Рішення від 02.05.2018 по справі 927/56/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02 травня 2018 року м. ЧернігівСправа №927/56/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 927/56/18, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

вул. Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001

До відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

вул. Любецька,68, м. Чернігів, 14021

Про стягнення 195441,71 грн.

За участю:

Представника позивача: Чеботарьова І.Г., юрисконсульт відділу загальної судової роботи юридичного департаменту, довіреність № 16-64 від 14.04.2017

Представника відповідача: Чернінська Л.М., довіреність № 007Др-151-1217 від 21.12.2017

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано позов про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" трьох процентів річних у сумі 182949,27 грн та 12492,44 грн інфляційних втрат.

Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 та додаткових угод до нього.

Відповідач у поданому відзиві №18/34 щодо заявленого позову заперечує та зазначає, що відсутність стабільного та послідовного алгоритму розподілу коштів, відповідно до якого позивач отримував кошти за поставлений природний газ категорії споживачів «населення» та відсутність у відповідача можливості вплинути на розмір даного алгоритму, а також на порядок, розмір та строки розрахунків із позивачем за поставлений товар, є доказом відсутності вини відповідача за несвоєчасність розрахунків за договором та простроченні платежів, що виключає застосування штрафних санкцій у вигляді нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та нарахування інфляційних втрат. Відповідач вказує на те, що довготривалість бюджетних розрахунків призводить до виникнення прямих збитків газорозподільних/газопостачальних підприємств, а правова неврегульованість призводить до нарахування таким підприємствам штрафних санкцій за несвоєчасність сплати коштів, джерелом яких є Державний бюджет, у зв'язку з чим у діях відповідача відсутня вина в не проведенні розрахунків в цій частині. Також відповідач наголошує, що уклавши та підписавши Спільне протокольне рішення сторони змінили організацію проведення розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій». У зв'язку з погашенням основної суми заборгованості на виконання Спільних протокольних рішень, немає підстав у стягненні 3% річних та інфляційних нарахувань. Окрім того, відповідач просить суд взяти до уваги, що сам позивач вчинив порушення положень договору в частині проведення взаєморозрахунків, оскільки згідно з умовами договору акт приймання-передачі є суттєвим елементом встановлення між сторонами правовідносин і є підставою для остаточного розрахунку за придбаний газ за розрахунковий місяць. Однак, позивачем у порушення умов договору не надано жодного акту приймання передачі за весь спірний період.

Позивач у відповіді на відзив заперечує щодо клопотання відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог та зазначає, що наведені доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки підписуючи договір купівлі-продажу природного газу та скріплюючи його печатками підприємства, відповідач чітко розумів юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання його умов. Спірний договір не був змінений в частині порядку здійснення розрахунків та в частині відповідальності за невиконання умов договору. Також позивач вказує на те, що положення договору про те, що акти є підставою для розрахунків між сторонами розміщено у розділі "Порядок та умови передачі газу", отже зазначений пункт регулює умови передачі газу та є документом, що фіксує остаточний обсяг переданого газу. Проте, сам порядок розрахунків у імперативному порядку встановлено у п. 6.1. договору, розділ "Порядок та умови проведення розрахунків", який не містить умови, що оплата поставленого газу здійснюється лише після підписання акту. Умовами договору встановлено як заплановані обсяги постачання природного газу у щомісячні періоди, так і обов'язок покупця розраховувати кількість отриманого газу виходячи з показників лічильника. Таким чином, відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для проведення відповідних розрахунків. Фактично відповідач проводив розрахунки до дати підписання відповідного акту. Отримуючи газ у власність, відповідач зобов'язаний виконати у свою чергу зобов'язання з своєчасної оплати відповідно до умов договору. За таких обставин, посилання на затримки в оформленні актів приймання-передачі газу не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки п.6.1. договору не пов'язує обов'язок оплатити отриманий газ з їх підписанням. Наявність актів є обов'язковою лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та коригування. Договір або протокольне рішення не звільняє відповідача від зобов'язання щодо сплати штрафних та фінансових санкцій. Дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за спожитий газ в частині, що не врегульована спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень ст.625 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 13.02.2018 представник відповідача надала письмове клопотання №18/59 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 02313476, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд.7), як сторони спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, з посиланням на те, що предметом розгляду справи є заборгованість, погашення якої здійснюється у встановленому державою порядку, зокрема, шляхом укладення зазначених документів, а рішення по даній справі може вплинути на стан таких розрахунків.

Представник позивача щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, заперечував та зазначив, що рішення з даного спору ніяким чином не може вплинути на права або обов'язки третьої особи щодо однієї із сторін даної справи.

Представник відповідача заявила усне клопотання про відкладення розгляду поданого клопотання про залучення третьої особи, а також просила відкласти підготовче засідання, у зв'язку з неотриманням відповідачем відповіді на відзив від позивача та для надання можливості надати додаткові докази.

Представник позивача щодо заявлених клопотань не заперечував.

Суд відклав розгляд клопотання відповідача про залучення третьої особи на наступне судове засідання, а також задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив у судовому засіданні ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.03.2018 о 11:30 год.

У судовому засіданні 06.03.2018 суд повернувся до розгляду клопотання відповідача про залучення третьої особи, заявлене у минулому судовому засіданні.

Представник відповідача просив повторно відкласти розгляд клопотання про залучення третьої особи на наступне судове засідання.

Представник позивача щодо відкладення розгляду клопотання відповідача про залучення третьої особи не заперечував.

Суд відклав розгляд клопотання відповідача про залучення третьої особи на наступне судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні 06.03.2018 представник відповідача пояснив, що подана ним відповідь на відзив позивача №18/2-1 є фактично запереченнями на відповідь на відзив позивача №18/2-1, та зазначена так помилково.

У запереченнях на відповідь на відзив позивача №18/2-1 відповідач вказує на те, що був позбавлений реальної можливості здійснювати розрахунок власними коштами через їх відсутність та специфіку розрахунків із позивачем. При взаєморозрахунках із позивачем положення п. 6.1. не застосовувались через постійну збитковість і як наслідок відсутність у відповідача власних коштів. Погашення заборгованості по договору купівлі-продажу природного газу №13-242-Н від 04.01.2013 протягом 2013-2015 років відбувалось шляхом поденного розщеплення коштів, які поступили від населення на розподільчий рахунок Товариства, крім того шляхом проведення взаєморозрахунків, а саме згідно з Спільними протокольними рішеннями, які зазначені в розрахунку 3% річних та інфляції, доданого позивачем до позовної заяви. ПАТ «Чернігівгаз» негайно після отримання коштів від попередньої сторони за схемою розрахунків, визначеною в Спільних протокольних рішеннях, перерахувало грошові кошти позивачу.

Відповідач у поданих доповненнях до відзиву №18/1 зазначає, що із наданого позивачем розрахунку вбачається, що розрахунки були проведені на підставі спільних протокольних рішень, у яких в призначенні платежу зазначено «за природний газ за 2015 рік та за 2014 рік», але позивач зараховував оплати по спільним протокольним рішенням не за місяць, в якому надавалися пільги та субсидії, а в оплату за місяць на свій розсуд. За червень місяць населення Чернігівської області розраховувалось на рахунок зі спеціальним режимом використання, який відкрито для ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» та закрито 30.06.2015, оскільки ПАТ «Чернігівгаз» з 01.07.2015 позбавили ліцензії на постачання природного газу для потреб населення на території Чернігівської області і надали таку ліцензію ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ». Тому ПАТ «Чернігівгаз» не могло своєчасно провести розрахунки по алгоритму за червень 2015 року. До 01.07.2015 постачання природного газу на території Чернігівської області здійснювало ПАТ «Чернігівгаз» на підставі ліцензії, з 01.07.2015 - ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» на підставі ліцензії терміном дії з 01.07.2015 по 30.06.2020, у зв'язку з чим 03.08.2015 між ПАТ «Чернігівгаз» та ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» був укладений договір доручення №18/447. Відповідно до п.1 додатку №1 до договору доручення №18/447, довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання здійснити фактичну оплату ПАТ «НАК «Нафтогаз України» згідно з договором №13-242-Н від 04.01.2013 на суму 34425893,57 грн. Оплата проводилась безпосередньо ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» на рахунок позивача в період серпень-листопад 2015.

У підготовчому судовому засіданні 06.03.2018 суд здійснив огляд оригіналів протокольних рішень, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також у підготовчому судовому засіданні 06.03.2018 представник відповідача подала письмове клопотання про продовження строку проведення підготовчого засідання на більш пізній термін для надання можливості ознайомитися з документами, які надав представник позивача.

Представник позивача проти клопотання відповідача про продовження строку проведення підготовчого засідання на більш пізній термін не заперечував.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для ознайомлення з поданими відповідачем документами та клопотання представника відповідача про продовження строку проведення підготовчого засідання; постановив у судовому засіданні ухвалу про продовження строку проведення підготовчого засідання на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 27.03.2018 о 11:30 год.

У судовому засіданні 27.03.2018 суд повернувся до розгляду клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації.

Представник відповідача відмовився від поданого ним клопотання про залучення до третьої особи.

Представник відповідача щодо позиції представника відповідача не заперечував.

Суд прийняв відмову відповідача від клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, оскільки це є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 42,50 Господарського процесуального кодексу України.

Також представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, оскільки ним на день розгляду справи не було отримано доповнень до відзиву, у зв?язку з чим не має можливості надати пояснення в даному судовому засіданні.

Суд задовольнив клопотання позивача про оголошення перерви для надання пояснень на доповнення до відзиву та оголосив перерву у судовому засіданні на 03.04.2017 о 11:00 год.

У судовому засіданні 03.04.2018 представник позивача пояснив, що в матеріалах справи містяться всі необхідні документи, пояснення та докази необхідні для вирішення спору.

Суд постановив у судовому засіданні 03.04.2018 ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.04.2018 о 12:00.

У судовому засіданні 19.04.2018 розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 19.04.2018 суд оголосив перерву до 02.05.2018 о 11:00.

У судовому засіданні 02.05.2018 суд продовжив розгляд справи по суті.

Заяв та клопотань від сторін на час слухання справи до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (покупець) було укладено договір №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу.

Відповідно до п. 1.1. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах договору.

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню (п.1.2. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013).

Пунктом 2.1. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 визначено, що продавець передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі до 469068,891 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 78389,226; лютий - 89390,993; березень - 59404,471; квітень - 29757,689; травень - 9776,672; червень - 9494,090; липень - 9065,594; серпень - 10446,149; вересень - 11386,007; жовтень - 37513,000; листопад - 58880,000; грудень - 65565,000.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладений між сторонами договір №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 по своїй правовій природі є договором поставки.

Відповідно до розділу 11 договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Пунктами 5.1.,5.2. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 передбачено, що ціни (граничні рівні цін) на природний газ установлюються НКРЕ та зазначено їх на дату укладення цього договору за газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 2500 куб.м. на рік; 6000 куб.м. на рік; 12000 куб.м. на рік; за газ, який використовується населенням за умови, що споживання перевищує 12000 куб.м. на рік. Визначено ціни за 1000 куб. м. газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (4%), тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, за газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 2500 куб.м. на рік; 6000 куб.м. на рік; 12000 куб.м. на рік; за газ, який використовується населенням за умови, що споживання перевищує 12000 куб.м. на рік.

У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу ці зміни є обов'язковими для сторін за договором з моменту введення їх в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до договору. Загальна сума вартості природного газу за договором становить - 142495162,79 грн, крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 170994195,35 грн (п. 5.3., 5.4. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013).

Пунктами 3.3., п.3.4. №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Кількість газу, яка продається покупцеві, згідно з п.4.1. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця або за Нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619, у разі використання газу побутовими споживачами за відсутності в них газових лічильників.

Додатковою угодою №1 від 10.07.2013 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено в новій редакції п. 2.1. договору: продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 451840,746 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 79322,797; лютий - 58570,074; березень - 71417,331; квітень - 32929,845; травень - 9052,535; червень - 7692,414; липень - 9065,594; серпень - 10446,149; вересень - 11386,007; жовтень - 37513,000; листопад - 58880,000; грудень - 65565,000. Викладено з 01.07.2013 п. 5.2., 5.4. в новій редакції. Пункт 5.4.: Загальна сума вартості природного газу за договором становить - 143411097,87 грн, крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 172093317,44 грн.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2013 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено у наступній редакції: Пункт 1.1.: за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2014 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах договору. Пункт 2.1.: продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2014 газ в обсязі до 885131,541 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів 2013: січень - 79322,797; лютий - 58570,074; березень - 71417,331; квітень - 32929,845; травень - 9052,535; червень - 7692,414; липень - 8848,917; серпень - 9451,398; вересень - 20434,643; жовтень - 35133,496; листопад - 41161,645; грудень - 53727,446; по місяцях кварталів 2014: січень - 79333,000; лютий - 58528,000; березень - 71428,000; квітень - 32929,000; травень - 9065,000; червень - 7704,000; липень - 8855,000; серпень - 9454,500; вересень - 20440,000; жовтень - 35138,500; листопад - 41163,000; грудень - 83351,000. У новій редакції, з 01.01.2014, викладено п.5.1.,5.2. договору. Пункт 5.4.: Загальна сума вартості природного газу за договором становить - 287813021,91 грн, крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 345375626,29 грн. Стаття 11: договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №4 від 15.05.2014 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено у наступній редакції: Пункт 2.1.: продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2014 газ обсягом до 875667,641 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів 2013: січень - 79322,797; лютий - 58570,074; березень - 71417,331; квітень - 32929,845; травень - 9052,535; червень - 7692,414; липень - 8848,917; серпень - 9451,398; вересень - 20434,643; жовтень - 35133,496; листопад - 41161,645; грудень - 67101,169; по місяцях кварталів 2014: січень - 83677,522; лютий - 60619,868; березень - 46023,612; квітень - 29059,375; травень - 9065,000; червень - 7704,000; липень - 8855,000; серпень - 9454,500; вересень - 20440,000; жовтень - 35138,500; листопад - 41163,000; грудень - 83351,000. У новій редакції, з 01.05.2014, викладено п.5.1.,5.2. договору. Пункт 5.4.: Загальна сума вартості природного газу за договором становить - 334036868,91 грн, крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 400844242,69 грн.

Додатковою угодою №5 від 10.06.2014 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено з 01.06.2014 у новій редакції п.5.2. Пункт 5.4.: Загальна сума вартості природного газу за договором становить - 331879724,13 грн, крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 398255690,56 грн.

Додатковою угодою №6 від 22.12.2014 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено у наступній редакції: Пункт 1.1.: за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ на умовах договору. Пункт 2.1.: продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.03.2015 газ в обсязі до 1019769,139 тис.куб.м., у тому числі у 2013 - 441116,264 тис.куб.м.; у 2014 - до 405193,288 тис.куб.м. Січень - 83677,522; лютий - 60619,868; березень - 46023,612; квітень - 29059,375; травень - 11169,253; червень - 8006,045; липень - 88225,593; серпень - 8112,164; вересень - 11637,344; жовтень - 31255,292; листопад - 46748,361; грудень - 60658,859; у І кварталі 2015 - до 173459,587 тис.куб.м.: січень - 76450,384; лютий - 55143,409; березень - 41865,794. Пункт 5.4.: Загальна сума вартості природного газу за договором становить - 410897538,69 грн, крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 493077046,43 грн. Стаття 11: договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №7 від 27.03.2015 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено у наступній редакції: Пункт 2.1.: продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 газ в обсязі до 1211614,368 тис.куб.м., у тому числі у 2013 - 441116,264 тис.куб.м.; у 2014 - 404356,093 тис.куб.м.; у 2015 - до 366142,011 тис.куб.м.: січень - 62138,790; лютий - 53005,540; березень - 47823,435; квітень - 27025,219; травень - 10387,405; червень - 7445,622; липень - 7649,801; серпень - 7544,313; вересень - 11637,344; жовтень - 31255,292; листопад - 37825,163; грудень - 62404,08. Викладено з 01.04.2015 пункти 5.1., 5.2. в новій редакції. Пункт 5.4.: Загальна сума вартості природного газу за договором становить - 1844581198,62 грн, крім того ПДВ - 20%, усього з ПДВ - 2213497438,34 грн. Стаття 11: договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №8 від 30.06.2015 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено у наступній редакції статтю 11: договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 30 червня 2015 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, позивач поставив відповідачу за період з 01.01.2013 по 30.06.2015 (включно) природний газ на загальну суму 644084121,13 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.01.2013 на суму 31480826,93 грн (поставка січня 2013); від 28.02.2013 на суму 21517849,81 грн (поставка лютого 2013); від 25.06.2014 на суму 25232069,36 грн (поставка березня 2013); від 30.04.2013 на суму 12685824,23 грн (поставка квітня 2013); від 31.05.2013 на суму 4235,15 грн (поставка квітня 2013); від 31.05.2013 на суму 3417872,27 грн (поставка травня 2013); від 30.06.2013 на суму 2875792,25 грн (поставка червня 2013); від 31.07.2013 на суму 3229979,20 грн (поставка липня 2013); від 31.08.2013 на суму 3395710,13 грн (поставка серпня 2013); від 30.09.2013 на суму 7415077,36 грн (поставка вересня 2013); від 31.10.2013 на суму 12362464,97 грн (поставка жовтня 2013); від 18.08.2014 на суму 14901356,20 грн (поставка листопада 2013); від 31.12.2013 на суму 23960116,67 грн (поставка грудня 2014); від 31.01.2014 на суму 16269184,08 грн (поставка січня 2014) та від 22.09.2014 на суму 14741981,68 грн (поставка січня 2014); від 28.02.2014 на суму 13353224,74 грн (поставка лютого 2014) та від 22.09.2014 на суму 9600986,72 грн (поставка лютого 2014); від 31.03.2014 на суму 12929052,46 грн( поставка березня 2014) та від 28.10.2014 на суму 5093226,02 грн (поставка березня 2014); від 30.04.2014 на суму 11474586,36 грн (поставка квітня 2014); від 31.05.2014 на суму 8223695,76 грн (поставка травня 2014); від 30.06.2014 на суму 5773781,38 грн (поставка червня 2014); від 31.07.2014 на суму 5775957,80 грн (поставка липня 2014); від 31.08.2014 на суму 5791730,56 грн (поставка серпня 2014); від 30.09.2014 на суму 7981622,42 грн (поставка вересня 2014); від 31.10.2014 на суму 20383080,72 грн (поставка жовтня 2014); від 30.11.2014 на суму 34122458,74 грн (поставка листопада 2014); від 31.12.2014 на суму 44309632,91 грн (поставка грудня 2014); від 31.01.2015 на суму 43200187,92 грн (поставка січня 2015); від 28.02.2015 на суму 37400029,06 грн (поставка лютого 2015); від 31.03.2015 на суму 30438368,80 грн (поставка березня 2015); від 30.04.2015 на суму 71083290,64 грн (поставка квітня 2015); від 31.05.2015 на суму 49459692,01 грн (поставка травня 2015); від 30.06.2015 на суму 34199175,82 грн (поставка червня 2015), які підписані сторонами та скріплені печатками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.53-86 т.1).

Доказів наявності розбіжностей щодо вартості та кількості отриманого природного газу по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 за період з січня 2013 по грудень 2014 (включно) та з січня по червень 2015 (включно) відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 6.1. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Додатковою угодою №2 від 31.12.2013 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено у наступній редакції пункт 6.1.: оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Додатковою угодою №3 від 28.04.2014 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, викладено у наступній редакції пункт 6.1.: оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був розрахуватись в наступні строки по акту приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 на суму 31480826,93 грн (поставка січня 2013) - по 19.02.2013 включно; від 28.02.2013 на суму 21517849,81 грн (поставка лютого 2013) - по 19.03.2013 включно; від 25.06.2014 на суму 25232069,36 грн (поставка березня 2013) - по 19.04.2013 включно; від 30.04.2013 на суму 12685824,23 грн (поставка квітня 2013) - по 20.05.2013 включно (19.05.2013 вихідний день ); від 31.05.2013 на суму 4235,15 грн (поставка квітня 2013) - по 20.05.2013 включно (19.05.2013 вихідний день ); від 31.05.2013 на суму 3417872,27 грн (поставка травня 2013) - по 19.06.2013 включно; від 30.06.2013 на суму 2875792,25 грн (поставка червня 2013) - по 19.07.2013 включно; від 31.07.2013 на суму 3229979,20 грн (поставка липня 2013) - по 19.08.2013 включно; від 31.08.2013 на суму 3395710,13 грн (поставка серпня 2013) - по 19.09.2013 включно; від 30.09.2013 на суму 7415077,36 грн (поставка вересня 2013) - по 21.10.2013 включно (19-20 жовтня вихідні); від 31.10.2013 на суму 12362464,97 грн (поставка жовтня 2013) - по 19.11.2013 включно; від 18.08.2014 на суму 14901356,20 грн (поставка листопада 2013) - по 19.12.2013 включно; від 31.12.2013 на суму 23960116,67 грн (поставка грудня 2014) - по 20.01.2014 включно (19.01.2014 - вихідний день); від 31.01.2014 на суму 16269184,08 грн (поставка січня 2014) -по 19.02.2014 включно та від 22.09.2014 на суму 14741981,68 грн (поставка січня 2014) - по 19.02.2014 включно; від 28.02.2014 на суму 13353224,74 грн (поставка лютого 2014) - по 19.03.2014 включно та від 22.09.2014 на суму 9600986,72 грн (поставка лютого 2014) - по 19.03.2014 включно; від 31.03.2014 на суму 12929052,46 грн (поставка березня 2014) - по 21.04.2014 включно (19-20 квітня вихідні) та від 28.10.2014 на суму 5093226,02 грн (поставка березня 2014) - по 21.04.2014 включно (19-20 квітня вихідні); від 30.04.2014 на суму 11474586,36 грн (поставка квітня 2014) - по 19.05.2014 включно; від 31.05.2014 на суму 8223695,76 грн (поставка травня 2014) - по 19.06.2014 включно; від 30.06.2014 на суму 5773781,38 грн (поставка червня 2014) - по 21.07.2014 включно (19-20.07 вихідні дні); від 31.07.2014 на суму 5775957,80 грн (поставка липня 2014) - по 19.08.2014 включно; від 31.08.2014 на суму 5791730,56 грн (поставка серпня 2014) - по 19.09.2014 включно; від 30.09.2014 на суму 7981622,42 грн (поставка вересня 2014) - по 20.10.2014 включно (19.10. вихідний); від 31.10.2014 на суму 20383080,72 грн (поставка жовтня 2014) - по 19.11.2014 включно; від 30.11.2014 на суму 34122458,74 грн (поставка листопада 2014) - по 19.12.2014 включно; від 31.12.2014 на суму 44309632,91 грн (поставка грудня 2014) - по 19.01.2014 включно; від 31.01.2015 на суму 43200187,92 грн (поставка січня 2015) - по 19.01.2015 включно; від 28.02.2015 на суму 37400029,06 грн (поставка лютого 2015) - по 19.03.2015 включно; від 31.03.2015 на суму 30438368,80 грн (поставка березня 2015) - по 20.04.2015 включно (19.04.2015 вихідний день); від 30.04.2015 на суму 71083290,64 грн (поставка квітня 2015) - по 19.05.2015 включно; від 31.05.2015 на суму 49459692,01 грн (поставка травня 2015) - по 19.06.2015 включно.

Частинами 1,3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З урахуванням строків оплати, визначених п.6.1. додаткових угод №2 від 31.12.2013, №3 від 28.04.2014 та умов додаткової угоди №8 від 30.06.2015 до договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, суд доходить висновку, що за газ спожитий у червні 2015 року на суму 34199175,82 грн, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2015, відповідач зобов'язаний був розрахуватись також у термін по 20.07.2015 включно (19.07.2015 вихідний день).

Пунктом 6.2. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ та зараховується як оплата за газ. За наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Як вбачається з довідки вих.№3539 від 08.04.2008 Чернігівського обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», 08.04.2008 в філії Чернігівське обласне управління ВАТ «Державний Ощадний банк України» було відкрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання у національній валюті №260383019832 для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення.

Згідно з довідкою №22/5030 від 23.07.2015 філії Чернігівського обласного управління ПАТ «Державний Ощадний банк України», 23.07.2015 закрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання №260383019832 для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення.

За період з 01.01.2013 по 22.07.2015 (включно) з рахунку №260383019832 відповідачем на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відбувались оплати по договору №13-242-Н від 04.01.2013 на загальну суму 499212440,30 грн, що підтверджується довідкою філії Чернігівського обласного управління ПАТ «Державний Ощадний банк України» №22/438 від 29.01.2018, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.134-171 т. 1).

Також, 03.08.2015 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (повірений) було укладено договір доручення №18/447, згідно додатком №1 до якого, довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання здійснити фактичну оплату позивачу по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, на суму 34425893,57 грн (а.с.159-163 т.2).

Із матеріалів справи слідує, що згідно з договором доручення №18/447 від 03.08.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» було сплачено позивачу 31788789,32 грн.

На підставі Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 за рахунок коштів загального Фонду державного бюджету, укладеними між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, Публічним акціонерним товариством "Чернігівгаз" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", також було сплачено в рахунок оплати по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 - 113082891,51 грн.

Згідно з наданою позивачем випискою з рахунку щодо надходження від відповідача коштів в рахунок оплати за спожитий природний газ за договором №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 та додаткових угод до нього (а.с.88-110 т.1), а також копії банківських виписок по розрахунках та копії Спільних протокольних рішень (а.с. 2-100 т. 5) слідує, що відповідачем у період з 18.01.2013 по 26.11.2015 було сплачено в рахунок оплати за газ спожитий за договором №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 та додаткових угод до нього 644084121,13 грн.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем у повному обсязі здійснено оплату за газ, отриманий за договором №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 та додаткових угод до нього на загальну суму 644084121,13 грн.

У сторін відсутні розбіжності щодо сум платежів, здійснених відповідачем по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 та додаткових угод до нього.

Предметом заявлених позовних вимог у даній справі є стягнення позивачем з відповідача трьох процентів річних у сумі 182949,27 грн та 12492,44 грн інфляційних втрат за прострочку сплати спожитого природного газу за період з 01 грудня 2014 по червень 2015 (включно), а саме за прострочку оплати: за період з 20.01.2015 по 09.02.2015 - 15952,48 грн 3% річних за газ, спожитий у грудні 2014 року; за прострочку оплати за період з 20.02.2015 по 02.03.2015 - 6232,46 грн 3% річних за газ, спожитий у січні 2015 року; за прострочку оплати за період з 20.03.2015 по 25.03.2015 - 2594,37 грн 3% річних, за газ, спожитий у лютому 2015 року; за прострочку оплати за період з 20.05.2015 по 10.06.2015 - 16367,85 грн 3% річних за газ, спожитий у квітні 2015 року; за прострочку оплати за період з 23.06.2015 по 20.02.2015 - 2968,57 грн 3% річних за газ, спожитий у травні 2015; за прострочку оплати за період з 21.07.2015 по 01.11.2015 - 138833,55 грн 3 % річних за газ, спожитий у червні 2015, а також 12492,44 грн інфляційних за період з 01.08.2015 по 31.10.2015 за газ, спожитий у червні 2015.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Згідно з п. 9.2. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 роки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Разом з тим, положеннями статті 617 Цивільного кодексу України передбачено загальні підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, зокрема, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до пункту 1.2. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.

Як вбачається з матеріалів справи, за газ спожитий в період з грудня 2014 по червень 2015, розрахунки проводились грошовими коштами з рахунку із спеціальним режимом використання №260383019832, на підставі договору доручення №18/447 від 03.08.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (повірений), а також на підставі Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 за рахунок коштів загального Фонду державного бюджету, укладеними між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації, Публічним акціонерним товариством "Чернігівгаз" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", а саме (а.с.187-221 т.1, а.с.139-143 т.2):

- №94 від 20.01.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 17765111,35 грн, у т.ч. ПДВ 2960851,89 грн, за природний газ 2014 року згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом в графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер Спільного протокольного рішення, за природний газ 2014 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н, т.ч. ПДВ 2960851,89 грн; що підтверджується також платіжним дорученням №3 від 24.02.2015 на суму 17765111,35 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 17765111,35 грн (з яких пільги - 8050380,55 грн та субсидії - 9714730,80 грн).

Додатком №1 від 20.02.2015 до Спільного протокольного рішення від 20.01.2015 №94 внесено зміни до тексту п. 2.5. даного протокольного рішення, в якому зазначено: за природний газ 2015 року.

- №96 від 20.01.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 3275654,45 грн, у т.ч. ПДВ 545942,41 грн, за природний газ 2014 року згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом в графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер Спільного протокольного рішення, за природний газ 2014 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н, т.ч. ПДВ 545942,41 грн; що підтверджується також платіжним дорученням №2 від 21.01.2015 на суму 3275654,45 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 3275654,45 грн (з яких пільги - 3244822,23 грн та субсидії - 30832,22 грн);

- №451 від 20.02.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 11588868,52 грн, у т.ч. ПДВ 1931478,09 грн, за природний газ 2015 року згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом в графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер Спільного протокольного рішення, за природний газ 2015 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н, т.ч. ПДВ 1931478,09 грн; що підтверджується також платіжним дорученням №6 від 24.02.2015 на суму 11588868,52 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 11588868,52 грн (з яких пільги - 3885694,98 грн та субсидії - 55201,57 грн);

- №694 від 20.03.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 11442263,99 грн, у т.ч. 9146102,00 грн, у т.ч. ПДВ 1524350,33 грн, за природний газ 2015 року згідно з договором від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом в графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер Спільного протокольного рішення 9146102,00 грн, в т.ч. ПДВ 1542350,33 грн, за природний газ 2015 року, згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н; що підтверджується також платіжним дорученням №9 від 27.03.2015 на суму 11442263,99 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 11442263,99 грн (з яких пільги - 3901092,80 грн та субсидії - 24314,04 грн);

- №1203 від 20.05.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 23397757,73 грн, у т.ч. ПДВ 3899626,29 грн, за природний газ 2015 року згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом в графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер Спільного протокольного рішення за природний газ 2015 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н, т.ч. ПДВ 3899626,29 грн; що підтверджується також платіжним дорученням №14 від 22.05.2015 на суму 23397757,73 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 23397757,73 грн (з яких пільги - 6866284,33 грн, субсидії - 16492276,97 грн, компенсація - 39196,43 грн);

- №1457 від 19.06.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 10838211,34 грн, у т.ч. ПДВ 1806368,56 грн, за природний газ 2015 року згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом в графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер Спільного протокольного рішення за природний газ 2015 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н, т.ч. ПДВ 1806368,56 грн; що підтверджується також платіжним дорученням №18 від 22.06.2015 на суму 10838211,34 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 10838211,34 грн (з яких пільги - 8587838,18 грн та субсидії - 2250373,16 грн);

- №1644 від 20.07.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 5677699,19 грн, у т.ч. ПДВ 946283,20 грн, за природний газ 2015 року згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом в графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер Спільного протокольного рішення, за природний газ 2015 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н, т.ч. ПДВ 946283,20 грн; що підтверджується також платіжним дорученням №20 від 22.07.2015 на суму 5677699,19 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 5677699,19 грн (з яких пільги - 3397693,05 грн, субсидії - 2275689,95 грн та компенсація - 4316,19 грн);

- №2602 від 24.11.2015, відповідно до п. 2.5. якого Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 2637104,25 грн, у т.ч. ПДВ 439517,38 грн, за природний газ березень-червень 2015 року згідно з договором від 04.01.2013 №13-242-Н із записом в графі «призначення платежу»: Постанова Уряду від 11.01.05 №20, за природний газ березень-червень 2015 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н, т.ч. ПДВ 439517,38 грн; що підтверджується також платіжним дорученням від 25.11.2015 на суму 2637104,25 грн та зведеним реєстром актів звіряння для проведення розрахунків по пільгах та субсидіях згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 2637104,25 грн (з яких пільги - 926540,67 грн та субсидії - 1710563,58 грн).

Статтею 7 Господарського кодексу України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 Господарського кодексу України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату газу, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, відповідно до умов якого для проведення розрахунків всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства «Енергоринок», які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку.

Згідно з пунктом 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз» (надалі - субвенція).

Аналіз змісту Порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння розрахунків або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Зокрема, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підписує з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п'яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг).

З наведеного вбачається адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату природного газу.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі - ПЕК), визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу у гарантованого постачальника, його транспортування магістральними та внутрішньопромисловими газопроводами, переміщення розподільними газопроводами.

Тобто, державою офіційно визнається неможливість газопостачальних підприємств забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині газопостачальними підприємствами, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонам на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій.

А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.

Відповідно, на виконання зазначеного вище Порядку за участю як позивача так і відповідача укладались вищевказані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Підписання Спільних протокольних рішень є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету. Держава, шляхом запровадження спеціалізованих нормативних актів, виконання яких поклала на свої інститути влади, запровадила новий механізм взаєморозрахунків між сторонами даного спору, чим внесла в господарські правовідносини відповідача та позивача елементи адміністративного та бюджетного права.

Покладення обов'язків щодо оформлення та підписання відповідних документів, у даному випадку Спільних протокольних рішень, на органи державної влади, позбавило відповідача можливості самостійно впливати в повній мірі на правовідносини за договором купівлі - продажу природного газу стосовно виконання обов'язку з оплати отриманого природного газу для потреб населення.

Таким чином, відповідач, не маючи реального правового впливу на дані правовідносини, не може відповідати за невиконання або неналежне виконання обов'язків за спірним Договором.

Разом з тим, укладаючи Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на надання пільг, субсидій і компенсацій населенню, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами.

Із змісту Спільних протокольних рішень № №94 від 20.01.2015, № 96 від 20.01.2015, № 451 від 20.02.2015, № 694 від 20.03.2015, № 1203 від 20.05.2015, № 1457 від 19.06.2015, № 1644 20.07.2015, № 2602 від 24.11.2015 вбачається, що ними передбачалось надання державою коштів на погашення заборгованості за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню послуг, які виникли на підставі договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, постачання якого було здійснено в 2014-2015 роках, та є процедурою погашення зобов'язань відповідача по оплаті за природний газ за рахунок коштів загального фонду держбюджету на загальну суму 84326508,83 грн.

Таким чином, позивач та відповідач підписавши вказані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб виявили своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодились із зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений природний газ по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013.

Отже, для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, визначених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України необхідно, щоб оплата за отриманий газ була здійснена поза межами порядку, встановленого Спільними протокольними рішеннями.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, від 13.03.2018 у справі №926/33/17, а також у постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 у справах № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, № 5011-1/1043-2012-45/528-2012, № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 та від 25.03.2015 у справі № 924/1265/13.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, відповідними департаментами, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", ПАТ "Укргазвидобування", виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, теплопостачання та електроенергію, визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 (далі Порядок).

Згідно з повідомленням про відкриття рахунків, Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» 04.01.2012 в Головному управлінні Державного казначейства України у Чернігівській області було відкрито аналітичний рахунок №37124001003609 (а.с.164 т.2).

Із наданих відповідачем до матеріалів справи виписок Держказначейства про перерахування коштів по Спільним протокольним рішення №94 від 20.01.2015, № 96 від 20.01.2015, № 451 від 20.02.2015, № 694 від 20.03.2015, № 1203 від 20.05.2015, № 1457 від 19.06.2015, № 1644 20.07.2015, № 2602 від 24.11.2015 (а.с. 165-172 т. 2 ), а також платіжних доручень № 2 від 21.01.2015 на суму 3275654,45 грн (а.с.143 т.2), № 3 від 24.02.2015 на суму 17765111,35 грн (а.с.191.т.1), № 6 від 24.02.2015 на суму 11588868,52 грн (а.с.196.т.1), № 9 від 27.03.2015 на суму 11442263,99 грн (а.с.201 т.1), № 14 від 22.05.2015 на суму 23397757,73 грн (а.с.206 т.1), № 18 від 22.06.2015 на суму 10838211,34 грн (а.с.211 т.1), № 20 від 22.07.2015 на суму 5677699,19 грн (а.с.216 т.1), від 25.11.2015 на суму 2637104,25 грн (а.с.221 т.1) слідує, що розрахунки відповідачем були здійснені в строки та в порядку, встановлені вищевказаними Спільними протокольними рішеннями.

Відповідачем до матеріалів справи надана довідка про нарахування пільг та субсидій по ПАТ «Чернігівгаз» за період з 01.12.2014 по 31.06.2015 (а.с.242 т.4), а також акти звірки по пільгам населення, які підписані між розпорядниками державного (місцевого) бюджетів Управліннями соціального захисту населення районів Чернігівської області та відповідачем за період з 01.12.2014 по 31.06.2015 (а.с. 4-129, 176-219 т.2, а.с.1-200 т.3, а.с. 1-241 т.4), з яких слідує, що за грудень 2014 сума нарахованих пільг та субсидій становить 23656808,63 грн; за січень 2015 - 18177225,09 грн; за лютий 2015 - 18605553,04 грн; за березень 2015 - 17000639,04 грн; за квітень 2015 - 31032239,22 грн; за травень 2015 - 7686024,96 грн; за червень 2015 - 4966285,2 грн .

Проаналізувавши здійснені відповідачем оплати за спожитий природний газ за період з 01.12.2014 по 30.06.2015 за договором №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, платіжні документи щодо здійснених відповідачем оплат за рахунок грошових коштів та зараховані оплати згідно з вищезазначеними Спільними протокольними рішеннями, а також наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд доходить висновку, що відповідачем були допущені порушення строків, визначених п. 6.1. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, додаткових угод №2 від 31.12.2013 та №3 від 28.04.2014 до нього, щодо оплати за спожитий природний газ у грудні 2014 та травні-червні 2015 року за рахунок грошових коштів, а саме:

За спожитий у грудні 2014 природний газ на суму 44309632,91 грн, відповідач зобов?язаний був розрахуватись повністю у строк по 19.01.2015 включно; фактично повна оплата була здійснена відповідачем 21.01.2015 (за рахунок грошових коштів - 20655824,28 грн, сплачених в період з 30.12.2014 по 21.01.2015, плюс за рахунок Спільних протокольних рішень 23656808,63 грн (СПР №96 від 20.01.2015 - 3275654,45 грн; СПР №94 від 20.01.2015 - 17765111,35 грн; частково СПР №451 від 20.02.2015 - 2616042,83 грн (повна сума згідно з СПР 11588868,52 грн).

Твердження відповідача про те, що за грудень 2014 року за рахунок Спільних протокольних рішень підлягає зарахуванню сума 27392971,69 грн, судом до уваги не приймається, оскільки як встановлено судом згідно з наданою відповідачем довідкою сума нарахованих пільг і субсидій за грудень 2014 року становить 23656808,63 грн, а тому і зарахуванню підлягає саме сума нарахованих пільг та субсидій, та вона не може бути більшою.

Таким чином, прострочка оплати складає один день - 20.01.2015 на суму 2493805,66 грн. Відповідно, три відсотки підлягають нарахуванню на вказану суму за один день прострочки і їх розмір становить 102,11 грн.

За спожитий у січні 2015 природний газ на суму 43200187,92 грн, відповідач зобов'язаний був розрахуватись повністю у строк по 19.02.2015 включно; фактично повна оплата була здійснена відповідачем 17.02.2015 (за рахунок грошових коштів - 25022962,83 грн сплачених у період з 21.01.2015 по 17.02.2015, плюс за рахунок Спільних протокольних рішень 18177225,09 грн (частково СПР №451 від 20.02.2015 - 8972825,69 грн (повна сума згідно з СПР 11588868,52 грн), СПР № 694 від 20.03.2015 на суму 9146102 грн, частково СПР № 1203 від 20.05.2015 на суму 58297,4 грн (повна сума згідно з СПР 23397757,73 грн).

За рахунок Спільних протокольних рішень підлягає зарахуванню сума 18177225,09 грн, оскільки як встановлено судом згідно з наданою відповідачем довідкою сума нарахованих пільг і субсидій за січень 2015 року становить 18177225,09 грн.

Таким чином, прострочка оплати за газ, спожитий у січні 2015 року відсутня.

За спожитий у лютому 2015 природний газ на суму 37400029,06 грн, відповідач зобов'язаний був розрахуватись повністю у строк по 19.03.2015 включно; фактично повна оплата була здійснена відповідачем 17.03.2015 (за рахунок грошових коштів сплачено 18794476,02 грн з 17.02.2015 по 02.03.2015 плюс за рахунок Спільних протокольних рішень 18605553,04 грн (частково СПР № 1203 від 20.05.2015 на суму 18605553,04 грн (повна сума згідно з СПР 23397757,73 грн).

За рахунок Спільних протокольних рішень підлягає зарахуванню сума 18605553,04 грн, оскільки як встановлено судом згідно з наданою відповідачем довідкою сума нарахованих пільг і субсидій за лютий 2015 року становить 18605553,04 грн.

Таким чином, прострочка оплати за газ, спожитий у лютому 2015 року відсутня.

За спожитий у березні 2015 природний газ на суму 30438368,80 грн, відповідач зобов'язаний був розрахуватись повністю у строк по 20.04.2015 включно (19.04.2015 вихідний день) включно; фактично повна оплата була здійснена відповідачем 17.03.2015 (за рахунок грошових коштів сплачено 13437729,76 грн з 02.03.2015 по 17.03.2015 плюс за рахунок Спільних протокольних рішень 17000639,04 грн (частково СПР № 1203 від 20.05.2015 на суму 4733907,29 грн (повна сума згідно СПР 23397757,73 грн), СПР № 1457 від 19.06.2015 на суму 10838211,34 грн, частково СПР № 1644 від 20.07.2015 на суму 1428520,41 грн (повна сума згідно з СПР 5677699,19 грн.).

За рахунок Спільних протокольних рішень підлягає зарахуванню сума 17000639,04 грн, оскільки як встановлено судом згідно з наданою відповідачем довідкою сума нарахованих пільг і субсидій за березень 2015 року становить 17000639,04 грн.

Отже, прострочка оплати за газ, спожитий у березні 2015 року також відсутня.

За спожитий у квітні 2015 природний газ на суму 71083290,64 грн, відповідач зобов'язаний був розрахуватись повністю у строк по 19.05.2015 включно; фактично повна оплата була здійснена відповідачем 15.05.2015 (за рахунок грошових коштів сплачено 64197007,61 грн з 17.03.2015 по 15.05.2015 плюс за рахунок Спільних протокольних рішень 6886283,03 грн (частково СПР № 1644 від 20.07.2015 на суму 4249178,78 грн (повна сума згідно з СПР 5677699,19 грн.), СПР №2602 від 26.11.2015 на суму 2637104,25 грн).

За рахунок Спільних протокольних рішень підлягає зарахуванню сума 6886283,03 грн, оскільки як встановлено судом згідно з наданою відповідачем довідкою сума нарахованих пільг і субсидій за квітень 2015 року становить 31032239,22 грн.

Отже, прострочка оплати за газ, спожитий у квітні 2015 року також відсутня.

За спожитий у травні 2015 природний газ на суму 49459692,01 грн, відповідач зобов'язаний був розрахуватись повністю у строк по 19.06.2015 включно; фактично повна оплата була здійснена відповідачем 30.06.2015, за рахунок грошових коштів сплачено 49459692,01 грн з 15.05.2015 по 30.06.2015.

Таким чином, за газ спожитий у травні 2015 року прострочка оплати виникла з 20.06.2015 по 30.06.2015.

Як слідує із наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних, за газ спожитий у травні 2015 року, вони розраховані з 23.06.2015, що є правом сторони. А тому сума трьох процентів річних, яка підлягає стягненню за період прострочки оплати з 23.06.2015 по 30.06.2015, з урахуванням дат та сум здійснених відповідачем платежів в період з 23.06.2015 по 30.06.2015, становить 771,83 коп.

За спожитий у червні 2015 природний газ на суму 34199175,82 грн, відповідач зобов'язаний був розрахуватись повністю у строк по 20.07.2015 включно (19.07.2015 вихідний день); фактично повна оплата була здійснена відповідачем 02.11.2015 за рахунок грошових коштів у розмірі 34199175,82 грн.

Отже, прострочка оплати за газ спожитий у червні 2015 року виникла з 21.07.2015 по 02.11.2015.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочку оплати за газ, спожитий у червні 2015 року, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 12492 грн 44 коп за період з 01.08.2015 по 31.10.2015 та 138833 грн 55 коп трьох процентів річних за період з 21.07.2015 по 01.11.2015 за прострочку оплати за газ спожитий у червні 2015 року.

Посилання позивача на те, що платежі, здійснені згідно з Спільними протокольними рішеннями, а саме: № 96 від 20.01.2015 на суму 17765111,35 грн підлягають зарахуванню в рахунок оплати за спожитий у січні 2015; № 451 від 20.02.2015 на суму 11588868,52 грн підлягають зарахуванню в рахунок оплати за газ спожитий в лютому 2015; № 694 від 20.03.2015 на суму 9146102 грн підлягають зарахуванню в рахунок оплати за газ спожитий у березні 2015; № 1203 від 20.05.2015 на суму 23397757,73 грн підлягають зарахуванню частково в сумі 13082895,49 грн в рахунок оплати за газ спожитий у травні 2015 та частково у сумі 10314862,24 грн в рахунок оплати за газ спожитий у квітні 2015; № 1457 від 19.06.2015 на суму 10838211,34 грн підлягають зарахуванню в рахунок оплати за газ спожитий у травні 2015; № 1644 20.07.2015 на суму 5677699,19 грн підлягають зарахуванню в рахунок оплати за газ спожитий у травні 2015; № 2602 від 24.11.2015 на суму 2637104,25 грн підлягають зарахуванню в рахунок оплати за газ спожитий у червні 2015, судом до уваги не приймається з наступних підстав:

Як встановлено судом правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій.

У Спільних протокольних рішеннях, на підставі яких проводились розрахунки визначено, що Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області (сторона 1) перераховує Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (сторона 2) кошти залучені із загального фонду державного бюджету із записом у графі «призначення платежу за 2014 рік, 2015 рік, «природний газ», пільги та субсидії та постанова КМУ від 11.01.05 № 20», а Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" (сторона 3) отримує кошти від Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації (сторона 2) за пільги та субсидії з призначенням платежу за 2014 рік та 2015 рік «природний газ», пільги та субсидії та постанова КМУ від 11.01.05 № 20» та відповідно перераховує Публічне акціонерне товариство "Чернігівгаз" (сторона 3) Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти за природний газ 2014,2015 років згідно договору від 04.01.2013 №13-242-Н з наступним записом у графі «призначення платежу»: ПКМУ від 11.01.05 №20, дата на номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2014, 2015 року, договір від 04.01.2013 №13-242-Н.

Відповідно до довідки позивача про нарахування пільг та субсидій по ПАТ «Чернігівгаз» за період з 01.12.2014 по 31.06.2015 (а.с.242 т.4), на момент укладення вищевказаних Спільних протокольних рішень та отримання коштів по них, у держави існувала заборгованість перед відповідачем щодо відшкодування пільг та субсидій за грудень 2014 та відповідно січень-червень 2015.

Оскільки, вищевикладеними Спільними протокольними рішеннями сторонами узгоджено грошову суму та порядок проведення розрахунків, шляхом перерахування субвенцій з державного бюджету на відшкодування пільг та субсидій населенню, а тому кошти, сплачені згідно з спільними протокольними рішеннями є цільовими та повинні бути зараховані в рахунок оплати пільг та субсидій, які не відшкодовані державою на час укладення зазначених спільних протокольних рішень та з урахуванням призначень платежу, які вказані у платіжних документах.

Здійснене позивачем зарахування коштів згідно з спільними протокольними рішеннями призводить до штучного створення обставин щодо збільшення періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а кредитор повинен реалізувати свої права, не допускаючи зловживань такими права, тобто не завдаючи шкоди боржнику .

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати за поставлений природний газ по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 та додаткових угодах до нього, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за поставлений природний газ є порушенням положень договору та норм чинного законодавства та є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 139707,49 грн 3%, а також 12492,44 грн інфляційних втрат за період з 01.08.2015 по 31.10.2015 .

Твердження відповідача про те, що відсутність стабільного та послідовного алгоритму розподілу коштів та відсутність можливості вплинути на розмір даного алгоритму, а також на порядок, розмір та строки розрахунків із позивачем за поставлений товар, є доказом відсутності його вини за несвоєчасність розрахунків за договором та простроченні платежів, що виключає застосування штрафних санкцій у вигляді нарахування 3% річних, інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а також посилання на ту обставину, що на момент спірних правовідносин відповідач був гарантованим постачальником природного газу, а всі кошти, що надходять в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ, спрямовувались за затвердженими алгоритмами у відсотковому співвідношенні на оплату заборгованості перед позивачем, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Згідно з п.7,8 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (чинним на дату спірного Договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013), споживачі, крім теплогенеруючих організацій, оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами.

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами, згідно з алгоритмом розподілу коштів виключно на: 1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання підприємства, що здійснює продаж природного газу гарантованому постачальнику; 2) поточний рахунок газотранспортного підприємства; 3) поточний рахунок газорозподільного підприємства; 4) поточний рахунок гарантованого постачальника.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів.

Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами.

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, виключно на: 1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обов'язків, покладених на такого продавця; 2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи; 3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи; 4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.

У договорі купівлі-продажу природного газу №13-242-Н від 04.01.2013, укладеному між сторонами, визначено умови оплати за реалізований та поставлений природний газ, а також відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

Як встановлено судом, оплата відповідачем за спожитий природний газ по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 та додаткових угодах до нього здійснювалась в тому числі і через поточний рахунок №260383019832 із спеціальним режимом використання, відкритий у ПАТ «Державний Ощадний банк України».

За період з 01.12.2014 по 30.06.2015 (включно) рух грошових коштів по рахунку №260383019832 від ПАТ «Чернігівгаз» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» становив 222566888,18 грн, що підтверджується довідкою філії Чернігівського обласного управління ПАТ «Державний Ощадний банк України» №22/830 від 27.02.2018, копія якої додана до матеріалів справи (а.с.175 т.2).

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення посилається на постанову КМУ №247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ» (чинну на дату спірних правовідносин), яка регулює порядок відкриття, здійснення розрахункових операцій та п.4,5 якої передбачено, що установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів відповідно до затверджених НКРЕ нормативів перерахування коштів; перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, а також на поточні рахунки, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств. Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕ алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до п'ятого числа до НКРЕ для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕ до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи.

Також відповідач вказує про те, що постанови НКРЕ №1000 від 02.08.2012 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу» (чинна на дату спірних правовідносин), є нормативно-правовим актом, положення якої направлено на врегулювання взаєморозрахунків між всіма учасниками ринку природного газу, від власника природного газу (позивача) до кінцевого споживача (категорії «бюджет») та встановлює порядок, строки і розмір розрахунків, в тому числі з відповідачем. Пункт 1.1. постанови НКРЕ №1000 від 02.08.2012 передбачає, що алгоритм установлює порядок розподілу публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованого постачальника, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, а також механізм розрахунку гарантованими постачальниками нормативів перерахування коштів на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних підприємств, гарантованих постачальників та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам.

Дані заперечення відповідача також є безпідставними виходячи з наступного:

У відповідності до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.

Вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них.

Відсутність стабільного та послідовного алгоритму розподілу коштів, що унеможливлює вплинути на порядок, розмір та строки розрахунків із позивачем за поставлений природний газ не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, у тому числі, від сплати 3% річних та інфляційних втрат, оскільки: обов'язок зі сплати поставленого позивачем відповідачу природного газу, відповідно до умов договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 покладено саме на відповідача як покупця; відповідач щодо обсягу та вартості отриманого газу за спірний період не заперечував та здійснював оплату за поставлений природний газ. Також п.6.2. договору купівлі-продажу природного газу №13-243-Н від 04.01.2013 передбачено, що за наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. Отже, зазначені відповідачем обставини не були фактичною перешкодою для часткової оплати відповідачем за поставлений природний газ у спірний період.

Порядок визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання, і не впливає на зобов'язання сторін щодо належної оплати поставленого природного газу за договором №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013.

Твердження відповідача про позбавлення реальної можливості здійснювати розрахунок власними коштами через їх відсутність та специфіку розрахунків із позивачем, оскільки на спірні правовідносини розповсюджувалась дія постанови КМУ №1729 від 27.12.2001, постанови НКРЕ №849 від 05.07.2012, постанови КМУ №705 від 27.07.2012, постанови НКРЕ №1000 від 02.08.2012, постанови КМУ від 247 від 26.03.2008, що стало підставою для прострочки оплати за поставлений природний газ, судом до уваги не приймається, оскільки зазначені нормативні акти не змінюють порядок та строки проведення розрахунків між сторонами, а визначають механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.

За приписами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, правовим наслідком порушення грошового зобов'язання, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Обов'язок з оплати поставленого природного газу по договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 покладено саме на відповідача, як покупця, і умовами спірного договору та додатковими угодами до нього не передбачена залежність оплати відповідачем природного газу від отримання коштів від споживачів (населення) за спожитий природний газ.

Крім того, відповідач не позбавлений права стягнення заборгованості, в тому числі інфляційних втрат та трьох відсотків річних із споживачів, які допустили прострочку щодо оплати спожитого ними природного газу.

Аналогічні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/16072/16 та від 17.04.2018 у справі №918/1395/15.

Посилання відповідача, як на додатковий доказ відсутності у відповідача можливості впливати на порядок, розмір та строки розрахунків із позивачем за поставлений природний газ на підставі договору, на рішення судових органів у справі №826/14424/15 за позовом ПАТ «Тисьменицягаз» до НКРЕКП за участю ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» про визнання нечинним та скасування постанов НКРЕКП, що змінювали порядок розрахунків в частині не встановлення алгоритму розподілу коштів, у яких зазначено, що для суб'єктів ринку газу (гарантованих постачальників) створені несприятливі, дискримінаційні умови для ведення власної господарської діяльності і НКРЕКП не дотримувалось існуючого правила обов'язкового надходження коштів на рахунки як газопостачального, так і газорозподільного підприємства, що призвело до прийняття підзаконного нормативного акту із закладеним до нього механізмом позбавлення виручки газорозподільного підприємства, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи і судом до уваги також не приймаються та спростовується вищезазначеними висновками суду.

Доводи відповідача про те, що акти приймання-передачі газу є первинними документами, відповідно до умов договору є підставою для остаточного розрахунку; обов'язок відповідача з проведення остаточного розрахунку за надані послуги залежить від документального оформлення сторонами обсягів наданих послуг за договором, а саме від дати складання акту приймання-передачі природного газу, у зв'язку з чим строк оплати за поставлений природний газ у спірному періоді залежить від дати повернення на адресу відповідача оригіналів актів приймання-передачі природного газу, підписаних та завірених печатками обох сторін, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до умов договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, обов'язок відповідача розраховуватись за поставлений природний газ не ставиться в залежність від дати оформлення відповідних актів приймання-передачі природного газу, а тому прострочення грошового зобов'язання відповідача за цим договором не пов'язане з моментом повернення на адресу відповідача оригіналів актів приймання-передачі природного газу, підписаних та завірених печатками обох сторін. Зазначені акти лише фіксують остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць. Виходячи із показників своїх комерційних вузлів обліку природного газу, відповідач мав усі дані щодо фактичних щомісячних обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунку з позивачем.

Несвоєчасне повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність актів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично поставленого природного газу, якщо інше не передбачено умовами договору.

Крім того, відповідачем не надано суду жодного доказу та не доведено, що позивачем були допущені порушення щодо строків повернення актів приймання-передачі газу за період з грудня 2014 по червень 2015, за прострочку оплати по яких позивачем нараховано три проценти річних та інфляційні втрати.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №918/1395/15.

Заперечення відповідача про те , що уклавши та підписавши Спільне протокольне рішення сторони змінили організацію проведення розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій», а тому з погашенням основної суми заборгованості на виконання Спільних протокольних рішень, немає підстав у стягненні 3% річних та інфляційних нарахувань, прийняті судом до уваги та при перевірці правильності нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, судом виключені суми, які були сплачені на підставі Спільних протокольних рішень.

Не приймається судом до уваги і посилання відповідача на те, що причиною несвоєчасних розрахунків за газ, отриманий у червні 2015 року є те, що за червень місяць 2015 року населення Чернігівської області розраховувалось на рахунок зі спеціальним режимом використання, який відкрито для ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», оскільки ПАТ «Чернігівгаз» з 01.07.2015 позбавили ліцензії на постачання природного газу для потреб населення на території Чернігівської області і надали таку ліцензію ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», а тому розрахунки проводились на підставі договору доручення №18/447 від 03.08.2015, укладеного між ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» та ПАТ «Чернігівгаз» безпосередньо «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» на рахунок позивача в період серпень-листопад 2015, оскільки як встановлено судом, строк оплати, за газ отриманий відповідачем в червні 2015 року, настав 20.07.2015, а рахунок зі спеціальним режимом використання було закрито відповідачу лише 23.07.2015, тобто після настання строку платежу, визначеного договором №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013. Відповідач не позбавлений був права провести розрахунки, за газ отриманий у червні 2015 року, у строки визначені п. 6.2. договору №13-242-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, допустив порушення строків оплати за поставлений природний газ, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 139707,49 грн 3% річних, а також 12492,44 грн інфляційних нарахувань. У частині стягнення 43241,78 грн 3% річних відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2283 грн.

Керуючись ст. 42,73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України; господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 20077720) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька,68, м. Чернігів, 14021 (код ЄДРПОУ 03358104) про стягнення 195441,71 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька,68, м. Чернігів, 14021 (код ЄДРПОУ 03358104, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 20077720, відомості про рахунки відсутні) 139707,49 грн 3% річних, 12492,44 грн інфляційних нарахувань та 2283 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 20077720) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька,68, м. Чернігів, 14021 (код ЄДРПОУ 03358104) у частині стягнення 43241 грн 78 коп 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 10.05.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Л. М. Лавриненко