Справа № 758/12629/17
20 квітня 2018 року місто Київ
Подільський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секратері судового зсідання Горбані О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії, -,
Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києваі з адміністративним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимогитим тим, що він перебував на обліку та отримував пенсію за віком. 20.07.2017 року позивачзвернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Однак, відповідачем було зроблено висновок, що при призначенні пенсії у відповідності до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», загальний розмір отримуваної пенсії зменшиться від розміру тієї пенсії, яку він отримує відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, здійснюючи даний розрахунок, відповідач керувався тим, що при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» необхідно застосувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058 враховується для обчислення пенсії за 2007 р., посилаючись при цьому на ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними щодо застосування при обчисленні пенсії у зв'язку з його переходом з 20.07.2017 року на пенсію наукового працівника показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, зобов'язати з 20.07.2017 року призначити пенсію наукового працівника з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». З урахуванням уточнень позовних вимог, зазначив, що 20.07.2017 р. Позивач звернувся до Відповідача з заявою про призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та надав необхідний пакет документів для призначення наукової пенсії. Листом від 03.08.2017 р.№ 439/12/05 Відповідач відмовив Позивачу в призначенні наукової пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» мотивуючи свою відмову тим, що Позивач отримає пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До цього звернення Позивач отримував пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебував на обліку в органах ПФУ. Коефіцієнт оцінки страхового стажу на момент звернення позивача за призначенням пенсіїнаукового працівника становив 1,35, а отже, стверджує, що в силу вимог ст.58 Конституції України, при перерахунку пенсії позивача має бути врахований сааме такий показник, оскільки відповідні зміни до ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими було визначено величину оцінку одного року трудового стажу -1%, були внесені в жовтні 2017 року та зворотної сили не мають.
До початку судового зсідання представником позивача - ОСОБА_3 подана заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вона також просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію суду надіслав до суду письмові заперечення, у яких зазначає, що позовні вимоги не визнає, вказавши при цьому, що такий перерахунок призведе до зменшення розміру пенсії, а тому такий перерахунок не доцільно проводити.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.07.2017 року позивачем було подано до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про призначення наукової пенсії згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Відповідачем було зроблено висновок, що при призначенні пенсії у відповідності до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», загальний розмір отримуваної пенсії зменшиться від розміру тієї пенсії, яку він отримує відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, здійснюючи даний розрахунок відповідач керувався тим, що при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» необхідно застосувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058 враховується для обчислення пенсії за 2007 р., посилаючись при цьому на ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Отже, обов'язковою умовою для вибору пенсії, відповідно до зазначеної норми є наявність одночасного права на різні види пенсії виключно за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за відповідної формулою, яка передбачена ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи»), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Проте, вказані вище норми регулюють порядок переведення з одного виду пенсії на інший в рамках Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (аналогічний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-612а14, від 09.06.2015 року у справі №21-550а14, від 02.12.2015 року у справі №193/1029/14-а, від 22.12.2015 року у справі №2-а/199/138/14) та не встановлює права органам Пенсійного фонду України здійснювати переведення громадян з одного виду пенсії на інший в межах різних законів.
Разом з тим, згідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років.
Частиною 3 ст. 24 зазначеного вище Закону встановлено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків від сумм заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Згідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Судом встановлено, що позивач отримував пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В 2017 році позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а відповідач в свою чергу повинен був призначити пенсію позивачу відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а не переводити позивача на інший вид пенсії, так як в данному випадку має місце сааме призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону.
Відтак, на переконання суду, звернення Позивача із заявою про призначення пенсії на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» свідчить про свідоме волевиявлення останнього щодо здійснення вибору одного з видів державної пенсії - пенсії за вислугу років замість пенсії за віком, у зв'язку з чим викладена відповідачем у листі від 03.08.2017 року № 439972/05 Центрального ОУ ПФУ в м.Києві у призначенні пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з підстав отримання іншої пенсії, призначеної за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є, на думку суду, протиправною.
Отже, для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
У випадку, коли особі було призначено пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», при розрахунку пенсії такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Відповідач не оспорює право позивача на отримання пенсії за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», але використовує при цьому інший показник середньої заробітної плати.
За наведених обставин, суд вважає, що при призначенні позивачу наукової пенсії за Законом № 1977-XII у 2017році, відповідач повинен був застосувати середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузі економіки України, за 2014-2016 роки, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузяхУкраїни за 2007 рік.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не відповідають чинному законодавству, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки вимоги позивача засновані на законі, є обґрунтовані та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.10, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 24, 28 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», керуючись п.10, 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.), ст.ст.2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрально об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місце знаходження за адресою: м.Київ, вул.Борисоглібська, 14; код ЄДРПОУ 40476133) щодо відмови в призначенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) пенсію наукового працівника відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місце знаходження за адресою: м.Київ, вул.Борисоглібська, 14; код ЄДРПОУ 40476133) призначити та виплачувати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) пенсію наукового працівника відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки, з врахуванням коефіцієнта страхового стажу 1,35% , з 20 липня 2017 р.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова