим рішенням законної сили за відсутності подання на судове рішення апеляційної скарги - відсутній. Враховуючи вищенаведене, відповідач не заперечує проти врегулювання спору за участю судці, а в разі відмови позивачки від такого врегулювання прошу у задоволенні позову повністю відмовити (а. с. 131-137).
10.03.2018 року представник відповідача надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву (а. с. 188-193). 02.03.2018 року (а. с. 143-145), 05.03.2018р. (а. с. 156, 167) представник відповідача звернувся до суду з клопотаннями, які вирішені ухвалою суду від 12.03.2018 року (а. с. 245-250).
Також, ухвалою суду від 12.03.2018 року за заявою позивачки залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1. про: 1. надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 25 березня 2018 року по 30 березня 2018 року за межі України до Болгарської Республіки, місто Софія з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 2. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 5 квітня 2018 року по 9 квітня 2018 року за межі України до Хорватії, місто Загреб з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.; 3. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 10 квітня 2018 року по 16 квітня 2018 року за межі України до Італії, місто Пезаро з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
16.03.2018 року ухвалою суду клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволене.
04 квітня 2018 року ухвалою суду за заявою позивачки залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1. про: 4. Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 2 травня 2018 року по 9 травня 2018 року за межі України до Марроко, місто Марокеш з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
У судовому засіданні позивачка та представник позивачки заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двоє дітей: неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтвом про народження від 26 жовтня 2012 року НОМЕР_1, актовий запис за № 364) та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 11).
07.09.2005 року за рішенням суду їх шлюб розірвано (а. с. 12). Діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишились проживати з матір'ю. 26 травня 2006 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення про стягнення з Відповідача аліментів на обох дітей.
До 2017 року батько Валентірової ОСОБА_4 надавав нотаріальну згоду на багаторазові поїздки у різні країни дочки де можуть проходити змагання (а. с. 13). Дитина під час поїздок відповідним чином була застрахована (а. с. 14-16).
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в навчальному позашкільному закладі спеціалізована дитяча юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої міста Дніпра з 2007 року. Є членом збірної команди області з 0212 року, є членом команди України з гімнастики художньої з 2017 року. Тренується з початку навчання та по теперішній час під керівництвом старшого тренера Єрьоміної Н.В., що підтверджується Довідкою від 26.01.2018р. № 14 виданою КПНЗ СДЮСШ ОРГХ ДМР (а. с. 17).
Відповідно до Календарного плану міських, обласних та міжнародних спортивних змагань з художньої гімнастики на 2018 рік (а. с. 18,19) голова ДМФГХ ОСОБА_6. надав запит до Директора КПНЗ СДЮШОР гімнастики художньої ОСОБА_7. вих. № 26/1-2018 від 26.01.2018 року в якому, просить направити, з ціллю підвищення спортивної майстерності члена збірної команди України з гімнастики художньої Валентірову ОСОБА_4 на наступні змагання, згідно календарю змагань Дніпропетровської міської Федерації з гімнастики художньої на 2018 рік та Календарю змагань Федерації гімнастики художньої України на 2018 рік (а. с. 20,21).
Директора КПНЗ СДЮШОР гімнастики художньої ОСОБА_7. направив Валентірову ОСОБА_4 згідно наданого календаря змагань (а. с. 22).
Згідно Наказу від 28.12.2017 року № 5233 про затвердження складу національної збірної команд України з літніх олімпійських видів спорту на 2018 рік, Валентірову ОСОБА_4 затверджено до вказаного складу збірної. В матеріалах справи присутні офіційні запрошення країн де відбуватимуться змагання згідно наданого до справи календаря змагань (а. с. 28-30).
Судом встановлено, що відповідач має значну заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей. Так, згідно розрахунку заборгованості (від 01.03.2018 року № 7715/17) по в/л № 2-417 від 24.05.06р. у розмірі 1/3 частини щомісячно з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. заборгованість станом на 01.03.2018 року складає 110713 грн. 57 коп. (а. с. 147). Згідно розрахунку від 05.03.2018 року № 7721/17 було зроблено перерахування заборгованості за вказаним виконавчим листом та заборгованість станом на 06.03.2018р. становить 795 891 грн. 00 коп. (а. с. 234).
Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача з приводу заборгованості з виплати аліментів, оскільки протилежного суду не доведено, документально відсутність боргу не підтверджена.
Позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням надати згоду на виїзд дитини за кордон на змагання, надавала всі необхідні документи, календарі з визначеними строками перебування дитини в тій чи іншій країні, проте відповідач згодо до тепер не надав (а. с.31-33, 128-130).
Згідно ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьківських прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
При цьому, згідно до приписів ч. 2-4 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року, яка набрала чинності для України 27.09.91, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
При цьому, як визначено ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. При цьому, переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо: при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь - якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Отже, сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей. Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від сосунків батьків між собою.
У відповідності до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. У випадку, якщо фізична особа не досягла шістнадцяти років, вона має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Перелік документів та порядок перетину кордону визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ,постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, передбачається, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Згідно з Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти, у разі потреби самостійного виїзду дитини, яка постійно проживає в Україні, за кордон оформляється проїзний документ, а у випадках, передбачених п. 4 цих Правил - паспорт (п. 17); оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально, за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду (п. 18).
Відповідно до п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 57 (зі змінами), виїзд з України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли вісімнадцятирічного віку.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього може бути дозволено на підставі рішення суду.
Верховний Суд України у своїй Постанові від 12 квітня 2017 року у справі №235/139/16-ц прийшов до висновку, що тимчасовий виїзд малолітньої дитини за межі України повинен відбуватись лише за погодженням з іншим з батьків, оскільки такий переїзд спричиняє зміну режиму спілкування дитини з іншим з батьків, порядок участі у вихованні дитини, зміну звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що впливає на її подальше життя, розвиток і виховання. Виходячи з положень зазначених норм матеріального права, дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків (на підставі рішення суду) може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення. Тимчасовий виїзд малолітньої дитини за межі України повинен відбуватись лише за погодженням з іншим з батьків, оскільки такий переїзд спричиняє зміну режиму спілкування дитини з іншим з батьків, порядок участі у вихованні дитини, зміну звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що впливає на її подальше життя, розвиток і виховання. Надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за межі України без згоди батька суперечить чинному законодавству, яке визначає рівність прав та обов'язків обох батьків у вихованні дитини, унаслідок чого батько фактично позбавляється можливості брати участь у вихованні дитини та спілкуватися з нею.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків на підставі рішення суду може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення.
Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків - батька і матері - у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей.
Так, статтею 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов'язків мають ґрунтуватись на повній повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим значенням є інтереси дитини, які повинні бути непорушними незалежно від стосунків батьків між собою.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів доходить висновку, враховуючи, що позивач як матір дитини піклується про свою дочку, батько ухиляється від нотаріального посвідчення дозволу на виїзд дитини за межі України, наявний значний борг з виплати аліментів, пред'явлений позивачкою позов відповідає інтересам дитини, не порушуючи та не обмежуючи при цьому права відповідача як батька, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог та надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України без згоди та супроводу батька. Таким чином слід надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 18 червня 2018 року по 15 липня 2018 року за межі України до Сполучених Штатів Америки, штат Іллінойс, місто Найлс з метою участі у навчально-тренувальних зборах з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 11 жовтня 2018 року по 15 жовтня 2018 року за межі України до Чехії, місто Брно з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таким чином, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, з'ясувавши мету звернення позивача до суду, юридичну природу виниклих правовідносин, оцінивши надані докази та документи у їх сукупності, з врахуванням зазначених норм Конституції України та вимог законодавства України, суд задовольнив позов щодо виїзду дитини за кордон без згоди та супроводу батька.
Разом з тим, позивачкою заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на її користь судових витрати в розмірі 10 129 грн. 00 копійок (судовий збір в розмірі 4228 гривні 80 коп., послуги перекладача в розмірі 2901 грн. 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.). 28 лютого 2018 року позивачка надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи в якому просила: додатково стягнути з відповідача витрати з оплати нотаріального завірення перекладу індивідуального запрошення та поштові витрати у сумі 157 грн. 00 коп. 02 березня 2018 року позивачка надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи в якому просила: додатково стягнути з відповідача поштові витрати у сумі 29 грн. 40 коп. 12 березня 2018 року позивачка надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи в якому просила: додатково стягнути з відповідача поштові витрати у сумі 43 грн. 20 коп.
Вирішуючи дані вимоги суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Так, відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (квартира АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (квартира АДРЕСА_2) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1409 грн.60 коп.
В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, слід відмовити, оскільки вони не знайшли свого підтвердження відповідними, належними та обґрунтованими доказами.
На підставі викладеного, відповідно до статтями 7, 141, 155 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини (ратифікована Постановою ВР України № 789 від 27.02.1991), статтями 4, 12, 13, 23, 76, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (квартира АДРЕСА_2) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (квартира АДРЕСА_1) про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України без згоди та дозволу батька - задовольнити частково.
Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 18 червня 2018 року по 15 липня 2018 року за межі України до Сполучених Штатів Америки, штат Іллінойс, місто Найлс з метою участі у навчально-тренувальних зборах з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Надати неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на тимчасовий виїзд в період з 11 жовтня 2018 року по 15 жовтня 2018 року за межі України до Чехії, місто Брно з метою участі у міжнародних змаганнях з художньої гімнастики без згоди, дозволу та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (квартира АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (квартира АДРЕСА_2) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1409 грн.60 коп.
В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. В. Нізік