10 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/476/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він є учасником бойових дій (в Демократичній Республіці Афганістан), має статус ветерана війни - інваліда війни та отримує від Міністерства оборони України військову пенсію. У вересні 2017 року він звернувся до військового комісара Кропивницького міського військового комісаріату з заявою про направлення до Міністерства оборони України пакету документів для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року. Однак листом від 15.01.2018 року за №248/3/6/115 відповідач повернув ці документи для усунення недоліків через відсутність у них копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, наполягаючи, що ним подано усі необхідні документи, які підтверджують, що його інвалідність отримана саме внаслідок участі у бойових діях при виконанні обов'язків військової служби, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду питання щодо призначення та виплати йому згаданої одноразової грошової допомоги,
- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.
Також позивач просив застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Ухвалою суду від 16.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено учасникам справи порядок та строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач, отримавши цю ухвалу 23.02.2018 року, відзиву на позовну заяву не подав.
Пояснень щодо позову від третьої особи не надходило.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в лавах Збройних Сил СРСР, з якої був звільнений у запас 21.11.1989 року (а.с. 17, 18). Під час проходження служби позивач приймав участь в бойових діях на території Афганістану та має статус ветерана війни - учасника бойових дій. (а.с. 22)
У 2016 році проведено медичний огляд позивача з метою встановлення причинного зв'язку його захворювань як колишнього військовослужбовця.
З витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №3990 від 16.09.2016 року вбачається, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, спини, правої руки, правої ноги (контузія головного мозку - 1982 року) капітана у відставці ОСОБА_1 , що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №2287/Ж від 14.09.2016 року, призвели до розвитку захворювань, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 14, 15)
За результатами огляду МСЕК з 12.10.2016 року позивачу встановлено безстроково третю групу інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК №1306/13 від 01.11.2016 року (довідка серії 12 ААА №183374) та посвідченням інваліда війни, виданим 08.11.2016 року. (а.с. 13, 21)
Позивач 07.09.2017 року звернувся до Кропивницького міського військового комісаріату Кіровоградській області з заявою, у якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок поранення, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та подав необхідні документи. (а.с. 12 - 22)
Розглянувши заяву позивача та додані до неї документи, ІНФОРМАЦІЯ_1 підготував висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та 05.12.2017 року направив його з документами до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. (а.с. 11)
Департамент фінансів Міністерства оборони України, отримавши 21.12.2017 року подані матеріали, листом №248/3/6/115 від 15.01.2018 року повернув їх до Кіровоградського обласного військового комісаріату, пославшись на відсутність документу, що свідчить про причини та обставини травми, та прохаючи усунути недолік у найкоротший термін після чого повторно надіслати документи до Департаменту. (а.с. 10) Вказаний лист надійшов до Кіровоградського обласного військового комісаріату 19.01.2018 року.
У зв'язку з цим Кіровоградський обласний військовий комісаріат листом №300 від 22.01.2018 року повідомив позивача про рішення, прийняте Департаментом фінансів Міністерства оборони України, повернув позивачу подані документи на доопрацювання та рекомендував йому для пошуку необхідних документів звернутися до міського військового комісаріату для складання запитів до архівних установ. (а.с. 9)
Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є оцінка правомірності дій відповідача щодо повернення документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частиною 3 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Пунктом 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 12 Порядку №975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Згідно з пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 19 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
За змістом цих норм, після надходження від уповноваженого органу передбачених Порядком №975 документів Міністерство оборони України зобов'язане у місячний строк прийняти одне з двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні. Ці рішення надсилаються уповноваженому органу (військовій частині, військовому комісаріату) для їх реалізації - виплати такої допомоги або повідомлення особи про мотиви відмови у її виплаті.
Натомість, листом №248/3/6/115 від 15.01.2018 року відповідач протиправно повернув до уповноваженого органу подані документи, всупереч Порядку №975, положеннями якого не передбачено можливість вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах від 30.01.2018 року (справа № 806/986/16), від 25.04.2018 року (справа № 826/7117/16).
Щодо причини повернення документів позивача, вказаних у листі №248/3/6/115 від 15.01.2018 року, суд не погоджується з висунутими зауваженнями з таких підстав.
Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення №402).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це зокрема установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Главою 21 розділу ІІ Положення №402 регламентовано порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення №402 причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
Як передбачено пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються зокрема в таких формулюваннях:
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до пунктів 21.7, 21.8 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
Згідно з пунктом 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення №402 за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Відповідно до пункту 21.32 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанова про причинний зв'язок захворювань оформлюється на колишніх військовослужбовців витягом з протоколу засідань штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв).
Матеріали справи свідчать, що Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України відповідно до Положення №402 при встановленні причинного зв'язку поранення позивача зі службою у Збройних Силах перевірялися причини та обставини отримання ним травм та встановлено, що захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами. Поранення отримано позивачем у 1982 році внаслідок розриву дії снаряду, під час проходження служби в Афганістані, який включений до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 року "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відтак, суд вважає, що витяг з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №3990 від 16.09.2016 року, яким установлено, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №2287/Ж від 14.09.2016 року, які подані позивачем разом із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, є належними та достатніми документами, які підтверджують, що поранення (контузія) позивача не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. (а.с. 14, 15)
Отже, зауваження відповідача щодо того, що позивачем до заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травами або каліцтва), є безпідставними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Неподання відповідачем відзиву на позов розцінюється судом як його визнання.
Суд прийшов до висновку, що відповідач у встановленому порядку не розглянув заяву позивача та не прийняв рішення щодо можливості призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, натомість безпідставно повернув заяву, чим порушив права позивача на належний розгляд заяви і прийняття відповідного рішення відповідно до Порядку №975.
Пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, позов про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та про зобов'язання розглянути це питання й прийняти відповідне рішення слід задовольнити.
Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в частині вимог про зобов'язання вчинити дії - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.
Щодо клопотання позивача про застосування судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання, суд дійшов до таких висновків.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Відповідно до частин 1, 8 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З огляду на з'ясовані у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.
Суд зауважує, що у разі ухилення відповідача від виконання у встановлений судом строк зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду, це рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому Законом України "Про виконавче провадження".
У разі можливих зловживань владою з боку відповідача при виконанні цього рішення, позивач вправі на підставі статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Судові витрати позивачем не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Зобов'язати Міністерство оборони України не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за його заявою від 07.09.2017 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш