07 травня 2018 року м.Житомир справа № 806/1195/18
категорія 8.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черняхович І.Е.,
секретар судового засідання Кривенко Л.М.,
за участю: представника позивача Гапонова О.С.,
представника відповідача Кінзерської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу від 30.01.2018 р. № 225,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новогоредський кар'єр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.01.2018 № 225 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр".
Позов обґрунтований тим, що наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.01.2018 № 225 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр" прийнятий з порушенням статей 2 та 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 806/1195/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогоредський кар'єр" до Головного управління ДФС у Житомирській області.
27 березня 2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Така позиція представника відповідача ґрунтується на тому, що право контролюючих органів на проведення перевірок встановлене Податковим кодексом України. Оскільки Податковий кодекс має вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розкривають і деталізують окремі положення Податкового кодексу України, тому податковий орган повинен керуватися Податковим кодексом України. Більш того, положення про мораторій не були внесені до Податкового кодексу України, який має перевагу над іншими законами для регулювання відносин оподаткування. На підставі викладеного, представник відповідача вважає, що прийнятий наказ № 225 від 30.01.2018 є законним, оскільки прийнятий відповідно до норм Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
30 січня 2018 року Головне управління ДФС України прийняло наказ № 225 про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр" (код ЄДРПОУ 32694400) з 12.02.2018 тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 30.09.2017. При прийнятті даного наказу Головне управління ДФС у Житомирській області керувалось пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.2, п. 77.4 ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік. (а.с.10)
Однак позивач вважає зазначений наказ протиправним та прийнятим з порушенням вимог законодавства, яке діяло на момент його прийняття, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України та статті 94 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Згідно з статтею 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Порядок проведення документальних планових перевірок врегульований статтею 77 ПК України.
Так пунктом 77.1. статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Згідно з пунктом 77.4. статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
На виконання пункту 77.4 статті 77 ПК України 30 січня 2018 року Головне управління ДФС України прийняло наказ № 225 про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр" (код ЄДРПОУ 32694400).
Однак, статтею 2 Закону України від 03.11.2016 № 1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в редакції що діяла на час прийняття наказу від 30.01.2018 № 225 (далі - Закон України № 1728-VIII), встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Стаття 6 Закону України № 1728-VIII в редакції від 03.11.2016 передбачала, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.
Однак, Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який набрав чинності 01.01.2018 статтю 6 Закону України № 1728-VIII викладено у новій редакції.
Так, відповідно до статті 6 Закону № 1728-VIII в редакції від 01.01.2018, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із змісту цієї статті слідує, що нова редакція серед суб'єктів, які здійснюють заходи контролю, на яких не поширюється дія цього закону, не містить органів фіскальної служби.
Натомість, Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", серед яких зазначається Державна фіскальна служба та її територіальні органи, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104, яка набрала чинності 23.02.2018.
На підставі вищезазначеного, суд робить висновок, що в період з 01.01.2018 до 23.02.2018, тобто до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1104, органи державної фіскальної служби не мали права проводити планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, в тому числі і планові документальні перевірки. А тому наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.01.2018 № 225 є незаконним та прийнятим з порушенням статті 2 Закону України № 1728-VIII.
Щодо застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надано офіційне тлумачення частини 1 статті 58 Конституції України. Зокрема, в абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Оскаржуваний наказ № 225 про проведення планової документальної перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр" був прийнятий 30.01.2018, натомість постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104, якою передбачено, що дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на Державну фіскальну службу та її територіальні органи, набрала чинності лише 23.02.2018.
При визначенні правомірності того чи іншого акту (рішення) суб'єкта владних повноважень необхідно оцінювати цей акт (рішення) на його відповідність тому закону чи іншому нормативно-правовому акту, які діяли (були чинними) на момент прийняття цього акту (рішення).
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 не може застосовуватися при визначенні правомірності оскаржуваного наказу № 225 від 30.01.2018, тому що ця постанова Кабінету Міністрів України не була чинною на момент прийняття оскаржуваного наказу.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, які полягають в тому, що право контролюючих органів на проведення перевірок встановлене Податковим кодексом України, а у випадку суперечностей норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, Крім того, відповідач зазначає, що Податковий кодекс України має вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розкривають і деталізують окремі положення Податкового кодексу України, а тому податковий орган повинен керуватися Податковим кодексом України. Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.
Мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності був введений Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а не підзаконним нормативно-правовим актом. Таким чином, твердження відповідача про наявність суперечностей між нормами Податкового кодексу України та нормами підзаконних нормативно правових актів, з приводу регулювання відносин щодо здійснення Державною фіскальною службою державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, для вирішення якої слід застосовувати норми ПК України, не відповідає дійсності.
Також відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на пункту 5.2. ПК України, відповідно до якого, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Таким чином пунктом 5.2 ПК України врегульоване питання вирішення суперечностей між положеннями Податкового кодексу України та положеннями інших актів саме для врегулювання відносин з оподаткування.
Однак, Закон України від 03.11.2016 № 1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" регулює питання відносно здійснення державного контролю загалом, а не питання відносин з оподаткування.
Згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Більш того, Закон України № 1728-VIII прийнятий 03.11.2016 року, тобто, пізніше Податкового кодексу України, тому передбачається можливим застосувати принцип дії закону в часі і застосовувати закон, прийнятий пізніше.
А тому суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення щодо проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр" повинен був керуватися Законом України №1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого наказу від 30.01.2018 № 225 про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр".
Натомість позовні вимоги ТОВ "Новогородецький кар'єр" є обґрунтованими, та такими що підтверджені належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.01.2018 № 225 про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр" є протиправним, прийнятим з порушенням норм законодавства, а тому він підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 5154 від 27.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., які підлягають присудженню на користь останнього.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Житомирській області № 225 від 30.01.2018 "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "Новогородецький кар'єр".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника 7, код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" (12523, Житомирська область, Коростишівський район, с. Новогородецьке, код ЄДРПОУ 32694400) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1762,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Е.Черняхович
Повне судове рішення складене 11 травня 2018 року