10 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 653/4162/16-к
Провадження № 51-6026ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні ухвалу судді Генічеського районного суду Херсонської області від 20 квітня 2018 року про вирішення питання зміни територіальної підсудності кримінального провадження № 12016230140001788 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК,
встановив:
До Касаційного кримінального суду надійшла ухвала судді Генічеського районного суду Херсонської області від 20 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора та направлено кримінальне провадження № 12016230140001788 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК до Верховного Суду для вирішення питання про зміну підсудності.
Ухвала мотивовано тим, що прокурор у підготовчому судовому засіданні, Генічеського районного суду Херсонської області, заявив клопотання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 до Верховного Суду, для вирішення питання про визначення підсудності цього кримінального провадження за Московським районним судом м. Харкова. Обґрунтовуючи своє клопотання, прокурор послався на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , на теперішній час, перебуває у Харківській установі виконання покарань № 27, та щодо нього Московським районним судом м. Харкова здійснюється, судовий розгляд кримінального провадження. При цьому прокурор також зазначив, що законний представник обвинуваченого проживає у Харківському районі Харківської області.
Місцевий суд, посилаючись на положення статей 32, 34 КПК, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора і направив матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_5 до Верховного Суду.
Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає розгляду. Клопотань про відкладення розгляду подання не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в ухвалі доводи та матеріали кримінального провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала не підлягає задоволенню з таких підстав.
Положенням ч. 1 ст. 32 КПК (територіальна підсудність) визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Територіальна підсудність - це різновид підсудності, за допомогою якої визначають, у суді якої адміністративно-територіальної одиниці буде здійснюватися розгляд по суті кримінального провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.
Таким чином, здійснення кримінального провадження в тому суді, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення є загальним правилом визначення територіальної підсудності.
Основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК належить до обставин, що підлягають доказуванню у кожному кримінальному провадженні. Причому «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК є ознакою, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального поділу, на підставі якої побудована судова система в цілому.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні трьох епізодів злочинів передбачених ч. 2 ст. 289 КК, які були ним вчиненні у м. Генічеськ Херсонської області, тобто в межах територіальної юрисдикції Генічеського районного суду Херсонської області, куди і був направлений обвинувальний акт щодо обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 34 КПК визначений вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, або визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
При цьому, абзацом шостим ч. 1 цієї ж статті передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
Однак жодної із вищенаведених підстав для направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 з Генічеського районного суду Херсонської області до Московського районного суду м. Харкова в ухвалі суду не містися. Перебування обвинуваченого у Харківській установі виконання покарань № 27, здійснення Московським районним судом м. Харкова, судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , а також проживання законного представникаобвинуваченого у Харківської області, не є тим винятковим випадком у розумінні, абзаца 6 ч. 1 ст. 34 КПК.
Верховний Суд вважає за необхідне, відзначити, що порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК, що тягне за собою безумовне скасування ухвалених у подальшому у такому провадженні судових рішень.
Крім того Верховний Суд звертає увагу на те, що в ч. 3 ст. 34 КПК визначено коло суб'єктів, які можуть ставити питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, і воно є вичерпним. Вказана норма процесуального закону визначає форму звернення цих суб'єктів до Верховного Суду, а саме подання суду апеляційної інстанції або клопотання сторони чи потерпілого. Лише звернення зазначених суб'єктів у відповідній формі дозволяє Верховному Суду прийняти відповідне рішення.
Таким чином, звернувшись безпосередньо до Верховного суду, Генічеський районний суд Херсонської областіпорушив закріплений у Кримінальному процесуальному кодексі принцип інстанційності при вирішенні питання про направлення кримінального провадження до іншого суду.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні ухвали судді Генічеського районного суду Херсонської області від 20 квітня 2018 року слід відмовити.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Подання у формі ухвали судді Генічеського районного суду Херсонської області від 20 квітня 2018 року про визначення територіальної підсудності кримінального провадження № 12016230140001788 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3