Справа № 458/314/18
3/458/256/2018
07 травня 2018 року суддя Турківського районного суду Львівської області Строна Т.Г., за участю секретаря Сисан С.І., прокурора Негірича Н.М., захисника Канарєєва І.О., обвинуваченої особи - ОСОБА_1 , розглянувши в м.Турці Львівської області матеріали, які надійшли від Начальника Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ізяслава Хмельницької області, зареєстрованого на проживання в АДРЕСА_1 , та жителя АДРЕСА_2 , працює Заступником військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
ОСОБА_1 пред'явлено у правопорушення те, що він, обіймаючи посаду Заступника військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до підпункту "г" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону несвоєчасно повідомив про суттєві зміни в майновому стані, а саме 21.02.2018 року о 09:43 годині на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції повідомив про суттєві зміни в майновому стані, зокрема про отримання ним 08.02.2017 року грошових коштів одноразової матеріальної допомоги в сумі 100 000 грн. на вирішення соціально-побутових питань, тобто вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав і пояснив, що він писав заяву про надання державної одноразової матеральної допомоги на вирішення соціально-побутових питань як учаснику антитерористичної операції.
В лютому 2017 року він перебував на службі в Збройних Силах України на посаді Начальника штабу - першого заступника 2 р. командира батальйону і перебував у зоні АТО, не міг залишити місце виконання бойових завдань. В цей час його банківська карточка була на руках у дружини в м. Львові.
Державна одноразова матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань як учаснику антитерористичної операції від Львівської міської ради в сумі 100000 гривень була перерахована на його банківський рахунок 08.02.2017 року, однак він про це не знав, так як його ніхто не повідомив про перерахування йому цих коштів. На цей час він був у зоні АТО.
Із 15.03.2017 року він проходив лікування у військовому шпиталі в місті Львові і в цей день дружина повідомила йому, що на карточку поступили кошти - 100000 гривень.
Оскільки він був у цей час на стаціонарному лікуванні у хворобливому стані, він не міг протягом 10 днів повідомити НАЗК про отримання ним цих коштів.
В зоні АТО він із об'єктивних причин фізично не міг повідомити НАЗК про отримання ним державної допомоги в сумі 100000 гривень.
Із 30.06.2017 року він обіймає посаду Заступника військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заслухавши особу, обвинувачену у вчиненні правопорушення - ОСОБА_1 , прокурора Негірича Н.М., адвоката Канарєєва І.О., дослідивши обставини справи, всі надані докази, приходжу до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що на час вміненого ОСОБА_1 правопорушення - із 08 лютого 2017 року по 18.02.2017 року ОСОБА_1 не обіймав посади Заступника військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 , а перебував на службі в Збройних Силах України в стройовій частині на посаді Начальника штабу - першого заступника командира батальйону військової частини НОМЕР_1 та виконував військові завдання.
08.02.2017 року Управлінням соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Кошелю О.М. як учаснику антитерористичної операції було надано одноразову матеріальну допомогу на вирішення соцально-побутових питань шляхом перерахування на його банківський рахунок 100000 гривень, про що ОСОБА_1 повідомлений не був і відповідно не знав.
15.03.2017 року ОСОБА_1 із стройової частини вибув у військово-медичний клінічний центр Західного регіону м.Львів, де лікувався стаціонарно.
ОСОБА_1 дізнався про отримання ним одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 гривень лише 15.03.2017 року, коли із стройової частини він прибув на стаціонарне лікування у військово-медичний клінічний центр Західного регіону м.Львів (як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , і цей факт прокурор заперечити не зміг, відповівши на запитання судді, що доказів протилежного він не має).
17.03.2017 року, під час перебування на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м.Львів, ОСОБА_1 , бувши на той час суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані із корупцією, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" подав у НАЗК електронну декларацію про свої доходи за 2016 рік, однак протягом 10 днів відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" НАЗК про суттєві зміни у майновому стані - про отримання ним 100000 гривень одноразової матеріальної допомоги - не повідомив із поважних причин - перебував на стаціонарному лікуванні, одразу ж після якого перебував на службі в Збройних Силах України в стройовій частині.
Після стаціонарного лікування із 01.04.2017 року ОСОБА_1 прибув у стройову військову частину та приступив до виконання обов'язків командира військової частини.
29.06.2017 року ОСОБА_1 вибув зі стройової частини, і з 30.06.2017 року обіймає посаду Заступника військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повідомлення про отримання ним в лютому 2017 року одноразової матеріальної допомоги на вирішення соцально-побутових питань в сумі 100000 гривень ОСОБА_1 подав лише 21.02.2018 року.
Наведені вище обставини підтверджуються: копією посвідчення офіцера Збройних Сил України УК №120829; копією паспорта ОСОБА_1 ; листом №02/02-752 вих.18 від 12.03.2018 року Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону Солдатова О.С.; відповіддю на запит з ІНФОРМАЦІЯ_4 № 3365 від 22.12.2017 року; витягом із наказу за №90 від 20.05.2017 року про призначення ОСОБА_1 Заступником військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витягом з наказу за № 125 від 30.06.2017 року; витягом із послужного списку; повідомленням з військової частини НОМЕР_1 за № 1434 від 05.12.2017 року; витягом із наказу Командира військової частини -польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 356 від 28.12.2016 року; витягом із наказу Командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 13 від 13.01.2017 року; витягом із наказу Командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 77 від 15.03.2017 року; витягом із наказу Командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 95 від 01.04.2017 року; витягом із наказу Командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 188 від 29.06.2017 року; витягом із наказу Командувача військ оперативного командування "ПІВНІЧ" за № 6 від 28.01.2015 року; листом в.о.Начальника Управління соціального захисту за № 2603-603 від 23.10.2017 року; копією рішення виконавчого комітету Львівської міської ради за № 42 від 27.01.2017 року; листом Головного управління ДФС у Львівській області за № 8200/9/13-01-08-01-08 від 29.12.2017 року; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 ; копією повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, з датою публікації 21.02.2018 року о 09:43 год., поданого ОСОБА_1 .
Не довіряти даним доказам підстав не має.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-6 КУпАП неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП передбачає умисну форму вини правопорушника.
Враховуючи те, що в судовому засіданні не встановлено умислу ОСОБА_1 на вчинення ним вміненого йому правопорушення, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, із таких підстав.
Протягом 08.02.2017 року-28.02.2017 року ОСОБА_1 перебував у стройовій частині і фізично не міг повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а окрім цього, про перерахування на його банківський рахунок одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань як учаснику антитерористичної операції 100000 гривень він (як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні, і докази протилежного відсутні в матеріалах справи, а також таких не надав прокурор) не знав, оскільки, стверджує, його банківська карточка була у його дружини. Не довіряти цим твердженням ОСОБА_1 підстав немає, оскільки вони не спростовуються матеріалами справи, наданими суду, а також відповідають логіці раціональних дій людини, яка перебуває на службі в стройовій частині.
При цьому враховую, що повідомлення про суттєві зміни у майновому стані ОСОБА_1 повинен був подати протягом 10 днів із часу, коли йому стало відомо про перерахування на його банківський рахунок відповідних коштів, а саме: із 15.03.2017 року по 25.03.3017 року. Саме цей період має юридичне значення для вирішення питання про наявність або відсутність в його діх складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, хоча вчинення правопорушення протягом цього періоду часу правоохоронними органами ОСОБА_1 не вмінено.
Однак у цей період ОСОБА_1 , прибувши із стройової частини, перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м.Львів, де проходив стаціонарне лікування по 01.04.2017 року, після чого знову відбув у стройову частину, де перебував до 29.06.2017 року.
Враховую також, що 17.03.2017 року, перебуваючи на лікуванні, ОСОБА_1 подав електронну декларацію про доходи за 2016 рік, однак вважаю, що цей факт не заперечує факту неможливості ОСОБА_1 у повному обсязі вчиняти дії, пов'язані із виконанням своїх обов'язків громадянського характеру відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" в періоди перебування на службі в Збройних Силах України у стройовій частині та на стаціонарному лікуванні.
Вважаю, що інший період - із 30.06.2017 року по 21.02.2018 року, коли ОСОБА_1 перебував на посаді Заступника військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 , не мають юридичного значення у даній справі, оскільки такі дії згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 167 від 16.03.2018 року, складеним оперуповноваженим міжрайонного відділу № 1 (м. Самбір) Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, ОСОБА_2 , не вміняються ОСОБА_1 у правопорушення, а тому вважаю, що суддя не має права виходити за межі пред'явленого ОСОБА_1 у вину правопорушення.
Враховуючи наведене вище, провадження щодо ОСОБА_1 підлягає до закриття.
Керуючись статтями 1, 9, 10, 172-6 ч. 2, 247, 248, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушенння, Законом України "Про запобігання корупції", -
постановила:
Провадження щодо ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити. Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівського області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя -