Справа № 487/5136/17
Провадження № 2/487/478/18
(ЗАОЧНЕ)
26.04.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Єлишевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів,-
27.09.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, визначення місця проживання дітей, та стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частки заробітку відповідача щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Свої вимоги мотивувала тим, що з ІНФОРМАЦІЯ_12 її донька ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. Від шлюбу ОСОБА_5 і ОСОБА_2 мають дітей : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. ІНФОРМАЦІЯ_11 мати дітей - ОСОБА_5 - померла. Діти проживають разом з нею (позивачкою) за адресою : АДРЕСА_10, та знаходяться на повному її утриманні. Відповідач долею дітей не цікавиться, жодної участі у їх вихованні не приймає, спілкування з дітьми уникає. Зазначені у сукупності обставини, є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, визначити місце проживання дітей разом з нею за адресою: АДРЕСА_11, та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки заробітку відповідача щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 17.10.2017 року провадження по справі було відкрито.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань, відзиву на позов відвідповідача до суду не надходило. Суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_12 перебували у зареєстрованому шлюбі. Мають спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3
ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 померла (копія свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 та бабусею неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За правилами ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні.
За пунктом 2 частини 1статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ст. 18 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.
Вимогами ст. 27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.
Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Так у судовому засіданні було встановлено що неповнолітні діти ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживають разом з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_11.
Згідно Психолого-педагогічної характеристики, наданої директором ЗОШ 1-3 ступенів №31 м.Миколаєва, ОСОБА_4 навчається у ЗОШ №31. Зарекомендувала себе як старанна учениця. ОСОБА_8 виховується бабусею ОСОБА_1 з народження у зв'язку зі смертю матері. Бабуся приділяє належну увагу вихованню та навчанню онуки. Підтримує зв'язки з класним керівником, відвідує батьківські збори. Батько проживає окремо від сім'ї в м.Херсоні. Зв'язок з дівчинкою підтримує у телефонному режимі, але рідко. Батько дитиною не цікавиться, батьківські збори не відвідує, зв'язок зі школою не підтримує.
Згідно характеристики наданої директором ЗОШ 1-3 ступенів №31 м.Миколаєва, ОСОБА_3 навчається у 11-Б класі ЗОШ №31. Зарекомендував себе як учень з достатнім і середнім рівні знань. Бабуся приділяє належну увагу вихованню онука. Батько участі у вихованні сина не приймає, батьківські збори не відвідує, успішністю не цікавиться.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому ММР про доцільність позбавлення батьківських прав, від 27.02.2018 року: Батько ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_12 в задовільних умовах. Відповідно до довідки-характеристики дільничого офіцера поліції СП Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, відповідач характеризується посередньо, заяв скарг від сусідів та родичів на його адресу не надходило, громадський порядок не порушує. У зловживанні алкогольними напоями та вживанні наркотичних речовин помічений не був. На обліку в поліції не перебуває. Відповідно до листа служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради від 15.11.2017 року №02-1495-25, відповідачу відомо, що в Заводському районному судді м.Миколаєва слухається цивільна справа про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів. В ході бесіди з представником служби, батько повідомив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Діти мешкають з бабусею ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_13, яка після смерті матері виховує та утримує дітей. Відповідно до соціально-психологічного висновку центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 18.12.2017 року №2030 та 21.12.2017 року №2089, стосунки неповнолітнього ОСОБА_3 з батьком є напруженими та недовірливими. Хлопець з боку батька відчуває зневагу та нехтування, оскільки той не піклується про нього та не підтримує. Владислав не має бажання бачитися і спілкуватися з батьком та не вважає його своєю сім'єю. Відношення малолітньої ОСОБА_4 до батька є невизначеним, оскільки дитина з ним не спілкується та бачила його двічі в житті. ОСОБА_4 навчається у ЗОШ №31. Згідно психолого-педагогічної характеристики школи, дитину виховує бабуся, батько не цікавиться навчанням дитини. ОСОБА_7 навчається в Миколаївському національному університеті ім.. В.О. Сухомлинського. Питання позбавлення батьківських прав виносилось на розгляд комісії з питань захисту прав дитини від 20.02.2017 року, комісія дійшла висновку, що батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Орган опіки і піклування виконкому Миколаївської міської ради, вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно його дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4
Викладені обставини свідчать про свідоме ухилення відповідача від виховання, утримання неповнолітніх дітей, та небажання виконувати свої батьківські обов'язки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, тривалий час свідомо не піклується про своїх дітей, не забезпечує їх фізичний та духовний розвиток, не стежить за їх здоров'ям та навчанням, не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для їх самоусвідомлення не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, і тому, в інтересах дітей, існують правові підстави для задоволення позовних вимог в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей.
Крім того згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Зважаючи на батьківський обов'язок відповідача по утриманню дітей, та їх потребу в отримані матеріальної допомоги, а також обставини справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів з відповідача підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання дітей суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно встановлених судом фактичних даних ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживають разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_11.
Враховуючи що встановлений факт ніким не оспорюється та не спростовується, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей разом з нею.
У відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір сплачений при подачі позову, підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Улан-Батор, проживає за адресою: АДРЕСА_14) батьківських прав відносносина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Улан-Батор, проживає за адресою: АДРЕСА_14)батьківських прав відноснодоньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Улан-Батор, проживає за адресою: АДРЕСА_14) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженка м.Миколаєва, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_15 ) аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8, у розмірі однієї третини заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позовної заяви до суду - 27.09.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Улан-Батор, проживає за адресою: АДРЕСА_14) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженка м.Миколаєва, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_15 ) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.В.Щербина