12 березня 2018 року Справа № 804/3893/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н. В.
за участі секретаря судового засіданняГоворуха А.В.
за участі:
представників позивача представника відповідача Гусарова В.О., Бандура О.А. Каціонової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас ТМ" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювас ТМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2017/200013/1 від 26.05.2017р. прийняте Дніпропетровською митницею ДФС;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2017/00073 від 26.05.2017р., яка оформлена Дніпропетровською митницею ДФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним за контрактом від 18.07.2016 року №18/07 було ввезено товар - трубні фланці, у зв'язку з чим до Дніпропетровської митниці ДФС були подані всі необхідні документи для їх митного оформлення за ціною договору. Проте відповідачем безпідставно, в порушення законодавства, було прийнято рішення про коригування митної вартості товару та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказані рішення вважає необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач адміністративний позов не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав пакет документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, проте вони мали розбіжності, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Всі обставини справи вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано резервний. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити посилаючись на доводи викладені в ньому та доповненнях.
Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечував посилаючись на доводи викладені у запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2016 року між компанією «ROCKWELL TRADING COMPANY» L.P. (продавець) та ТОВ «Ювас ТМ» (покупець) укладено контракт № 18/07, за умовами якого продавець продає, а покупець придбає на умовах даного контракту товари, в кількості, комплекті, асортименті та по цінам, зазначеним в специфікаціях до даного контракту, які є його невід'ємною частиною.
Пунктом 4.1 вказаного контракту визначено, що постачання товару буде здійснюватись морським транспортом на адресу вантажоодержувача на умовах вказаних у специфікаціях до даного контракту. В п. 4.2 зазначено, що умови постачання зазначаються в специфікаціях до вказаного контракту. Сторони при визначенні умов постачання використовують прийняті умови INKOTERMS 2000.
Відповідно до специфікації №6 від 18.07.2017 року позивачем було придбано товар - трубні фланці до приварювання з вуглеводної сталі 20, в кількості 3310шт. на суму 26600 дол./США.
Вказаною специфікацією визначено країну погодження - Китай, умови поставки: CIF Одеса.
25.05.2017 року з мето розмитнення придбаного товару позивача подано до митного органу в електронному вигляді митну декларацію №110150/2017/207507, з визначенням митної вартості товару - за ціною договору.
25.05.2017 року митним органом направлено повідомлення про необхідність надання документів, що підтверджують відсутність торговельної марки та митну вартість товарів у відповідності до положень ст. 53 МКУ.
У відповідь позивач надав на адресу відповідача Лист №2505-1 від 25.05.17р., в якому зазначено, що відповідно ч.2 ст.53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів є: - декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Усі ці документи надані до митного оформлення у повному обсязі. Крім того, надана експертна митна декларація країни відправлення, та її засвідчений переклад.
25.05.2017 року митниця направила додаткове повідомлення наступного змісту «За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації від 25.05.2017 №UA110150/2017/207507, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено наступне. У сертифікаті якості від 08.11.2016 зазначені 2 (два) суб'єкта господарювання -MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO..LTD та MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG DAILINGONGYEQU. CHINA, що не дає можливості ідентифікувати виробника товару, а також дата цього документа та наявність в ньому реквізитів інвойсу від 19.03.2017 та контейнера викликає сумніви, що цей документ стосується заявленого товару. В перекладі копії митної декларації країни відправлення у графах продавець та суб'єкт діяльності зазначено одного й того ж суб'єкта (MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD), при цьому коди підприємств різні (1301968744 та 788698220), що викликає сумніви у правильності перекладу документу. В копії митної декларації країни відправлення зазначено інвойс 20161230, що не відповідає реквізитам інвойсу від 19.03.2017 №20161230-1-1, наданого до митного оформлення та зазначеного у гр.44 поданої ЕМД. За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризикованості операцій, характеру угоди та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.2, п.3 ст. 53 МКУ (документи митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена), протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності): - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Згідно п 6. ст. 53 МКУ. декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У відповідності до ст. 254 МКУ, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою. Про бажання ми відмову про надання додаткових документів просимо письмово повідомити митницю. Консультація проведена.».
У відповідь на повідомлення митниці позивач направив листа №2605-2 від 26.05.17 у якому зазначив, що:
1. У сертифікаті якості від 08.11.2016 зазначені не два, а один суб'єкт господарювання - «MENGCUN HU1ZUZ1ZHIXIAN YUANFENG МЕТА І. PRODUCTS CO.,LTD», який має адресу MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG DAILINGONGYEQU, CHINA.
2. Відповідно ч. 2 ст. 53 МКУ «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню: 8) якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Усі ці документи надані нам до митного оформлення у повному обсязі.
Експортна митна декларація країни відправлення та сертифікат якості товару не зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ як документи, які підтверджують митну вартість товарів. Тому можлива технічна помилку у митній декларації країни відправлення не є підставою для витребування додаткових документів.
В надісланому повідомленні не було наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей.
Згодні надати додаткові документи у випадку, коли відповідно до ч.3 ст.53 МКУ будуть вказані розбіжності у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МКУ.
У листі №2605-3 від 26.05.17р., позивач зазначив, оскільки митним органом досі не надано доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей, щоб запобігти невиправданому простою вантажу повідомляємо наступне: Додаткові документи надати відмовляємося.
На підставі вищевикладених обставин, з причин неможливості використання обраного позивачем методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, Дніпропетровською митницею 26.05.2017р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2017/20013/1, за яким митним органом скориговано митну вартість товару, що імпортується із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-r - резервним методом із застосуванням раніше визначеної вартості за митною декларацією №500030/2017/5048 від 21.04.2017р. - 2,16 дол. США/кг.
Також, Дніпропетровською митницею 26.05.2017р. видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2017/00073.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
За приписами ст.337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п.2 статті УІІ "Оцінка товару для митних цілей" ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею УІІ було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до п.4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.
При цьому, застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA110150/2017/200013/1 від 26.05.2017р. вбачається, що воно прийняте у зв'язку з виявленням розбіжностей у поданих декларантом документах та у зв'язку з тим, що останні не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін «Cost Insurance and Freight» (CIF) «Вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, а також повинен забезпечити морське страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення, продавець укладає договір страхування і виплачує страховику страхову премію. Ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. При цьому, хоча фрахт оплачується продавцем, по суті, він оплачується покупцем, оскільки витрати на фрахт, зазвичай, включаються продавцем в загальну ціну товару.
Поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення та страхування), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, отже позивачем додаткові прямі витрати на страхування та транспортування товару до порту «Одеса, Україна» не понесені.
Також, суд зазначає, що для підтвердження митної вартості товару, згідно ст.53 Митного кодексу України позивачем було подано:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (надана в електронному виді);
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (надано зовнішньоекономічний контракт 18/07 від 18.07.2016);
- рахунок-фактура (інвойс) (надано інвойс від 19.03.2017 №20161230-1-1);
- рахунки на момент митного оформлення не сплачувалися, тому й не надавалися;
- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару - згідно з умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару;
- товар ліцензуванню не підлягає, у зв'язку з чим такий документ не надавався;
- страховий поліс від 29.03.2017 №РУІЕ201712009623Е07518, а також заявки на страховку від 28.03.2017 №17120096237518).
В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Щодо посилання відповідача на те, що у сертифікаті якості від 08.11.2016 зазначені два суб'єкта господарювання -MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD та MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG DAILINGONGYEQU, CHINA, що не дає можливості ідентифікувати виробника товару, а також дата цього документа та наявність в ньому реквізитів інвойсу від 19.03.2017 та контейнера викликає сумніви, що цей документ стосується заявленого товару.
Проте, зазначене не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, виходячи з наступного.
Так, у сертифікаті якості від 08.11.2016 зазначені не два, а один суб'єкт господарювання - «MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD», який має адресу MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG DAILINGONGYEQU, CHINA.
У Митній декларації країни експорту від 28.03.2017 №021720170000073641 вартість, виставлена на умовах FOB і становить 19966,19 дол.США. Це вартість, за якою товар був проданий компанією «MENGCUN HUIZUZIZHIX1AN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD» компанії «ROCKWELL TRADING COMPANY L.P.» на умовах FOB порт Китаю. У свою чергу компанія «ROCKWELL TRADING COMPANY L.P.» продала цей товар підприємству позивача на умовах CIF порт Одеса за вартістю 26600,00 дол.США. До цієї вартості увійшли: вартість товару, за якою він був придбаний у компанії «MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD», вартість морського фрахту до порту Одеса, вартість страхування, торгова націнка та інші витрати продавця «ROCKWELL TRADING COMPANY L.P.», які складають комерційну таємницю.
Таким чином, товар поставлявся позивачу на умовах СIF порт Одеса, і у вартість товару вже включені вартість страхування та фрахт, а у митній декларації країни експорту зазначена вартість за якою товар придбав постачальник позивача. Тобто, це дві різні зовнішньоекономічні операції і ці вартості не відрізняються лише на розмірі страхування та фрахту, адже у ціну, за яку товар продавався позивачу увійшли крім вартості морського фрахту та страхування ще торгова націнка та інші витрати продавця.
При цьому, експортна митна декларація країни відправлення не є документом, якій згідно ч.2 ст.53 МКУ підтверджує митну вартість товарів і на який можна посилатися при витребувані додаткових документів згідно з ч.3 ст.53 МКУ.
Враховуючи наведене та фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що подані позивачем відповідачу документи в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його митну вартість визначену за ціною договору, як наслідок рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.
Окрім того, суд зауважує, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів законодавець надав митному органу як право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості так і право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а також застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідачем на обґрунтування своє позиції не надано доказів звернення до митних органів країни експорту товару із запитом щодо надання необхідних відомостей для підтвердження ціни. Між тим чинним законодавством саме на митний орган покладений обов'язок із здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції).
На підставі досліджених судом в ході розгляду справи документів суд доходить до висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжності, а їх данні піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару. Також суд відмічає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ст.57 МК України).
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать обов'язок послідовного вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів із проведенням процедури консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, під час якої митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МКУ).
Представником відповідача не обґрунтовано та не надано суду належних і допустимих доказів в підтвердження неможливості визначення митної вартості товару позивача шляхом застосування другорядних методів, що передують резервному. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Дніпропетровською митницею до позивача. Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
При цьому, щодо митної декларації №500030/2017/005048 від 21.04.2017р. на підставі якої відбувалося коригування митної вартості, суд зазначає, що в ній зазначено обсяг товару майже у два рази (13517кг) менший від обсягу товару позивача - 24140кг., а також у ній зазначено інший товар - «фланці воротникові ГОСТ 12821-80», а у позивача - «пласкі трубні фланці для приварювання ГОСТ 12820-80». Тобто товар позивача є товаром, який має зовсім інший вид, стандарт виготовлення, спосіб виробництва та вартість.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" №2 від 13.03.2017р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
У супереч зазначеному, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо відповідачем не зазначено, а також не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та дослідженні в ході розгляду справи оригінали документів, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов'язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ. За викладених обставин, суб'єкт владних повноважень - Дніпропетровська митниця, діючи в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, зобов'язаний був здійснити митне оформлення товару позивача за митною вартістю, заявленою декларантом.
На думку суду позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи відповідно до вимог митного законодавства. Надання ж додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах. На думку суду сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд акцентує увагу на тому, що ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представник відповідача у ході судового розгляду справи не надав суду достатніх доказів та не навів належних підстав щодо обґрунтованості прийнятих ними рішень з урахуванням встановлених судом обставин у даній справі та аналізу вищенаведених документів.
Враховуючи встановлені судовим розглядом факти, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що спірні акти індивідуальної дії відповідача відносно позивача, як-то: рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2017/200013/1 від 26.05.2017р. та картка відмови у митному оформленні товарів №UA110150/2017/00073 від 26.05.2017р., є такими, що прийняті необґрунтовано та безпідставно, а отже підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас ТМ» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови підлягають задоволенню.
Керуючись ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас ТМ» (49083, м.Дніпро, вул.Кожем'яки, буд.9, кв.133, ЄДРПОУ 38598455) до Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2017/200013/1 від 26.05.2017р. прийняте Дніпропетровською митницею ДФС.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2017/00073 від 26.05.2017р., яка оформлена Дніпропетровською митницею ДФС.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова