10 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/776/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
прокурора - Вороненко А.М.,
представника відповідача - Курила В.О.,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом
позивача Керівника Полтавської місцевої прокуратури
до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Управління Укртрансбезпеки в Одеській області
про стягнення плати за проїзд
07.03.2018 керівник Полтавської місцевої прокуратури (надалі - прокурор) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (надалі - третя особа) про стягнення плати за проїзд у розмірі 18492,30 грн.
Підставою для звернення до суду із цим позовом є несплата у добровільному порядку відповідачем грошових коштів за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за наслідками здійснення габаритно-вагового контролю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/776/18, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.04.2018.
20.04.2018 відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що згідно з графіком проведення перевірок, наданим до суду прокурором, перевірки здійснюються з 24.07.2017 по 30.07.2017, проте, перевірка стосовно відповідача проведена 20.07.2017; прокурором не надано до суду доказів надсилання чи надання акта № 0156056 від 20.07.2017 як відповідачу, так і водію. За доводами відповідача, на час виникнення спірних правовідносин органам Укртрансбезпеки надано повноваження з проведення перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, але відповідно до методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, затвердженою Мінекономрозвитку або затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Проте, на час складання акта від 20.07.2017 та розрахунку плати не було затверджено відповідної методики. Також відповідач зазначив, що у матеріалах справи відсутній оригінал довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу та місця його здійснення та протокол затримання транспортного засобу /а.с. 60-68/.
25.04.2018 прокурором надано до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 20.07.2017 здійснено правомірно перевірку на підставі розпорядчих документів та в межах строку відповідного заходу. Прокурор звертає увагу на те, що в акті перевірки від 20.07.2017 № 0156056 зазначено, що водій від підпису акта відмовився. Крім того, за твердженням прокурора, жодний нормативно-правовий акт не містить вимог щодо обов'язку органу контролю направляти зазначений акт перевірки на адресу перевізника. Прокурор зазначив, що відповідач безпідставно посилається у відзиві на вимоги статті 265-2 КУпАП щодо відсутності у матеріалах справи протоколу про затримання, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено складання протоколу про затримання транспортного засобу у спірних правовідносинах; відповідачем неправильно зроблено висновки щодо співвідношення нормативно допустимої маси /а.с. 60-68/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 відкладено судове засідання на 02.05.2018.
У судовому засіданні 02.05.2018 оголошено перерву у розгляді справи до 10.05.2018.
04.05.2018 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи на позов, у яких зазначено, що Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області дотримано під час перевірки Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879; за результатами зважування спеціалістами Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено довідку від 20.07.2017 та акт серії ВН № 0151748 від 20.07.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено навантаження на одиночну вісь транспортного засобу 12,12 т при допустимому 11 т. Також у письмових поясненнях вказано, що водій транспортного засобу ОСОБА_4 від підпису та надання пояснень відмовився, про що посадовими особами третьої особи здійснено записи в актах від 20.07.2017 № 0156056 та № 0151748. Третя особа зазначила, що нормами законодавства про автомобільний транспорт не передбачено обов'язку посадової особи Укртрансбезпеки здійснювати будь-які записи у документах первинної звітності, якими є товарно-транспортна накладна; право на затримання транспортного засобу та складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення мають працівники відповідних підрозділів Національної поліції, а не працівники Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області; за результатами рейдової перевірки посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт № 0156056 від 20.07.2017, яким зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень, від підпису якого відмовився водій позивача /а.с. 99-104/.
У судовому засіданні 10.05.2018 прокурор та представник третьої особи позовні вимоги підтримали та просила суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 10.05.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2017 уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на підставі направлення на перевірку № 026215 /а.с. 24/ та графіку проведення рейдових перевірок територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 17.07.2017 по 23.07.2017 (затверджено наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.07.2017 № 669) /а.с. 75-77/, проведено перевірку та габаритно-ваговий контроль на автомобільних вагах транспортного засобу відповідача (MERSEDES BENS / PACTON, НОМЕР_2 / НОМЕР_3), у ході якої встановлено навантаження на одиничну вісь транспортного засобу 12,12 т при допустимому 11 т /а.с. 26-27/.
За результатами перевірки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серія ВН від 20.07.2017 № 0151748 /а.с. 27/, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.07.2017 /а.с. 26/ та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта від 20.07.2017 № ВН 0151748, у якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 618,03 євро /а.с. 28/.
У зв'язку з несплатою відповідачем визначених указаним розрахунком сум у добровільному порядку прокурор звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 (надалі - Правила № 30), передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил №30). При цьому згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до пункту 6 Правил № 30 дозвіл видається: уповноваженим підрозділом Національної поліції - у разі виїзду за межі України або в'їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами; уповноваженими підрозділами Національної поліції в областях, м. Києві, а також Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями.
Порядок отримання дозволу визначений пунктами 31-38 Правил № 30.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок № 1567, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до приписів пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час проведення такої перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (пункту 16 Порядку № 1567).
Як вищезазначено, 20.07.2017 уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на підставі направлення на перевірку № 026215 /а.с. 24/ та графіку проведення рейдових перевірок територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 17.07.2017 по 23.07.2017 (затверджено наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.07.2017 № 669) /а.с. 75-77/, проведено перевірку та габаритно-ваговий контроль на автомобільних вагах транспортного засобу відповідача (MERSEDES BENS / PACTON, НОМЕР_2 / НОМЕР_3), у ході якої встановлено навантаження на одиничну вісь транспортного засобу 12,12 т при допустимому 11 т /а.с. 26-27/.
З огляду на наявність в Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області документів дозвільного характеру для проведення перевірки, суд відхиляє доводи відповідача щодо незаконності проведення перевірки.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (надалі - Порядок № 879, у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
За результатами проведення зважування транспортного засобу на пересувних автомобільних вагах встановлено перевищення габаритно-вагових параметрів, а саме: встановлено навантаження на одиничну вісь транспортного засобу 12,12 т при допустимому 11 т /а.с. 26/.
Згідно з пунктом 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Пунктом 30 Порядку № 879 визначено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта від 20.07.2017 № ВН 0151748 визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 618,03 євро /а.с. 28/.
Водночас суд зазначає, що згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 19 Порядку № 879 (на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Отже, з аналізу наведених приписів законодавства слідує, що на час виникнення спірних правовідносин органам Укртрансбезпеки надано повноваження з проведення перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, але відповідно до методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, затвердженою Мінекономрозвитку або затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Водночас суд зазначає, що на час складання акта та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не було затверджено методику визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь ( осі) транспортного засобу.
Враховуючи відсутність на час складання акта перевірки та розрахунку плати за проїзд методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, суд дійшов висновку про відсутність на час виникнення спірних правовідносин правових підстав визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищення вагових параметрів.
Стосовно посилань третьої особи щодо виключення з Порядку № 879 пункту 19, суд зазначає таке.
Пункт 19 Порядку № 879 виключено, відповідно до Змін, що вносяться до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 (дата набрання чинності - 08.09.2017).
Отже, станом на дату проведення перевірки зазначений пункт Порядку № 879 був чинним, тому підлягав врахуванню Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області під час перевірки відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.07.2017 серія ВН № 0151748, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.01.2017, квитанція про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.07.2017 (20:05:50), отримані та складені без будь-якої наявної методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; не містять жодних відомостей щодо обладнання, яким здійснювався ваговий контроль; відсутні докази того, що ваговий комплекс, щодо якого позивачем до справи додані технічні документи та свідоцтво про його повірку, є саме тим технічний засобом, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль автомобіля.
Також суд зазначає, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.07.2017 серія ВН № 0151748 не містить повних даних для визначення перевищення нормативних вагових параметрів, оскільки у графі 10 зазначено таке: осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме - 1) 11,00; 2) 11,00; 3) 22,00 ; 4) не визначено (відсутнє заповнене поле); 5) не визначено (відсутнє заповнене поле); фактичне - 1) 6,98; 2) 12,12; 3) 4,42; 4) 4,32; 5) 4,28.
Щодо доводів прокурора та представника третьої особи про визнання відповідачем порушення законодавства про автомобільний транспорт (перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) з огляду на добровільну сплату відповідачем штрафу за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 008896 від 28.08.2017 (1700,00 грн - надання послуг перевезення вантажів без оформлення відповідних документів) не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог прокурора щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 плати за проїзд у розмірі 18492,30 грн.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову керівника Полтавської місцевої прокуратури (вул. В. Козака, 1, м. Полтава, 36020) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, буд. 4, м. Одеса, 65014) про стягнення плати за проїзд відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повний текст рішення складено 10.05.2018.
Суддя Т.С. Канигіна