Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" грудня 2009 р. Справа № 60/225-09
вх. № 8356/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Гончаренко О.Л., довіреність №РА09/1 від 10.09.2009р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Альянс", м. Харків
про стягнення 36303,66 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Альянс" основного боргу в сумі 30748,31 грн., пені у розмірі 3995,47 грн., інфляційних втрат в сумі 1027,44 грн., 3% річних у розмірі 532,44 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору оренди обладнання №0-574/А від 31.12.2008р. позивачем було передано обладнання, однак відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати виконав неналежним чином, з урахуванням чого виникла заборгованість у розмірі 30748,31 грн. та нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 листопада 2009 року о 12:10 годині.
Відповідач у призначене на 18 листопада 2009 року о 12:10 год. судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення за № 5819630 про вручення ухвали господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2009 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2009 року розгляд справи було відкладено на 09 грудня 2009 року о 11:40.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 31 грудня 2008 року було укладено договір №0-574/А оренди обладнання.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у тимчасове користування будівельне універсальне стаціонарне риштування BOSTA.
Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що вартість майна, що орендується становить 1124197,34 грн.
Відповідно до п.1.3. Договору комплектація майна, що орендується, визначена у специфікації №20737, яка є невід'ємною частиною Договору (додаток №1).
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами було узгоджено у специфікації №20737 від 31.12.2008р. найменування товару, його артикул, кількість та ціну.
Згідно п.2.1. Договору передача майна в оренду здійснюється позивачем відповідачу за актом здачі - приймання (додаток №2 до договору) на складі позивача протягом 3-х днів з дати здійснення відповідачем предоплати відповідно до п.5.2. Договору.
Судом встановлено, що 06 січня 2009 року позивачем було передано відповідачу спірне майно, що підтверджується відповідним актом здачі - приймання майна в оренду.
Відповідно до п.4.1. Договору термін оренди складає 28 днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі - приймання майна, що орендується.
Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що орендна плата сплачується відповідачем шляхом передплати у розмірі 29731,82 грн. протягом 3 днів з дати підписання договору.
Додатковою угодою №2 до спірного договору від 14 лютого 2009 року сторони подовжили термін оренди майна на 10 днів з 14.02.2009 року по 23.02.2009 року та встановили, що загальна вартість майна, що орендується складає 815193,65 грн., орендна плата за термін з 14 лютого 2009 року по 23 лютого 2009 року становить суму у розмірі 7699,84 грн. та відповідач зобов'язався в повному обсязі сплатити оренду плату протягом 3-х днів з дати підписання сторонами даної угоди.
Додатковою угодою №3 до спірного договору від 24 лютого 2009 року сторони подовжили термін оренди майна на 10 днів з 24.02.2009 року по 05.03.2009 року та встановили, що загальна вартість майна, що орендується складає 815193,65 грн., орендна плата за термін з 24 лютого 2009 року по 05 березня 2009 року становить суму у розмірі 7699,84 грн. та відповідач зобов'язався в повному обсязі сплатити оренду плату протягом 3-х днів з дати підписання сторонами даної угоди.
Додатковою угодою №4 до спірного договору від 06 березня 2009 року сторони подовжили термін оренди майна на 11 днів з 06.03.2009 року по 16.03.2009 року та встановили, що загальна вартість майна, що орендується складає 815193,65 грн., орендна плата за термін з 06 березня 2009 року по 16 березня 2009 року становить суму у розмірі 8469,82 грн. та відповідач зобов'язався в повному обсязі сплатити оренду плату протягом 3-х днів з дати підписання сторонами даної угоди.
Додатковою угодою №5 до спірного договору від 17 березня 2009 року сторони подовжили термін оренди майна на 16 днів з 17.03.2009 року по 01.04.2009 року та встановили, що загальна вартість майна, що орендується складає 8878,81 грн., орендна плата за термін з 17 березня 2009 року по 01 квітня 2009 року становить суму у розмірі 8878,81 грн. та відповідач зобов'язався в повному обсязі сплатити оренду плату протягом 3-х днів з дати підписання сторонами даної угоди.
Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором оренди, однак відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати виконав лише частково, у зв'язку з чим відповідачем залишилася несплачена орендна плата за період з лютого по березень 2009 року в сумі 30748,31 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 30748,31 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3995,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 1027,44 грн. та 3% річних у розмірі 532,44 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.9.1. Договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення прострочення від розміру орендної плати, за кожний день прострочення.
Перевіривши нарахування пені, судом встановлено, що за період з 18.02.2009р. по 18.08.2009р. розмір пені, нарахованої на суму заборгованості 5699,84 грн. складає 660,17 грн., за період з 28.02.2009р. по 28.08.2009р. розмір пені - на суму 7699,84 грн. складає 884,43 грн., за період з 10.03.2009р. по 10.09.2009р. розмір пені - на суму 8469,82 грн. складає 979,02 грн. та за період з 21.03.2009р. по 21.09.2009р. розмір пені - на суму 8878,81 грн. складає 1016,93 грн., всього загальна сума пені - 3540,55 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3540,55 грн., в решті частині щодо стягнення пені у розмірі 454,92 грн. позов не підлягає задоволенню, оскільки пеня в цій сумі нарахована безпідставно.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних, нарахованих станом на 02.10.2009р. частково в сумі 530,80 грн., в решті частині стягнення 3% річних в сумі 1,64 грн. позов не підлягає задоволенню, оскільки в цій частині 3% річних нараховані безпідставно.
Суд, перевіривши нарахування інфляційних втрат за період з лютого по жовтень 2009 року, дійшов до висновку, що дані вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 358,47 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,03 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково в сумі 35847,10 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй - Альянс" (61050, м. Харків, вул. Куйбишева, 7, р/р №2600730121980 в ВАТ "Реал Банк", м. Харків, МФО 351588, код ЄДРПОУ 32867364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудсервіс" (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, корп. 59/4, р/р №26009025379 у ВАТ "Банк "Український капітал", МФО 320371, код ЄДРПОУ 32485297) суму основної заборгованості у розмірі 30748,31 грн., пеню у розмірі 3540,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 1027,44 грн. та 3% річних у розмірі 530,80 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті частині позову в сумі 456,56 грн. відмовити.
Повний текст рішення підписано 11 грудня 2009 року.
Суддя
справа №60/225-09