11 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 544/192/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
21 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.12.2017 №844-ХХ-VII про відмову у наданні ОСОБА_1 земельної ділянки; зобов'язання надати ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області в межах населеного пункту відповідно із графічними даними розташування бажаної земельної ділянки в порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що 07.11.2017 він звернувся до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області в межах населеного пункту. Однак, 05.12.2017 рішенням №844-ХХ-VII йому було відмовлено у наданні земельної ділянки. Вказане рішення вважає протиправним, просить скасувати його та зобов'язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність.
Ухвалою Пирятинського районного суду від 22.02.2018 адміністративну справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
06.03.2018 справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду та у порядку, визначеному статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України, передана головуючому судді Алєксєєвій Н.Ю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою суду від 03.04.2018 відкладено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
Ухвалою суду від 19.04.2018, з метою повного і всебічного з'ясування обставин справи, витребувано від Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, Міськрайонного управління Держгеокадастру у Броварському районі та м. Бровари додаткові докази.
Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, без участі позивача у судовому засіданні, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
12.04.2018 відповідач подав пояснення по матеріалам справи, де просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на відсутність порушень прав позивача, оскільки відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою керуючись чинним законодавством та обставиною, що дана земельна ділянка знаходиться у стометровій зоні річки Десна на території села Пухівка Броварського району Київської області в рекреаційній зоні і є ділянкою з цільовим призначенням землі рекреації.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
07.11.2017 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області звернувся гр. ОСОБА_1 з клопотанням, в якому у порядку статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області.
Рішенням Пухівської сільської ради №844-ХХ-VII від 05 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, враховуючи негативний висновок постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології.
Позивач не погодився з відмовою Пухівської сільської ради Броварського району Київської області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до приписів ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
У відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Судовим розглядом встановлено, що відмова у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області в межах населеного пункту обгрунтована негативним висновком постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології.
Із письмових пояснень відповідача вбачається, що вказана земельна ділянка знаходиться у стометровій зоні річки Десна на території села Пухівка Броварського району Київської області в рекреаційній зоні і є ділянкою з цільовим призначенням землі рекреації.
Судом з метою підтвердження обставин, які за висновками відповідача, перешкоджають у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ухвалою від 19.04.2018 року витребувано у Пухівської сільської ради Броварського району Київської області належним чином завірену копію проекту водоохоронних зон с. Пухівка Броварського району, узгодженого з органами охорони навколишнього природного середовища, земельних ресурсів, власниками землі, землекористувачами і затвердженого виконавчим комітетом; інформацію щодо земельної ділянки, яка розташована в межах с. Пухівка, що надається Державним кадастровим реєстратором і розташована за межами територіальним органом нижчого рівня територіальному органу, створена за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області в межах населеного пункту відповідно із графічними даними; витяг з проекту землеустрою по встановленню розміру та меж прибережної захисної смуги річки Десна на території с. Пухівка та уздовж урізу води (у меженний період) біля земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Пухівської сільської ради Броварського району; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем) щодо земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області в межах населеного пункту.
Однак, відповідачем вимоги ухвали від 19.04.2018 року виконані не були, доказів розташування спірної земельної ділянки у стометровій зоні річки Десна на території села Пухівка Броварського району Київської області в рекреаційній зоні не надано.
Як зазначалося судом вище, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного рішення відповідача від 05.12.2017 №844-ХХ-VII встановлено, що в ньому відсутні посилання на підстави передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Отже, відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.
Інших порушень законодавства, які б могли перешкодити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу в оскаржуваній відмові, окрім тих, яким судом надана правова оцінка вище відповідачем не наведено.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.
На підставі зазначеного, суд вважає оскаржуване рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У той же час, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою суд зазначає наступне.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 року № 21-11а14.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов'язання надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Пухівської сільської ради Броварського району Київської області в межах населеного пункту відповідно із графічними даними розташування бажаної земельної ділянки в порядку і спосіб, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Разом з тим, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07 листопада 2017 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 2,0 га в селі Пухівка Броварського району Київської області з урахуванням висновків суду.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 704,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області (вул.Центральна,буд.118-А, с. Пухівка, Броварський район, Київська область, 07413, код ЄДРПОУ 04363846) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 844-ХХ-VII від 05 грудня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 2,0 га в селі Пухівка Броварського району Київської області.
Зобов'язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07 листопада 2017 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 2,0 га в селі Пухівка Броварського району Київської області з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пухівської сільської ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363846) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва