Іменем України
08 травня 2018 року
Київ
справа №766/5424/17
адміністративне провадження №К/9901/44052/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 серпня 2017 року (головуючий суддя - Майдан С.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Потапчук В.О., судді: - Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі № 766/5424/17 за позовом ОСОБА_3 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - Управління ПФУ) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління ПФУ (протокол № 29 від 28 лютого 2017 року) та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії по довідці від 27 лютого 2017 року № 01-08/1081, яка видана Головним управлінням держпраці у Херсонській області, починаючи з 1 березня 2017 року та з урахуванням статті 37 Закону України «Про державну службу» (норма, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) 90 % від заробітку (доходу) без зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому призначена пенсія без урахування вказаних виплат, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і які зазначені у довідці про складові заробітної плати, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії. На думку позивача, ці виплати є складовими заробітної плати, у зв'язку з чим мають бути включені при обчисленні пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ).
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення (протокол № 29 від 28 лютого 2017 року) Управління ПФУ. Зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 по довідці, яка видана Головним управлінням держпраці у Херсонській області від 27 лютого 2017 року № 01-08/1081, починаючи з 1 березня 2017 року та з урахуванням статті 37 Закону України «Про державну службу» (норма, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) 90% від заробітку (доходу) без зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_3 з 29 вересня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».
27 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Головного управління держпраці у Херсонській області від 27 лютого 2017 троку № 01-08/1081 про складові заробітної плати.
Відповідно до рішення № 29 від 28 лютого 2017 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Суди визнали дії відповідача протиправними, виходячи з того, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії. Оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, вони підлягають включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріальна допомога, індексація, носять разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати в розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця. Також зазначає, що зазначення в резолютивній частині постанови про незмінність базового місяця нарахування індексації суперечить пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року касаційний розгляд справи було призначено в письмовому провадженні на 24 квітня 2018 року, проте, у зв'язку із перебуванням судді Бучик А.Ю. 24 квітня 2018 року на лікарняному, касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні 8 травня 2018 року.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що при обчисленні пенсії, в тому числі і державним службовцям, відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для такого обчислення включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час призначення пенсії позивачу також є безпідставним, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Крім того, відповідно до статті 41 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Також отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року (справа №466/2402/17).
Щодо доводів скаржника, що зазначення в резолютивній частині постанови про незмінність базового місяця нарахування індексації суперечить пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні пункту 5 Порядку № 1078.
Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.
Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 7 березня 2018 року (справа № 727/5413/17).
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо відновлення у позивача права на перерахунок та виплату пенсії, відповідно до статті 37-1 Закону №3723-ХІІ, що не було реалізовано при його зверненні до Управління ПФУ.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду